Актуальність теми Тема заборони перетину кордону України чоловіками сьогодні активно обговорюється в суспільстві. Одні вважають, що таким чином обмежується конституційне право особи на свободу пересування, інша частина населення підтримує законодавчі зміни, зважаючи на воєнний стан у країні. Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини.
Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! Щодо цього варто зауважити, що ст. 64 Конституції України містить положення, відповідно до якого в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень, зокрема це стосується ст. 33 Конституції, яка гарантує право кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України. Водночас законодавець визначає перелік осіб, які в умовах воєнного стану в країні, мають можливість перетнути державний кордон, проте на практиці все складніше. Працівники Державної прикордонної служби України відмовляють чоловікам у виїзді з України через те, що не було надано на паспортному контролі необхідних документів, які підтверджують право на виїзд, незважаючи на протилежне. Найгірше те, що у судовій практиці, станом на сьогодні, переважає всебічна підтримка дій Державної прикордонної служби України, оскільки здебільшого суди відмовляють у визнанні дій таких контролюючих органів неправомірними. У контексті зазначеного, пропонуємо розібратися, як перетнути державний кордон чоловіку, який супроводжує особу з інвалідністю, які документи необхідно надати на паспортному контролі, а також проаналізуємо судову практику. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» передбачено, що правила перетинання державного кордону України громадянами України встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону та інших законів України. Правила перетинання державного кордону України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995 року. Зокрема, згідно з пунктом 2-6 Правил перетинання державного кордону громадянами України, у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов`язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Відтак, згідно з абз. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, зокрема, які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов`язаних відповідно до закону їх утримувати. Згідно з абз. 4 п. 2-1 Правил перетинання державного кордону громадянами України встановлено, що перетинати державний кордон мають право особи, які мають одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи і супроводжують одного із таких батьків для виїзду за межі України. Абз. 4 п. 2-1 Правил перетинання державного кордону громадянами України, визначено, що перетин допускається за наявності документів (їх нотаріально засвідчених копій), що підтверджують родинні зв’язки, інвалідність, а також документів, що підтверджують спільне проживання (їх задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) збігається із задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) їх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або здійснення догляду за своїми батьками чи батьками дружини (чоловіка), що підтверджується актом встановлення факту здійснення догляду за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд. Отже, при перетині державного кордону України необхідно надати наступні документи (оригінали або нотаріально засвідчені копії): паспорт громадянина України для виїзду за кордон як для чоловіка, так і для особи з інвалідністю; свідоцтво про народження (на підтвердження родинних зв'язків, якщо чоловік супроводжує одного із своїх батьків) чи свідоцтво про шлюб (якщо чоловік супроводжує дружину/батьків дружини); один із документів, який підтверджує, що особа має І чи ІІ групу інвалідності: пенсійне посвідчення, що містить інформацію про групу та причину інвалідності (або); довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу (або); посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги по інвалідності (посвідчення особи з інвалідністю); документ, який підтверджує факт спільного проживання чи здійснення догляду (один з перелічених або декілька, за наявністю): Акт про фактичне проживання особи, який підтверджує факт спільного проживання чоловіка та особи, яку він супроводжує (або), Акт встановлення факту здійснення догляду, в якому встановлено, що чоловік здійснює догляд за особою, яку супроводжує (або), Довідка (посвідчення) про отримання компенсації на догляд. За умови наведеного вбачається, що абз. 4 п. 2-1 Правил перетинання державного кордону громадянами України закріплено вичерпний перелік документів, які необхідно надати для перетинання державного кордону України Додатково можете пред'явити довідку лікарсько-консультативної комісії, в якій підтверджено діагноз та необхідність у постійному догляді. Вона не передбачена в переліку необхідних документів, але зайвою точно не буде. Звертаємо увагу, що довідка до акту огляду медико-соціальною експертною комісією на сьогодні не є окремою підставою для перетину кордону України. Наостанок зазначимо про очевидне: ви не зможете перетнути кордон, якщо з вами фізично не буде особи з інвалідністю, яку ви супроводжуєте. Аналізуючи судову практику щодо перетинання державного кордону України, можна дійти до висновку про її невизначеність та неоднозначне трактування законодавства судами різних інстанцій. До прикладу, справа №260/2807/22 у якій Позивач зазначає, що не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, оскільки має батька дружини зі статусом особи з інвалідністю II групи, а тому має право на перетин державного кордону, відтак відмова прикордонної служби в перетинанні державного кордону є неправомірною. Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що з долучених до матеріалів справи документів слідує наступне: батько дружини позивача є особою з інвалідністю II групи, це дає підстави для висновку про те, що позивач, відповідно до абз. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації. Так само Верховний Суд постановою від 29.11.2023, задовольняючи касаційну скаргу військової частини, зазначив, що будучи особою, яка не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, не дорівнює звільненню від обов'язку проходження військової служби, а надає лише право на відстрочку від призову. При цьому наявність такої відстрочки не звільняє особу від виконання військового обов'язку в частині таких складових як от приписка до призовних дільниць; виконання військового обов'язку в запасі; дотримання правил військового обліку, як і від вірогідності бути залученим до виконання робіт, які мають оборонний характер в особливий період під час правового режиму воєнного стану. Також зауважимо, що ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про прикордонний контроль», прикордонний контроль організовується та здійснюється на засадах: 1) законності; 2) відкритості; 3) забезпечення поваги до людської гідності та рівності осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; 4) здійснення його виключно спеціально підготовленими з цією метою військовослужбовцями та працівниками Державної прикордонної служби України; 5) вибірковості контрольних заходів на підставі оцінки ризиків. Відтак, якщо вам відмовлено в перетинанні державного кордону і ви вважаєте, що така відмова є неправомірною, то протягом одного місяця з дня прийняття відповідного рішення у передбаченому законом порядку ви маєте право оскаржити його до органу Державної прикордонної служби України вищого рівня або до адміністративного суду за місцем розташування відповідного органу. Оскарження зазначеного рішення не зупиняє його дії. Отже, незважаючи на воєнний стан, ми не можемо допускати свавілля з боку держави, адже як закріплено Конституцією України: «Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави».
03 квітня 2024, 14:43