31.10.2022 у Маямі відбувся Бізнес-сніданок «ReOpen Ukraine» під патронатом Посольства України в США. Організаторами заходу виступили Асоціація правників України (АПУ) спільно з Міжнародною асоціацією юристів (IBA). Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини.
Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! Цей захід було організовано для привернення уваги світової юридичної спільноти, урядів, міжнародних організацій та громадянського суспільства до заходів, спрямованих на відновлення верховенства права в Україні. У складі делегації AVELLUM, що була одним із спонсорів сніданку, я мав нагоду обговорити з багатьма колегами питання про розслідування та судове переслідування російських воєнних злочинів проти України, які є досить значними викликами як для національних, так і міжнародних систем правосуддя. З 24 лютого українська правова система стикнулася з безпрецедентними викликами через повномасштабне воєнне вторгнення. У перші місяці війни юридична робота відійшла на другий план, а велика кількість правоохоронців, суддів та адвокатів зі зброєю пішли захищати Україну. З першими перемогами наших військових, коли суспільство побачило наслідки окупації рф, прийшло усвідомлення необхідності фіксації воєнних злочинів і збирання доказів для національних та міжнародних судів. Водночас міжнародна спільнота почала долучатись до нашого юридичного фронту: Міжнародний кримінальний суд (МКС) направив найбільшу в своїй історії місію в Україну; Європейський Союз, Сполучені Штати та Велика Британія створили Консультативну групу щодо злочинів, пов’язаних зі звірствами (ACA), для України та виділили кошти для забезпечення розслідування воєнних злочинів; Міжнародні правозахисні організації розпочали консультативну роботу правоохоронців з питань міжнародного гуманітарного права. Станом на кінець жовтня зареєстровано близько 40 тисяч воєнних злочинів. Після кожного обстрілу та руйнування рятувальні служби, як правило, протягом годин розбирають завали та вивозять уламки. Слідчі та судові експерти мають за цей час знайти та зберегти речові докази для подальшого розслідування. Однак не кожне руйнування є воєнним злочином у розумінні міжнародного права. Саме тому консультативні групи з міжнародного гуманітарного права продовжують направляти ресурси правоохоронної системи в правильне русло. Юристи AVELLUM також долучалися до роботи таких експертних груп. Посол Державного департаменту США з питань глобального кримінального правосуддя Бет Ван Шаак зазначила, що метою діяльності АСА є координація міжнародної допомоги Україні в сфері правосуддя. Такий підхід дасть змогу в повній мірі фінансувати всі існуючі проєкти: від мобільних груп правосуддя до стратегічного планування розслідувань на рівні Офісу Генерального прокурора. Офіс Генерального прокурора створив окремий підрозділ, який у взаємодії з міжнародними експертами займається координацією розслідувань воєнних злочинів. Уже розроблена методологія, яка стандартизує та значно прискорює розслідування на місцях, однак національна правоохоронна система фізично не може швидко обробити таку кількість злочинів з дотриманням високих стандартів доказування. Сьогодні в Україні вже є перші завершені розслідування та навіть вироки. Як ми бачимо з відкритих судових засідань, прокуратура під час розслідування кожного окремого воєнного злочину не встановлює причино-наслідковий зв’язок із рішеннями вищого військово-політичного керівництва рф, а обмежується виконавцями, тобто низькоранговими військовими. Прокуратура змушена балансувати між швидкістю та повнотою розслідування, оскільки для обох бракує ресурсів. Слід пам’ятати, що неякісне розслідування може призвести до виправдання злочинців, що матиме особливо негативний ефект для країни під час розгляду справи міжнародними судами. Велика кількість правозахисних організацій сьогодні також долучена до розслідувань. Вони аналізують відкриті дані та документують виявлені воєнні злочини, після чого передають зібрані матеріали слідству. Така кооперація часто дає можливість одразу перейти до реалізації конкретних слідчих дій на місцях без витрачання часу на з’ясування загальних обставин злочину. Якщо процедури, пов’язані з розслідуванням злочинів, за 8 місяців вдалось налагодити, то питання здійснення правосуддя над воєнними злочинцями досі не вирішене. Поки триває робота з документування злочинів, необхідно визначити, чи буде правосуддя здійснюватися українськими судами, спеціальним трибуналом, судами європейської юрисдикції, МКС чи усіма інститутами в кооперації. Голова Спеціального трибуналу для Лівану Івана Хрдлічкова підкреслила важливість аналізу досвіду проведення спеціальних трибуналів над воєнними злочинцями, адже завчасне визначення формату роботи трибуналу дасть змогу діяти ефективніше вже на етапі збору доказів.
10 листопада 2022, 18:11