19 січня 2024, 18:23

На старт! Увага! Лобіюй!

Людмила Крохмалюк
Людмила Крохмалюк «ADER HABER» старша юристка практики взаємодії з державними органами

10 січня Верховна Рада України підтримала у першому читанні за основу урядовий законопроєкт «Про доброчесне лобіювання» (р.№10337). Це є однією з вимог ЄС для отримання Україною повноправного членства на вступ до Європейського Союзу.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Законопроєкт передбачає запровадження статусу лобіста, що отримуватиметься шляхом реєстрації його в Реєстрі прозорості — держателем та адміністратором якого є Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК).

При цьому Кабмін пропонує широко обмежити коло таких осіб.

Під заборону потраплять: 

  • посадовці (у тому числі колишні посадовці, для яких заборона діятиме протягом 2-х років з дня їх звільнення); 

  • особи, що мають непогашену чи не зняту судимість;

  • особи, що притягалися до відповідальності за вчинення корупційних злочинів (або пов'язаних з корупцією); 

  • особи, які визнані недієздатними або обмежено дієздатними, а також особи, які не досягли 18 років; 

  • громадяни і резиденти росії та компанії, які пов’язані із росією; 

  • юридичні особи публічного права (державні органи та ін.); 

  • особи та компанії (у т.ч. учасники (засновники, акціонери) та/або бенефіціарні власники), що включено до переліку осіб, пов'язаних з провадженням терористичної діяльності або на яких накладено міжнародні та/або національні санкції; 

  • компанії, які пов’язані з державою, внесеною у чорний список FATF;

  • компанії, бенефіціаром або засновником (учасником) яких є, зокрема, чиновники; 

  • суб'єкти забезпечення правотворчої діяльності;

  • компанії, щодо яких вироком застосовано заходи кримінально-правового характеру. 

Позитивні сторони легалізації лобіювання: 

  • дозволить знизити рівень ТОП-корупції; 

  • держава отримає можливість контролювати діяльність лобістів;

  • додаткові податкові надходження до державного бюджету; 

  • створення нових робочих місць; 

  • додаткові можливості для бізнесу в питаннях лобіювання їх інтересів та інш.

Натомість у проєкті відсутні вимоги щодо наявності відповідної освіти, володіння практичними навичками взаємодії з різними державними структурами та наявності досвіду роботи в державних органах тощо. 

Адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання не зможуть здійснювати лобіювання за договором про надання правничої допомоги.

Однак з цієї норми не зрозуміло чи планує уряд надати право адвокатам здійснювати лобіювання на інших умовах — поза межами договору про надання правничої допомоги, оскільки жодних змін до базового закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» урядовим проєктом не пропонується.

Після ухвалення Закону уряд визначить Правила етичної поведінки лобістів, які будуть для них обов'язковими. Це своєрідний етичний Кодекс, дотримання якого буде сприяти створенню позитивного іміджу лобістів.

Лобісти зможуть стати співавторами законів. 

Предметом лобіювання буде розроблення та/або прийняття, внесення змін, втрата чинності (скасування) нормативно-правового акта. Йдеться про закони і підзаконні акти.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець зауважує, що законопроєктом пропонується звужене розуміння предмету лобіювання та вважає, що лобіювання потрібно розширити до сфери інших публічних рішень, наприклад, отримання грантів, укладання контрактів органами виконавчої влади.

Не може бути предметом лобіювання:

  • судове рішення;

  • рішення та висновок Конституційного Суду України;

  • акт про оголошення мобілізації;

  • акт про введення воєнного та надзвичайного стану;

  • оголошення за поданням Президента стану війни і укладення миру;

  • використання Збройних Сил України та інших військових формувань;

  • оголошення зон надзвичайної екологічної ситуації;

  • індивідуальний акт.

Положення цього закону не поширюватимуться на народну ініціативу на всеукраїнському референдумі та ініціативу на місцевих референдумах.

Об’єктом лобіювання пропонують визначити:

1) суб'єктів правотворчої діяльності (Верховна Рада України, Президент України, уряд, міністерства, інші органи (посадові особи) державної влади та органи місцевого самоврядування);

2) суб'єктів правотворчої ініціативи, як-от народні депутати, члени уряду та інші.

Щодо політичних партій, то їх діяльність виведена з під дії цього закону.

Уряд пропонує наділити лобістів такими правами, зокрема:

  • представляти інтереси клієнта;

  • брати участь у заходах під час розроблення проєкту нормативно-правового акта;

  • входити до адмінбудівель органів влади під час здійснення лобіювання;

  • брати участь у їх засіданнях під час розгляду лобістських питань;

  • бути в списку авторів нормативно-правового акта;

  • здійснювати проведення публічних заходів та інформаційних кампаній.

Системний аналіз цих прав, на думку Головного науково-експертного управління ВРУ, свідчить про те, що більшість фактичних прав, які надаються лобістам в проєкті від уряду, вже передбачені нормами чинного законодавства і можуть бути реалізовані без набуття ними статусу лобіста: «За таких умов існує вірогідність, що лобісти (порівняно з іншими) нестимуть додатковий тягар обов’язків та матимуть ризики накладення з боку НАЗК санкцій, не будуть достатньо зацікавлені у реєстрації в якості лобістів».

Нові можливості для бізнесу

Насамперед, легалізація ринку лобіювання — це те, що важливо бізнесу.

