Введення воєнного стану на території України та повномасштабна війна, розпочата країною-агресоркою, безумовно, вплинули на всі сторони життя українців. Втім, законодавець надзвичайно активно реагував на приведення у відповідність нормативного регулювання у сферах, які вимагали того насамперед. Не оминули зміни і галузь сімейного права, де одними із найпоширеніших питань, які постали перед громадянами, були реєстрація шлюбу, народження та смерті.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Реєстрація шлюбів
Як вбачається зі статистики, під час дії воєнного стану зросла кількість реєстрації шлюбів в Україні. Станом на липень від початку 2022 року в Україні одружилося більше 102 тисяч сімей.
В умовах воєнного стану така тенденція є правильною з точки зору закону та наслідків шлюбу, тому що дає змогу впорядкувати питання про майно подружжя, виховання дітей та спадкування. Адже у випадку, якщо шлюб між чоловіком та жінкою не був зареєстрований, під час поділу майна подружжя та/або спадкування вимагають додатково підтверджувати у судовому порядку те, що особи проживали у цивільному шлюбі.
За весь період воєнного стану органи державної реєстрації актів цивільного стану (далі – ДРАЦС) не зупиняли своєї роботи, а тому зареєструвати шлюб перешкод не було і немає. Виняток, звичайно, становили території, на яких велися активні бойові дії або де приміщення ДРАЦСу було фізично знищено. Але навіть за таких умов перешкод, як таких, не існувало, оскільки шлюб можна було зареєструвати у найближчому працюючому відділі ДРАЦС.
Як до війни, так і після її початку шлюб можна зареєструвати на загальних засадах (через місяць), подавши відповідні заяви до органу ДРАЦС.
Якщо ми говоримо про скорочені строки реєстрації шлюбу, то така реєстрація здійснюється у межах пілотного проєкту «Шлюб за добу».
Крім того, відповідно до частини 2 статті 32 Сімейного кодексу України дозволяється здійснити реєстрацію шлюбу у день подання відповідної заяви або у будь-який інший день за бажанням наречених протягом одного місяця, якщо є безпосередня загроза для життя нареченої або нареченого. Воєнний стан та загальна ситуація у країні вочевидь підпадають під критерії цієї норми.
Коли ми говоримо про реєстрацію шлюбу за 24 години, то обмеження у часі може виникнути, якщо пара звернулася для реєстрації шлюбу, наприклад, у кінці робочого дня або якщо один із наречених – іноземець. Щодо останнього, то реєстрація шлюбу потребує додаткової перевірки законності його перебування на території України, тому процедура може зайняти дещо більше часу, аніж добу.
Окремим питанням, яке постало на часі, є реєстрація шлюбу із військовослужбовцями. Зрозуміло, що можливість бійців, які захищають нашу Батьківщину, прибути до ДРАЦСу може бути дещо обмеженою.
07.03.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 213 «Деякі питання державної реєстрації шлюбу в умовах воєнного стану» (далі – Постанова).
Постановою надано можливість військовослужбовцям здійснювати реєстрацію шлюбу без особистої присутності у органі ДРАЦСу. За таких умов військовослужбовець подає заяву про державну реєстрацію шлюбу безпосередньому командиру (керівнику), яким засвідчується справжність підпису на відповідній заяві. Власне заява військовослужбовця одночасно є підтвердженням надання ним згоди на шлюб. Надалі така заява передається до відділу ДРАЦС, до якого іншим із наречених подано заяву про реєстрацію шлюбу особисто.
Іншим варіантом реєстрації шлюбу, запропонованим у Постанові, є складення акта про укладення шлюбу безпосереднім командиром (керівником) військовослужбовця. Вказана процедура може здійснюватися без особистої присутності одного чи обох наречених з використанням доступних засобів відеозв’язку з тим із наречених, хто відсутній, або з обома відсутніми нареченими.
Також в умовах воєнного стану реєстрація шлюбу може здійснюватися керівником закладу охорони здоров’я, в якому перебувають або працюють один чи обоє наречених. У цьому випадку, аналогічно до попереднього, акт про шлюб може бути складений у присутності наречених або з використанням засобів відеозв’язку з тим, хто відсутній. Проте під час складення такого акта беруть участь також двоє свідків. В подальшому, як і в описаних вище процедурах, акт надсилається до відділу ДРАЦС, де складається паперовий актовий запис про шлюб та вносяться відомості до відповідних реєстрів.
