Історія розвитку земельних відносин в Україні розпочалася ще в 1992 році з прийняттям Земельного кодексу України, а також низки супутніх постанов і законів. Після прийняття Конституції України виникла необхідність гармонізувати положення Земельного кодексу з Основним Законом, і вже у 2001 році Верховна Рада України прийняла нову редакцію Земельного кодексу, який і досі чинний. Крім ЗКУ, було прийнято низку супроводжувальних вузькоспеціалізованих законів, що також регулюють відносини у сфері земельного права.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
У 2011 році Кабінет Міністрів України видав Розпорядження «Про затвердження плану дій з проведення земельної реформи та створення прозорого ринку земель сільськогосподарського призначення», яке дало початок для земельної реформи в Україні, що тривала понад 10 років і включала прийняття нових законодавчих актів, мораторію на землю та довгоочікуване відкриття ринку землі у 2021 році. Після повномасштабного вторгнення росії на територію України законодавці прийняли Закон №2247-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану» (далі — Закон).
Ми розуміємо, що земельні відносини повинні бути пристосовані до умов воєнного стану, а земельний ресурс — один із найцінніших, тому необхідно було врегулювати його використання під час війни. У роз’ясненні до Закону вказано, що його метою є оперативне надання земельних ділянок державної, комунальної власності в оренду для розміщення виробничих потужностей підприємств, що переміщені із зони бойових дій, без проведення земельних торгів з обмеженнями умов оренди, а також надання земельних ділянок для розміщення об’єктів для тимчасового перебування внутрішньо переміщених осіб, сталого функціонування мереж електропостачання, газорозподільних, водопровідних, теплопровідних, каналізаційних мереж, електронних комунікаційних мереж, об’єктів магістральних газопроводів. Однак варто зазначити, що, окрім згаданих нововведень, Закон також вніс деякі зміни в порядок приватизації земельних ділянок.
Отже, що дозволено, а що заборонено? Під час воєнного стану в Україні діє заборона на безоплатну передачу земель державної та комунальної власності в особисту власність, а також заборона на отримання дозволів на розроблення документації землеустрою з метою такої передачі (підп. 5 п. 27 розд. Х Земельного кодексу України). Фактично у довоєнний час громадяни України мали право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності (порядок такої передачі закріплено у ст. 118 ЗКУ). Під час дії воєнного стану в Україні формування земельних ділянок у межах безоплатної приватизації, а саме визначення їх площі, меж та реєстрація в державному земельному кадастрі, забороняється згідно із чинним законодавством. Проте є винятки. Безоплатна передача землі дозволяється під час передачі земельних ділянок у приватну власність власникам об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що розташовані на таких земельних ділянках.
Отже, якщо громадянин України володіє нерухомим майном, яке розташоване на неприватизованій земельній ділянці, алгоритм його дій для приватизації має бути таким: — Виготовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що не потребує отримання окремих дозволів. Така документація може бути розроблена юридичними або фізичними особами, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою. — Подання клопотання до відповідного органу місцевого самоврядування (сільської, селищної чи міської ради), який передає земельні ділянки комунальної власності у власність відповідно до повноважень.
Варто зазначити, що рішення місцевої ради про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу земельної ділянки у власність не є документом, який підтверджує право власності. — Реєстрація права власності на земельну ділянку в центрі надання адміністративних послуг. Також заборона не поширюється на безоплатну передачу громадянам України земельних ділянок, які були передані в користування до набуття чинності Земельним кодексом України.
Документами, що підтверджують наявність у громадянина права користування земельною ділянкою, можуть бути:
- договори про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку, акт відводу земельної ділянки в натурі, на підставі таких договорів провадилась реєстрація будинків і домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР;
- записи в земельно-шнурових книгах сільськогосподарських підприємств і організацій, записи в погосподарських книгах сільських рад, записи в реєстрових книгах виконавчих комітетів міських і сільських рад;
- державні акти на право користування/володіння землею;
- договори оренди землі;
- державні акти на право постійного користування землею.
Необхідно зазначити, що безоплатну передачу землі громадянам буде відновлено після припинення дії воєнного стану в Україні. Отже, вже зараз громадяни можуть обрати собі ділянку для приватизації, а саму процедуру розпочати вже після війни.
Нагадуємо, що кожен громадянин України, який досяг 18-річного віку, відповідно до ст. 121 Земельного кодексу може абсолютно безоплатно отримати у власність:
- для ведення фермерського господарства — земельну ділянку в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство;
- 2 га — для ведення особистого селянського господарства;
- 0,12 га — для ведення садівництва;
- 0,25 га — у селах, 0,15 га — в селищах, 0,1 га — в містах для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;
- 0,1 га — для індивідуального дачного будівництва;
- 0,01 га — для будівництва індивідуальних гаражів.
Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах зазначених вище норм провадиться один раз щодо кожного виду використання.
Це означає, що громадянин України має право отримати у приватну власність до шести земельних ділянок різного цільового призначення. На жаль, під час дії воєнного стану доступ до Публічної кадастрової карти України закритий, тому обрати свою ділянку можна, подавши запит про доступ до інформації до відповідних органів державної влади або місцевого самоврядування. Після перемоги громадяни України зможуть звернутись у відповідні органи для отримання земельної ділянки.
Ми розуміємо, що національне законодавство підлаштовується під умови, в яких ми наразі перебуваємо. Важливо, що воно гнучке та реагує на виклики сьогодення. Віримо, що після перемоги наші громадяни знову матимуть можливість реалізовувати свої права у повному обсязі, включно із безоплатним отриманням земельних ділянок.