Правовий режим воєнного стану спричинив низку нових викликів для українського бізнесу, але водночас надав можливості для здійснення власного внеску в підтримку воюючої країни та наближення нашої спільної перемоги шляхом: сплати податків; створення робочих місць для українців, надання допомоги військовим, Силам територіальної оборони, а також мирним жителям, які потерпають від війни; залучення іноземних інвестицій.
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Важливим для перемоги є і те, щоб кожен із підприємців в Україні не провадив господарську діяльність у взаємодії з державою-агресором та не співпрацював з росією прямо чи опосередковано.
Зокрема, з цією метою Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та особливостей застосування запобіжних заходів за вчинення злочинів проти основ національної та громадської безпеки» 14 квітня 2022 року (набрав чинності з 23 квітня 2022-го), яким доповнено Кримінальний кодекс України ст. 111-2 «Пособництво державі-агресору».
Значна частина українських підприємців і до початку повномасштабного вторгнення російської федерації потерпала від зловживань службовців різних державних інституцій: податкової, митниці, прокуратури, поліції. Однак останні резонансні події щодо безпідставного кримінального переслідування правоохоронцями засновників, фронтменів великого бізнесу України свідчать про наявність системного віктимного явища у державному апараті, а тиск на бізнес і приватну власність в Україні вийшов на якісно новий рівень, адже тепер відбувається не шляхом здійснення досудового розслідування за фактами вчинення реальних кримінальних правопорушень у сфері господарської діяльності, а за надумані злочини проти основ національної безпеки. Фактично ст. 111-2 КК України увімкнула Службі безпеки України та прокуратурі зелене світло для рейдерських атак на бізнес, що мають очевидний корупційний присмак.
Незважаючи на те, що більшість співробітників СБУ і прокуратури є професійними порядними правоохоронцями, які докладають максимум зусиль для забезпечення режиму законності та правопорядку, окремі з них, використовуючи введений у країні правовий режим воєнного стану та пов’язані з цим законодавчі новели, активно вчиняють спроби незаконно збагатитися шляхом використання інструментів кримінального провадження: повідомлення про підозру не лише бізнесменам, а й рядовим співробітникам підприємств, безпідставного поміщення їх до СІЗО з метою тиску на засновників і керівників господарюючих суб’єктів, несанкціонованих суддями обшуків, арешту майна і корпоративних прав підприємств, навіть нерезидентів та іноземних громадян, чисельних допитів працівників, які блокують нормальну господарську діяльність, з метою корупційної наживи. Очевидно, саме таку мету переслідують окремі слідчі та прокурори, розслідуючи кримінальні провадження, наприклад, щодо засновників компаній Global Spirits Євгена Черняка, захист якого здійснюється адвокатами Attorneys at Law «Leshchenko, Doroshenko & partners», та Concorde Capital Ігоря Мазепи.
Такі дії привели до об’єднання підприємців країни та створення громадського руху «Маніфест 42», головною ідеєю якого є зупинення хвилі рейдерства та інших форм тиску за участю правоохоронців, суддів, «чорних нотаріусів» і реєстраторів. Результатом цього стало введення в дію Указом Президента України №21/2024 23 січня 2024 року рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи із забезпечення економічної безпеки на період дії правового режиму воєнного стану» від 23 січня 2024 року.
Рада національної безпеки і оборони України з метою вжиття додаткових заходів із забезпечення економічної безпеки та захисту національних інтересів України в умовах дії правового режиму воєнного стану рекомендувала:
1) Президентові України — утворити Раду з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану;
2) КМУ — невідкладно внести на розгляд ВРУ законопроєкти про внесення змін до: Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» щодо посилення механізмів функціонування БЕБ, КПК України тощо щодо встановлення додаткових гарантій захисту законних інтересів підприємництва під час здійснення кримінального провадження й забезпечення консолідації повноважень органів правопорядку щодо протидії правопорушенням, які посягають на економіку держави, в єдиному органі — БЕБ;
3) ОГП, ДБР, НПУ, БЕБ, СБУ — провести у тримісячний строк аудит вжитих щодо суб’єктів господарювання обмежувальних заходів у кримінальних провадженнях і визначити доцільність їх подальшого застосування; утримуватися протягом трьох місяців від проведення процесуальних дій у кримінальних провадженнях, якщо таке застосування може заблокувати підприємницьку діяльність суб’єктів господарювання.