Таким чином, реєстрація шлюбу в умовах воєнного стану може відбуватися як у довоєнному порядку, так і в удосконаленому, що надає можливість швидко зареєструвати шлюб, навіть за умови відсутності одного або двох наречених.
Реєстрація народження
Законодавець вимагає, щоб батьки невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєстрували новонародженого в органах ДРАЦС, за результатами чого видається Свідоцтво про народження.
За період війни на території України зареєстровано понад 103 тисячі новонароджених, що не в останню чергу стало можливим з огляду на зміни у законодавстві, які спростили існуючу процедуру реєстрації народження дітей.
04.03.2022 Міністерство охорони здоров’я України затвердило наказ № 407 «Про забезпечення реєстрації новонародженої дитини в умовах воєнного стану», яким передбачено, що під час дії воєнного стану для реєстрації народження дитини знадобиться лише паперове Медичне свідоцтво про народження за формою № 103/о. Цей документ видається пологовим будинком або іншою установою охорони здоров’я, де були прийняті пологи. Якщо ж дитина народилася поза межами пологового будинку, то необхідну форму про перебування новонародженого під наглядом видає лікувальний заклад, куди має звернутися мати.
Якщо медичний працівник не може видати породіллі медичне свідоцтво про народження (за формою №103/о), медпрацівнику дозволено виписати довідку довільної форми у двох екземплярах (один із яких передається матері, а другий – на зберігання до медзакладу). Виписана довідка в період дії воєнного стану вважається документом, що підтверджує факт народження дитини та прирівнюється до заповненого Медичного свідоцтва про народження (форма № 103/о).
Непоодинокими є випадки, коли дитина народилася поза закладом охорони здоров’я. Із першого дня війни таких ситуацій було надзвичайно багато, тому що діти народжувалися в укриттях, де перебували породіллі. У такому разі медичне свідоцтво про народження дитини видається після проведеного огляду жінки та дитини та за умови, якщо існує медична документація, яка підтверджує факт вагітності цієї жінки.
Безпосередньо факт народження дитини наразі може здійснити будь-який орган ДРАЦС без прив’язки до місця народження дитини або місця реєстрації проживання батьків. Серед іншого, зареєструвати народження дитини може виконавчий орган сільської/селищної ради.
Нерідко стаються випадки смерті батьків дитини або наявності інших обставин, за яких вони не можуть здійснити реєстрацію народження дитини (перебування в окупації, у зоні активних бойових дій тощо). За таких умов зареєструвати новонародженого можуть родичі або інші особи, представник закладу охорони здоров’я, в якому народилася дитина або в якому вона перебуває на момент реєстрації.
Якщо ж дитина народилася на тимчасово окупованій території України (АР Крим, м. Севастополь та окремі райони Луганської й Донецької областей), необхідно подати до будь-якого суду (за межами такої території незалежно від місця проживання заявника) заяву про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, а разом з нею – належні докази. Заява подається батьками дитини чи іншими заінтересованими особами. Для отримання свідоцтва про народження заявник подає до будь-якого відділу державної реєстрації актів цивільного стану копію рішення суду про встановлення відповідного факту та паспорт громадянина України.
Слід звернути увагу, що для інших територій України, де наразі ведуться активні бойові дії або територія є фактично окупованою, діють загальні правила реєстрації новонароджених: її здійснюють у найближчих відділах ДРАЦС на безпечній території.
Отже, в умовах воєнного стану реєстрація новонароджених спростилася та може бути здійснена екстериторіально у будь-якому органі ДРАЦС. При цьому для тимчасово окупованих територій України є винятки, що передбачають обов’язкове звернення до суду для встановлення факту народження дитини на такій території.
Реєстрація смерті
26.02.2022 Міністерством юстиції України видано наказ № 606/5 «Про внесення змін до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні», яким передбачено екстериторіальність для вчинення реєстрації таких актів.
З огляду на зазначене для реєстрації смерті особи необхідно звернутися до будь-якого органу ДРАЦС на території України із відповідною заявою та документами, що підтверджують смерть особи.
09.03.2022 Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров’я України та Офісом Генерального прокурора було прийнято спільний наказ № 177/450/46 «Про затвердження Порядку взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції України, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини під час воєнного стану на території України».
