Через війну рф проти України наша медична система активно зосереджена на допомозі бійцям Збройних сил, які щодня отримують тяжкі поранення, у непоодиноких випадках несумісні з життям, а також хворіють внаслідок тривалого перебування у сирих окопах та витримуючи на собі будь-які погодні умови.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Тож, на які гарантії від держави можуть розраховувати наші захисники у випадку хвороби під час несення служби.
Перш за все, захисники реалізують свої громадянські права, які визначені Законом України «Про військовий обов’язок та військову службу» та Статутом внутрішньої служби ЗСУ.
Військовослужбовцям ЗСУ, які отримали ушкодження чи захворіли, виплачується грошове забезпечення за останніми займаними посадами за період звільнення від виконання службових обов’язків у зв’язку з хворобою та перебування на лікуванні в лікарняних закладах і у відпустці для лікування у зв’язку з хворобою (відпустці за станом здоров’я).
Військовослужбовцям не нараховується та не виплачується допомога за лікарняними, натомість за ними на час хвороби зберігається грошове забезпечення та передбачено додаткову винагороду на час воєнного стану. Виплата грошового забезпечення здійснюється на підставі наказу командира.
На час воєнного стану військовослужбовці ЗСУ, які у зв’язку із пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов’язаним із захистом Батьківщини, перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком військово-лікарської комісії або на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я, включаються до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 тис. грн, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу до іншого.
Якщо військовий під час несення служби потрапив на стаціонарне лікування з інших причин (загальні захворювання), йому належить до виплати додаткова винагорода в розмірі 30 тис. грн (із розрахунку на місяць).
У випадку, коли військовий потрапив на стаціонарне лікування по самозверненню до закладу охорони здоров’я або скористався викликом швидкої медичної допомоги по лінії «103», йому для отримання у подальшому грошової винагороди, необхідно обов’язково повідомити медичним працівникам про перебування на військовій службі у ЗСУ. Крім того, поставити до відома безпосередньо командира.
За яких умов військовослужбовець може бути звільнений з військової служби за станом здоров’я або отримати відпустку:
- обов’язковою умовою є проходження обстеження та медичного огляду, на який має направити військовослужбовця командир;
- на час проходження обстежень керівництво має відправити хворого у відпустку для проходження медкомісії;
- підставою для звільнення за станом здоров’я є висновок (постанова) ВЛК про непридатність до військової служби з вилученням із військового обліку.
- військовослужбовці, які захворіли в період відпустки або відрядження, на стаціонарне лікування направляються військовими комендантами або військовими комісарами.
Як діяти, якщо командир (начальник) відмовляється скерувати військовослужбовця на медичний огляд?
За дисциплінарним Статутом ЗСУ, оскаржити дії командира можна, спрямувавши особисту скаргу до посадових осіб, органів військового управління, органів управління Служби правопорядку.
Дії військових начальників, які відмовляються скерувати військовослужбовця на медичний огляд для встановлення придатності до військової служби, можуть кваліфікуватися як адміністративне правопорушення, зокрема за ст. 172-13 (зловживання владою або службовим становищем, вчинене з корисливою метою чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб) та ст. 172-16 КУпАП (умисне невиконання військовою службовою особою покладених на неї службових обов’язків). Протокол про таке адміністративне правопорушення може складати прокурор або органи управління Військової служби правопорядку ЗСУ.
На яку допомогу можуть розраховувати члени сім’ї військових, що померли внаслідок захворювання, пов’язаного з несенням служби:
Згідно із пп. 1, 2 ч.2 ст. 16 Закону № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається у разі смерті військовослужбовця (крім військовослужбовця строкової служби), що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби.
Зі змісту вказаних норм вбачається, що допомога виплачується не тільки у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби чи в період її проходження, а й у разі смерті, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби чи мали місце в період її проходження незалежно від часу звільнення з військової служби.
Наразі вже є напрацьована судова практика з приводу спірних питань щодо права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця, що настала внаслідок захворювання. Одним із останніх судових рішень є постанова КАС ВС по справі П/811/1115/16 від 19.09.2022 р. (див. посилання на ЄРСР).
Згідно вже сталої судової практики, ключовим є те, що допомога у випадку, якщо військовослужбовець під час або у зв`язку з виконанням ним обов`язків військової служби захворів, внаслідок чого помер, призначається незалежно від того, чи була особа військовослужбовцем на час смерті. Факт наявності статусу військовослужбовця на час смерті має значення лише у випадку загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби чи в період її проходження.