25 червня 2020, 11:00

Барометр законодавчих змін в епоху COVID-19

Опубліковано в №12 (718)

Анна Жарова
Анна Жарова представник міжнародної компанії та індустрії електроніки

COVID‑19 вплинув на економіку, споживчі настрої та поведінку людей в усьому світі. Також не оминула криза Україну. Наш Парламент швидко відреагував і прийняв Закон №530‑IX «Про внесення змін до законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби» та Закон №533‑IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків». Проте цього критично замало.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Щоб вплив на економіку та бізнес не був таким масштабним, Уряду й Парламенту варто не сходити з окресленого шляху і запроваджувати більш рішучі та дієві заходи. Нагадаю, що в січні 2020 р. Європейська Бізнес Асоціація виділила 10 пріоритетів, які допоможуть бізнесу та країні розвиватися, а за теперішніх умов — вижити.

Перший пріоритет стосується протидії тіньовій економіці та нелегальному імпорту, а також посилення захисту прав інтелектуальній власності. У вересні 2019 р. були прийняті Закони №128‑IX та №129‑IX щодо детінізації економіки України, які передбачають підвищення відповідальності продавців за невидачу фіскальних чеків та запровадження механізму «cash back» — компенсація покупцю вартості товару у разі видачі продавцем не фіскального чека, що є додатковою мотивацією для покупця і точкою контролю продавців. Зазначені нововведення допоможуть забезпечити рівні правила гри на ринку для офіційного і «невловимого чорного» бізнесу та збільшити надходження до державного бюджету, яких так потребує держава у кризові часи.

Закони мали набрати чинності вже у жовтні 2020 р., проте були відтерміновані до 2021 р. Варто наголосити, що відкладати далі вже немає ні можливості, ні часу. В період карантину саме офіційний бізнес взяв на себе найбільший удар, підтримуючи економіку країни та державу, продовжуючи утримувати персонал, сплачувати заробітні плати й податки, на противагу тіньовому бізнесу, а тому він має повне право вимагати рівні правила для всіх гравців на ринку.

Сподіваємося, що Закони запрацюють в повному обсязі у 2021 р., а держава не зійде зі шляху фіскалізації економіки. Хоча, на жаль, вже зараз ми бачимо такий ризик у зареєстрованому Законопроекті №2453, який передбачає скасування необхідності надавати фіскальні чеки у разі продажу товарів через мережу Інтернет. Однак саме таким чином реалізується найбільша кількість нелегально імпортованої побутової техніки, без жодної сплати податків і митних платежів, без адаптації маркування та інструкцій для українського споживача, без сервісної підтримки й гарантійного обслуговування.

Щодо законодавчих ініціатив у сфері інтелектуальної власності, 16.06.2020 р. був прийнятий Проект Закону №2255. Це дійсно історичний крок, оскільки це реальний початок реформи управління інтелектуальною власністю! Однак це тільки початок. Україна й надалі гостро потребує запровадження Національного принципу вичерпання прав інтелектуальної власності, який створить можливості для ефективного захисту українського ринку від імпорту неякісної або контрафактної продукції, покращить інвестиційну привабливість України, сприятиме збільшенню обсягів легального імпорту, а отже, і зростанню надходжень до державного бюджету України.

(для перегляду натисніть на зображення)

46

Також одним із пріоритетів є прийняття сучасного трудового законодавства. Режим карантину ще раз підкреслив, як безнадійно застарів наш Кодекс законів про працю. Ми гостро потребуємо спрощення кадрового діловодства та можливості його ведення в електронній формі, збалансованості між правами та обов'язками роботодавця і працівника, законодавчого закріплення «аутсорсингу», «аутстафінгу» та інших сучасних форм залучення людських ресурсів.

Згідно з даними дослідження Deloitte Global Human Capital Trends (2019 р.), 35% персоналу буде залучено через альтернативні форми, а отриманий досвід дистанційної роботи під час карантину тільки посилить цей тренд. Україні варто зробити ринок праці відкритим, а Закон — прогресивним. Нагадаю, що наприкінці 2019 р. Уряд зробив перший крок до оновленого законодавства про працю і зареєстрував законопроект №2708, але в березні 2020 р. проект був відкликаний. Бізнес пропонує новому складу Уряду не загубити цей проект у міністерських комітетах, допрацювати його та знову подати в Парламент, адже оновлене трудове законодавство є одним зі стимулів для економіки й бізнесу.

Наступним пріоритетом, але першим за важливістю і впливом на суспільство, є продовження реформ у галузі охорони здоров'я. Зокрема, потрібно усунути законодавчі прогалини щодо регламентацій та вимог до сервісу, ремонту й технічного обслуговування медичного обладнання. Оскільки такі норми наразі відсутні, а власники медичного обладнання або ігнорують необхідність проведення технічного обслуговування, або звертаються до несертифікованих центрів, які не завжди надають якісні послуги. Потенційні ризики у зв'язку з відсутністю належного сервісного обслуговування, особливо щодо медичного обладнання, яке було придбане не в офіційного виробника, є надзвичайно високими.

Також варто спростити регулювання щодо електронного документообігу. Хто зіштовхнувся із запровадженням електронного цифрового підпису на підприємствах з кількістю підписантів більше ніж один, той зрозумів, що електронний документообіг у розумінні Податкової служби — це не спрощення, а ще одна бюрократична перепона.

Отже, роботи для Уряду та Парламенту чимало, але варто використати цю вимушену паузу для дійсно якісних і прогресивних змін у нашій країні, щоб вона стала найкращим місцем для розвитку бізнесу.

Підписуйтесь на "Юридичну Газету" в FacebookTwitterTelegramLinkedin та YouTube.


0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати