Верховній Раді пропонують заборонити стягувати санкції за незастосування РРО під час війни після її припинення: хтось постраждає?
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Літо обіцяє стати «спекотним», якщо говорити про чергові зміни до податкового законодавства. Славнозвісний проєкт Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану (реєстраційний номер 8401), як бачимо, виходить на фінішну пряму — на друге читання у парламенті. Нещодавно у телеграм-каналі одного з народних депутатів з’явився текст порівняльної таблиці до законопроєкту №8401 з 1912 правками, який пройшов обговорення у Комітеті Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики і з врахуванням 11 прийнятих правок був рекомендований до прийняття Верховною Радою України.
І саме від цього тексту, на наш погляд, доцільно відштовхуватися, надаючи коментар щодо порушеного питання.
Якщо мислити глобально, то будь-яка заборона стягнення податкових штрафів означає недоотримання певної суми грошей державною казною, а отже, постраждає бюджет. Наскільки він постраждає? Складно відповісти. Опендатабот надає свою статистику, за якою за останні три роки податковою було нараховано штрафів за незастосування РРО/ПРРО у розмірі понад 2 млрд грн, водночас податкові надходження до Державного бюджету України у 2022 році становили 949,8 млрд грн. Тобто говорити про суттєвість цих штрафів для цілей формування державного бюджету зарано. Водночас, коли йдеться про війну, говорити про застосування РРО при здійсненні готівкових розрахунків, особливо в перші місяці війни, було вочевидь не на часі.
Як бачимо, Верховній Раді вже не пропонують тотальну заборону на стягнення штрафів за незастосування РРО під час війни після її припинення.
Умовно пропонується з метою звільнення від штрафів за незастосування РРО/ПРРО виокремити такі календарні проміжки часу:
— до 24 лютого 2022 року розмір штрафів не змінюється;
— з 24 лютого 2022-го до 1 серпня 2023 року діє загальна заборона на стягнення штрафів за незастосування РРО/ПРРО або порушення, пов’язані з їх застосуванням, крім відповідних порушень при продажу підакцизних товарів, здійсненні діяльності з купівлі/продажу іноземної валюти, діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор;
— з 1 серпня 2023 року ці штрафи залишаються знову на довоєнному рівні. Єдиний виняток — штрафи за невидачу розрахункових документів, розмір яких суттєво зменшено на період з 1 серпня 2023 року до 31 липня 2025 року: до 25% вартості проданих із порушеннями товарів (робіт, послуг) за перше порушення, 50% вартості — за кожне наступне порушення.
Фінансова відповідальність за порушення порядку РРО не застосовується за порушення, вчинені на окупованих територіях, територіях активних або можливих бойових дій. Перелік територій визначає Кабмін.
На наш погляд, такі пропозиції можна назвати певним компромісом податкової з платниками податків. Проте, зважаючи на те, що з прийняттям законопроєкту №8401 фактично скасовується мораторій на документальні позапланові та фактичні перевірки, це означає можливість повернення до попереднього негативного досвіду проведення безпідставних податкових перевірок.