Воєнний стан: алібі для боржника?

Чи можна зараз вимагати повернення боргу? Час у праві – це не просто категорія. Це інструмент, що визначає правову долю вимог до боржника.

Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

У межах цивільних правовідносин інститут позовної давності виступає одночасно і запобіжником зловживань, і гарантією стабільності. Науковці-правники наголошують: «інститут позовної давності має особливе значення, оскільки він є однією з гарантій захисту прав та обов’язків особи відповідно до законодавства України. Він також сприяє зміцненню дисципліни серед учасників цивільно-правових та інших відносин».

Цивільним кодексом України (далі – ЦК України) визначено, що позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256).

Питання позовної давності актуальне як для фізичних, так і для юридичних осіб, які так чи інакше стикаються із необхідністю захисту своїх прав, свобод та інтересів

У ЦК України визначено загальна тривалість позовної давності – три роки. Проте так було не завжди. Наприклад, у стародавньому римському праві не існувало позовної давності в сучасному розумінні. Всі позови вважалися вічними, тому могли бути заявлені й розглянуті незалежно від часу, що минув після порушення права.

Варто відзначити, що позовна давність, встановлена законом, може бути тільки збільшена за домовленістю сторін. Сторони не можуть зменшити строк позовної давності, який передбачено законодавством.

Проте цивільним законодавством визначені випадки, коли перебіг позовної давності переривається, а саме:

1) якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила);

2) у разі відстрочення виконання зобов'язання (мораторій) на підставах, встановлених законом;

3) у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини;

4) якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан.

Якщо сторона по справі – військовий, який несе службу, то зрозуміло, чому перебіг строків позовної давності доцільно зупинити. Що робити, якщо позивач чи відповідач перебувають у полоні? Доволі неоднозначна позиція щодо осіб, які перебувають на тимчасово окупованих територіях і не мають доступу до правосуддя.

Питання переривання (зупинки) перебігу строку позовної давності набуло актуальності у 2020 році з початком карантину через поширення COVID-19.

З метою ефективного регулювання цивільних правовідносин у законодавство було внесено зміни, пов’язані з перебігом строку позовної давності. Стисло хронологія змін у перебігу строків позовної давності виглядає так:

Проаналізувавши українські реалії роботи судової системи в умовах воєнного стану, законотворці вирішили, що зупинення строків позовної давності на сьогодні не є актуальним. 14.05.2025 законом №4434-IX «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України щодо поновлення перебігу позовної давності» перебіг строку позовної давності відновлено, «пауза знята».

Закон був опублікований в офіційному виданні «Голос України» від 03.06.2025 №108. Отже, цей Закон  набирає чинності з 04.09.2025.

Для наочності застосування інституту позовної давності з 04.09.2025 розглянемо дві ситуації:

Ситуація 1. Заборгованість виникла до початку зупинення строків

Сергій у січні 2019 році позичив Олені 50 000 грн. Вони домовилися, що гроші мають бути повернуті до 1 квітня 2019 року, але боржник досі нічого не повернув.

Отже, строк позовної давності (3 роки) починає рахуватися з 2 квітня 2019 року. Це означає, що позов до суду Сергію потрібно було подати до 2 квітня 2022 року. Проте у зв’язку із запровадження карантину через COVID-19, а згодом – воєнного стану, з 2 квітня 2020 року всі строки були зупинені, тобто час, наче, «зупинився».

Пам’ятаємо про те, що з 4 вересня 2025 року перебіг строку позовної давності поновлюється. Отже, до зупинення (з 02.04.2019 по 02.04.2020) минув рік, що означає, що  залишилось ще два роки з 04.09.2025. І Сергій ще має час звернутися до суду до 4 вересня 2027 року.

Ситуація 2. Заборгованість виникла під час зупинення строків

У грудні 2023 року Кирило продав автомобіль за договором купівлі-продажу Павлу, домовившись, що повну оплату покупець внесе до 1 січня 2024 року. Але покупець заплатив лише частину і перестав виходити на зв’язок.

За загальним правилом, строк позовної давності становить три роки й починається з наступного дня після порушення зобов’язання, тобто з 2 січня 2024 року.

Але перебіг позовної давності зупинено на строк дії воєнного стану. Отже, строк ще не почався і почне обчислюватися лише з 4 вересня 2025 року. Тобто Кирило має можливість звернутись до суду до 4 вересня 2028 року.

Отже, позовна давність –  це фактично дедлайн для захисту вашого порушеного права. Якщо не встигли подати позов у встановлений законом строк, то шанс відстояти свою позицію в суді може бути втрачений. Суд просто відмовиться розглядати справу, навіть якщо ви на 100% праві.

Умови дії воєнного стану, недосконалість законодавства та правозастосовної практики ускладнюють процес захисту порушеного права. Важливо не пропустити момент, коли право на судовий захист може бути втрачено. Проте адвокат може допомогти проаналізувати ситуацію, правильно розрахувати строк, підготувати позов та представити інтереси в суді.

Не зволікайте. Час може бути вашим союзником, або ворогом. Зверніться за консультацією сьогодні до Адвокатського об'єднання «Правовий елемент» (@ao_pravo_element) або безпосередньо до адвоката Андрія Смирнова, який супроводжує подібні спори та допомагає правильно розрахувати строки, скласти позов та уникнути негативних наслідків пропусків строків позовної давності (@advokat__smirnov).