Прийняття цього рішення є важливим кроком для економіки воюючої країни, оскільки ситуація, коли сам процес розслідування злочинів слідчими СБУ розглядається як застосування покарання для всіх, хто опинився в полі їх зору, є неприпустимою, шкодить діловій репутації добросовісних, патріотично налаштованих підприємців і перешкоджає здійсненню ними законної господарської діяльності. Ще глобальнішої шкоди це завдає іміджу країни на міжнародній арені та інвестиційному клімату в державі, що в умовах агресивної російсько-української війни є неприпустимим і вкрай небезпечним для основ національної безпеки.
Якщо повернутися до практичного аспекту цього питання, то на полі битви в адвокатів з’явилися нові виклики. При застосуванні щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою згідно ст. 194 КПК України слід враховувати нововведення, встановлене ч. 4 ст. 183 КПК України: під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого, зокрема, ст. 111-2 КК України, що дає можливість правоохоронцям тримати людей безальтернативно під вартою фактично «в заручниках» з метою здійснення тиску на засновників підприємств і вимагання передачі неправомірної вигоди.
Водночас з огляду на правову конструкцію вказаної норми процесуального закону можливість судді не визначати особі, яка підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ст. 111-2 КК України розміру застави є саме правом, а не обов’язком суду. Тому під час розгляду клопотань сторони обвинувачення необхідно звертати увагу суду на сталу судову практику, що підтверджує можливості і навіть доцільність та необхідність визначення розміру застави. Правоохоронці, які свідомо маніпулюють дією в країні правового режиму воєнного стану, незважаючи на обставини справи, відсутність доказів, наполягають у суді на застосуванні запобіжного заходу, арешті майна та корпоративних прав підприємств, легалізації незаконно проведених обшуків, обґрунтовуючи це лише однією обставиною — фактом здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення проти основ національної безпеки у період дії воєнного стану.
У такому випадку ефективним способом захисту також є звернення до бізнес-омбудсмена, який у підсумку зустрічі 24 січня 2024 року домовився з Генеральним прокурором активно співпрацювати задля недопущення будь-яких проявів неправомірного тиску на чесний бізнес.
Водночас, поки формуються новостворені державні інституції, покликані захистити український бізнес, на жаль, маю зазначити, що введений Указом Президента України мораторій на вчинення правоохоронцями процесуальних дій, які є протиправним тиском на підприємців, не припиняється. Слідчі та прокурори продовжують проводити безпідставні обшуки на підприємствах і у помешканнях працівників, арештовувати їх майно, а також корпоративні права юридичних осіб, звертатися до суду з клопотаннями про тримання людей під вартою без альтернативи внесення застави. Констатую це на прикладі справи про безпідставне кримінальне переслідування групи бюджетоутворюючих українських компаній Global Spirits: наразі задекларовані у рішенні РНБО та Указі Президента України заходи щодо захисту бізнесу є неефективними, оскільки залишаються декларативними і правоохоронцями не виконуються.
Водночас адвокатська спільнота готова й надалі ефективно стояти на захисті бізнесу, використовуючи для цього усі знання, досвід і вміння, застосовуючи надані законом інструменти, можливості та механізми.
Переконаний, що Україна обов’язково переможе як на полі бою із зовнішнім віроломним ворогом, так і з внутрішніми корупційними загрозами, оскільки українці заслуговують на достойне життя у самостійній, вільній країні з високим рівнем правосвідомості і правової культури.