Із вказаного документа вбачається, що для реєстрації смерті особи попередньо необхідно одержати лікарське свідоцтво про смерть за формою № 106/о або фельдшерську довідку про смерть за формою № 106-1/о.
Для встановлення факту смерті людини та отримання в подальшому лікарського свідоцтва про смерть потрібно звернутися до закладів охорони здоров’я та/або органів Національної поліції України. Таке звернення необхідно здійснити за місцем смерті особи.
Залежно від обставин смерті, а також активності бойових дій на території, де особа померла, лікарське свідоцтво про смерть може видаватися також працівниками бюро судово-медичної експертизи.
Фактично за умови, що ознак насильницької смерті особи немає, необхідні документи видаватимуться медичними закладами. Якщо ж такі ознаки є, додатково будуть задіяні органи Національної поліції України та працівники бюро судово-медичної експертизи.
Доречно зауважити, що у випадку, якщо особа загинула на території, де ведуться активні бойові дії, у результаті чого тіло особи може бути відсутнє (наприклад, у випадку попадання снаряду в помешкання особи) або не знайдено, лікарське свідоцтво про смерть може бути неможливо оформити.
У такому разі для реєстрації смерті особи необхідно буде звертатися до суду із заявою про встановлення факту смерті особи або оголошення її померлою.
За вказаних обставин важливо вчинити сукупність дій, спрямованих на подальше оформлення доказової бази для звернення до суду.
Так, необхідно, за можливості, здійснити виклик органів Національної поліції України, які зафіксують факт звернення із повідомленням про смерть людини, здійснять огляд місця подій. Паралельно може бути здійснено виклик екстреної медичної допомоги для фіксації повідомлення про смерть особи.
Крім того, не буде зайвим складення акта про настання смерті, наприклад, родичами, сусідами або іншими особами, які стали свідками відповідних подій. У зоні активних бойових дій це може бути взагалі єдиний документ, який підтверджує смерть особи, оскільки у окремих ситуаціях виклик органів Національної поліції та екстреної медичної допомоги буває унеможливлений.
У такому акті доцільно зазначити усі відомі дані про померлого (ПІБ, приблизний вік, адресу проживання/смерті), відомості про осіб, які склали акт, та інші відомості (наприклад, що смерть настала внаслідок обстрілу будинку тощо).
За результатами вчинення описаних вище дій та збору інших доказів здійснюється звернення до суду із заявою про встановлення факту смерті особи. Після розгляду такої заяви суд приймає відповідне рішення, на підставі якого здійснюється реєстрація смерті особи у органах ДРАЦС.
Серед доказів, які можуть бути подані до суду разом із заявою (окрім наведених вище), можна надати документи, що посвідчують особу загиблого; підтвердження родинного зв’язку між заявником і померлим; документи із органу ДРАЦС, що підтверджують неможливість реєстрації смерті померлого; документи про смерть загиблого, видані органами на тимчасово окупованих територіях України (свідоцтво про смерть, лікарське свідоцтво про смерть, довідка про причину смерті); документи, які свідчать про перебування загиблого в певний час у місці своєї смерті (витяги з журналу бойових дій, акти про настання смерті, реєстрація місця проживання тощо). Крім того, доречно надавати суду відомості із офіційними повідомленнями з преси щодо обставин, за яких особа загинула.
Додатково варто зауважити, що встановлення факту смерті на тимчасово окупованих територіях (АР Крим, м. Севастополь та окремі райони Луганської та Донецької областей) у судовому порядку уже окремо врегульовано статтею 317 Цивільного процесуального кодексу України.
При цьому наразі на підписі у Президента України перебуває Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей встановлення юридичних фактів в умовах воєнного чи надзвичайного стану», яким уже врегульовано питання встановлення факту смерті і на інших територіях нашої держави. Із його змісту вбачається, що процедура буде значно спрощена.
З огляду на наведене реєстрація факту смерті особи також спрощена в умовах воєнного стану. Складними залишаються ситуації, коли особа померла на територіях активних бойових дій або за умов, коли неможливо отримати лікарське свідоцтво про смерть. Втім, така ситуація також може бути вирішена шляхом звернення до суду із відповідною заявою. При цьому і у вказаній сфері законодавець діє відповідно до вимог часу та вносить оптимальні зміни, спрямовані на максимальне спрощення чинних процедур.