Нещодавно Кабінет Міністрів України підтримав проєкт закону про поступове виведення паспортів-книжечок з обігу. Зокрема, закон передбачає такі строки дії паспорта-книжечки:
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
- для осіб у віці від 16 до 25 років - до дня досягнення особою 25-річного віку;
- для осіб у віці від 25 до 45 років - до дня досягнення особою 45-річного віку за умови, що до дня вступу в силу цього закону в паспорт вклеєна нова фотографія після досягнення особою 25-річного віку, а у разі, коли паспорт був оформлений у період після досягнення особою 25-річного віку до дня досягнення нею 45 років, - фотокартка під час оформлення паспорта;
• для осіб у віці від 45 років - безстроково за умови, що до дня вступу в силу закону в паспорт вклеєна нова фотокартка після досягнення особою 45-річного віку, а у разі, коли паспорт був оформлений після досягнення особою 45-річного віку, - фотокартка під час оформлення паспорта.
На даний час немає однозначної думки щодо паспорта-книжечки чи паспорта-карти.
Одним з основних критеріїв підтримки паспорта у формі книжечки є наявність прописки особи у самому паспорті, тоді як, щоб повною мірою реалізувати свої права з паспортом-карткою, необхідно носити витяг, в якому буде зазначено місце прописки особи. Під час введення в дію паспортів-карток уряд заявляв, що вся необхідна інформація, у т. ч. прописка буде міститися на чипі, який є в паспорті-картці, проте на даний час у державних та приватних структурах відсутня технічна можливість зчитування чипів, що й створює додаткові незручності для людей.
Ще одним з критеріїв «за» паспорт-книжечку є її безстроковість, тоді як паспорт у формі картки необхідно змінювати кожні 10 років. При цьому дійсною проблемою є реалізація можливості отримання/оновлення паспорта-картки, оскільки в Україні не розвинена належним чином мережа структур, які здатні виконувати необхідні для цього дії, що створює значні незручності людям з віддалених від міст населених пунктів та іншим громадянам, які з тих чи інших причин не можуть вільно пересуватися. Окрім того, це створює додаткове навантаження у вигляді кількості осіб, які звертатимуться до державних структур, що займаються паспортами-картками.
Звісно, спробами ввести паспорти у формі карток Україна намагається перейняти досвід Європи, Канади та інших країн, де ідентифікація громадянина вже проводиться по паспортах-картках, проте наразі в Україні відсутні умови та належне підґрунтя для безболісного переходу громадян від паспорта-книжечки до паспорта-картки. Такий перехід в основному лише створює додаткові незручності та нівелює і так малі переваги паспорта-картки.
Наразі вже є випадки, за яких видача паспорта у формі карти є обов'язковою, зокрема:
- досягнення особою 14-річного віку (вперше);
- втрата, викрадення або зіпсуття паспорта-книжечки зразка 1994 р.;
- оформлення паспорта у зв'язку з несвоєчасним вклеюванням фотокартки по досягненню 25- та 45-річного віку до паспорта «старого» зразка;
- обмін паспорта зразка 1994 р. (за бажанням особи);
- зміна персональних даних (прізвища, імені тощо);
- закінчення строку дії документа.
На нашу думку, перше, ніж вводити обов'язковий перехід з паспортів-книжечок та паспорти-картки, необхідно провести дослідження зручності і проблем, що виникають при користуванні паспортами-картками, які були видані саме у зазначених вище випадках. Проте, як можемо бачити, така робота проведена не була, раніше ідентифіковані проблеми паспортів-карток залишаються актуальними на цей час і не вбачається процесів їх ліквідації.
Якщо підводити риску, слід сказати, що прагнення України до продовження діджиталізації різних процесів саме по собі є позитивним явищем, проте воно нівелюється кількістю і різноплановістю проблем, які виникають внаслідок недоопрацювання сервісів. Зокрема, вище було наведено неповний перелік проблем паспортів-карток, і допоки вони не вирішені чи не знайдено компроміс, введення обов'язкового переходу на паспорти-картки є передчасним і таким, що значно ускладнить життя як звичайних громадян, так і держустанов, що займаються обслуговуванням (видача, обмін тощо) паспортів-карток.