Впровадження прогресивних інституцій, які зрозумілі іноземним партнерам є прямим кроком на зустріч інвесторам, що загалом сприятиме покращенню загального іміджу країни, особливо у повоєнній відбудові.

Безумовною перевагою для інвесторів є відкритість та доступність інформації про лобістів в Реєстрі прозорості, що надасть можливість легко їх знайти та звернутися за потрібними послугами. 

У зв’язку з цим урядом пропонується вести такий Реєстр також англійською мовою, що дозволить максимально широко залучити зарубіжних клієнтів. 

Передбачається, що доступ до Реєстру прозорості буде безкоштовним.

Однак не всі зможуть стати клієнтами лобістів.

Так, фізичним та юридичним особам, пов’язаним з росією або яких (у тому числі пов’язаних осіб) включено до переліку осіб, пов'язаних з провадженням терористичної діяльності, або на яких накладено міжнародні та/або національні санкції, проектом пропонується заборонити бути клієнтами (бенефіціарами) лобіювання. Це заслуговує на беззаперечну підтримку.

Клієнт матиме право укладати договір про надання послуг з лобіювання одночасно з двома або більше суб'єктами лобіювання. Що сприятиме збільшенню шансів на прийняття «потрібних» рішень.

Інвестори отримають законний та дієвий інструмент для розв'язання власних та галузевих проблем, вирішення яких потребує відповідного законодавчого врегулювання, як от прийняття Закону, внесення змін та інш.

Адже шлях до ухвалення Закону тернистий та довгий і потребує фахової експертної роботи, що включає багато етапів, таких як розроблення проекту та супровідних документів до нього (пояснювальної записки, порівняльної таблиці та інш.), проведення експертиз та розрахунків.

Зазначена робота потребує спеціальних знань та навичок у сфері нормопроектування, якими більшість штатних юристів бізнес-компаній не володіють. Їм на допомогу можуть прийти кваліфіковані лобісти.

Участь професійних лобістів на всіх етапах розроблення та проходження законопроекту є дуже корисним та ефективним інструментом, що здатен підвищити якість підготовки законопроектів.

Роль громадянського суспільства в процесі лобіювання

Громадські активісти не потраплять до Реєстру прозорості і не будуть підпадати під ризик відповідальності.

Так, Кабмін пропонує встановити, що адвокація не є лобіюванням.

З-під дії закону також пропонується вивести діяльність, пов'язану із залученням, використанням, моніторингом наданням та використання міжнародної технічної допомоги, реалізацію проектів та програм міжнародної технічної допомоги, а також діяльність, яка обмежується реалізацією права на мирні зібрання, участю у публічних консультаціях тощо.

Адвокація та лобіювання по суті займаються однією і тією ж діяльністю, обидва піднімають питання зміни законодавства та користуються однаковими методами впливу на політичні рішення.

Що ж таке адвокація, на думку уряду? Це дії, що вчиняються, у тому числі громадськими організаціями з метою впливу на прийняття або утримання від прийняття рішень, які спрямовані на відстоювання суспільних інтересів та здійснюються без мети отримання прибутку.

Тобто саме відсутність прибутку під час здійснення впливу на публічних діячів для вирішення тих чи інших питань є однією із ключових характеристик адвокації.

Однак уряд у своєму проєкті не надає чіткої відповіді, чи лобіювання буде лише оплачуване, чи може бути також безкоштовним.

Зазначені положення не відповідають Рекомендаціям Парламентської асамблеї Ради Європи 1908 (2010), згідно з якими лобіювання має бути визначене чітко, з відмежуванням його як професійної оплачуваної діяльності від діяльності організацій громадянського суспільства.

Питання отримання лобістами винагороди за свою працю в проєкті закону від Уряду в повній мірі не врегульовується.  Так, з аналізу норм проєкту можна лише припустити, що лобіювання, яке здійснюється в інтересах клієнтів буде оплатним, а у власних інтересах лобіста — безкоштовним.

Згідно з проєктом, джерелом фінансування лобіювання є фінансові та інші ресурси, не заборонені законодавством. 

Водночас кошти та інші засоби, отримані від фізичних та юридичних осіб, пов'язаних з державою агресором заборонені для фінансування лобіювання.  Ця пропозиція є цілком логічною в умовах війни. 

Також заборона стосується і коштів державного та місцевих бюджетів.

То який зиск отримають доброчесні лобісти?

Якщо проводити паралелі між країнами, що легалізували такий ринок, то лідером є лобістська діяльність у США отримує багатомільярдні прибутки. 

Звичайно в Україні про такі цифри говорити зарано, однак із прийняттям Закону про лобіювання ця сфера також може стати досить прибутковим бізнесом.

Проєктом передбачено необхідність звітування лобістської діяльності, що вноситиметься до Реєстру прозорості. Це зроблено для чіткого розуміння того, хто ухвалює рішення, якими є заходи лобіювання, хто отримує від них вигоду і хто за них платить.

При цьому НАЗК можуть уповноважити правом вносити приписи про порушення вимог законодавства з питань лобіювання.

Головне науково-експертне управління вважає, що законопроєкт наділяє занадто дискреційними повноваженнями НАЗК (моніторинг за дотриманням вимог законодавства з питань лобіювання; забезпечення ведення Реєстру прозорості; внесення приписів про порушення вимог законодавства з питань лобіювання, інших вимог та обмежень, передбачених законом «Про доброчесне лобіювання» тощо). Через це існують істотні ризики службових зловживань з боку його уповноважених осіб.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати