Державна фіскальна служба України видала лист від 14.11.2016 р. №24505/6/99-99-14-03-03-15 «Про надання податкової консультації» щодо внесення змін до інформаційних баз ДФС та суперечностей у висновках актів (довідок) перевірок (звірок) різних платників податків.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Як зазначено в листі, податкові органи за результатами проведення перевірки постачальника товарів (робіт, послуг) винесли акт, яким встановлено нереальність операцій. Надалі контролюючі органи провели перевірку покупців цього ж товару (робіт або послуг). Вони не виявили порушень законодавства та не заперечували реальність операцій. Таким чином, висновки акта перевірки постачальника і довідки, винесеної за результатом перевірки покупця, суперечать один одному.
Також платник цікавився щодо можливості усунути суперечності між проведеними контролюючими органами звірки з покупцем та звірки з постачальником.
Попри те, що парадоксальність ситуації очевидна, контролюючі органи в листі не дали однозначної відповіді. Не надана належна оцінка аргументам платника стосовно того, що довідка була складена пізніше, а також що висновки довідки спростовують дані, зазначені в акті.
Натомість ДФС України у вказаному листі зазначила: «При цьому, якщо висновки акта перевірки не визнані протиправними та не скасовані за результатами розгляду заперечень до цього акта або в судовому порядку, вони не можуть вважатися неправомірними лише на підставі того, що висновки акта (довідки) контрагента суперечать їм».
Контролюючий орган лише запропонував подати заперечення на акт перевірки, проте нагадав про строки, зазначені в абз. 1 п. 86.7 ст. 86 ПК України, – усього 5 днів. Як зазначалося в листі, довідка була винесена пізніше, а отже, платник навряд чи зможе у своїх запереченнях відобразити суперечність висновків цих документів. Крім того, практика розгляду заперечень доводить, що цей спосіб захисту не просто неефективний, а лише створює видимість реалізації права платника врегулювати спір з контролюючими органами.
Судове оскарження також не є дієвим у подібних ситуаціях. Так, суди приймають рішення на користь контролюючих органів: відхиляють вимоги внести зміни до баз даних ДФС України, оскільки інформація в них використовується виключно для службових цілей фіскальних органів, не призводить до виникнення правових наслідків, а отже, не порушує права та інтереси платника. Як правило, такі справи були порушені у зв’язку зі складенням актів перевірок або актів про неможливість провести зустрічні звірки без винесення податкових повідомлень-рішень за результатами таких перевірок, проте з реальними наслідками для контрагентів платника, що перевірявся.
Так, у постанові Верховного суду України від 09.12.2014 р. №21-511а14 суд вказав: «Висновки, викладені в зазначеному акті, є відображенням дій податкових інспекторів, не породжують правових наслідків для платника податків, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Включення суб’єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку».
На сьогодні ця позиція не зазнала змін. Так, наприклад, у справі №826/11720/14 Верховний суд України видав постанову від 03.03.2016 р., у якій зазначив: «За таких обставин, оскільки Акт про неможливість проведення зустрічної звірки не порушує прав позивача, а внесення до Інформаційної системи змін без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, то Вищий адміністративний суд України, погоджуючись із висновками судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позовних вимог, неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цій частині».
ДФС України у листі посилається на абз. 5 п. 86.7 ст. 86 ПК України, згідно з яким контролюючим органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним. Однак, варто зазначити, що ця норма не перешкоджає відкрити кримінальне провадження за даними, вказаними в акті перевірки.
Отже, ДФС України не спростував і не заперечив можливість внесення змін до автоматизованої інтегрованої системи з урахуванням висновків довідок з підтвердженням реальності операцій, якщо до системи було внесено дані відповідно до акту з висновком щодо нереальності цих же операцій. У листі лише вказано, що відображення, поновлення, а також усунення розбіжностей (коригування показників), які містяться в автоматизованих базах та системах контролюючих органів, у тому числі за матеріалами перевірок (звірок) платників податків, є компетенцією контролюючих органів.
На останок, ДФС України пропонує постачальникам або покупцям подати копії довідок контролюючим органам за місцем податкового обліку покупців. На жаль, не виникає сумнівів, яку саме відповідь надасть контролюючий орган на такий лист.