В Україні дедалі активніше ведеться дискусія про необхідність повернення військових судів. Вже зрозуміло, що лише спеціальний суд із справжніми професіоналами може ефективно відповісти на виклик воєнного часу. Військові суди успішно функціонують у майже 40 розвинутих країнах світу, які мають власні збройні сили, це такі країни як: Велика Британія, США, Бельгія, Швейцарія, Швеція, Канада, Іспанія, Ізраїль, Польща. Франція свого часу ліквідувала військові суди, але згодом це рішення було визнано помилковим, а систему військових судів було відновлено.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Військова юстиція – це окрема правова система, яка застосовується до військовослужбовців, а в деяких випадках – і до цивільних осіб, діяльність яких тісно пов’язана зі збройними силами. Вона функціонує як окрема система правосуддя з більш суворими правилами та процедурами, спрямованими на забезпечення внутрішньої дисципліни. Головною метою військової юстиції є збереження дисципліни, належного порядку в збройних силах та забезпечення їх боєздатності. Структури, правила та процедури, що застосовуються у військовій юстиції, можуть суттєво відрізнятися від цивільних аналогів.
З огляду на зазначене, не видається дивним, що зміни у цій сфері наразі розпочаті з відновлення військових прокуратур та реформування військової служби правопорядку. Група народних депутатів із фракції «Слуга народу» зареєструвала у Верховні Раді України законопроект № 7576 «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» - про забезпечення діяльності спеціалізованих військових прокуратур, яким саме запропоновано відновити діяльність зазначеного органу. Законопроект пропонує внести зміни до ст. 7 Закону України «Про прокуратуру» та включити у систему прокуратури - спеціалізовану військову прокуратуру. Аналізуючи подальші кроки перетворень, можна зробити висновок, що наступним повинно стати розроблення теоретичної концепції відновлення та подальшого функціонування військових судів. За такої умови потрібно, щоб військові суди відповідали критеріям незалежності та положенням Загальної декларації прав людини і Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Належні суди повинні функціонувати на основі закону, безсторонності та незалежності.
Підстав для відновлення військових судів достатньо, та це є нагальною потребою держави.
Передусім, цивільні судді не можуть ефективно та швидко розглянути справу, так як вони не знайомі з специфікою всіх обставин, які виконують важливу роль для її розгляду – а, отже, розгляд справи затягується.
Окрім норм Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, при розгляді справ щодо військових, судді мають керуватись також нормами дисциплінарних статутів, з якими могли раніше ніколи і не стикатись. На сьогодні прокуратурою розслідуються багато кримінальних проваджень за фактами дезертирства та ухилення від проходження військової служби з подальшим переданням вказаних справ до суду.
Також важливим є те, що окрім справ, що стосуються військових злочинів, суддями судів загальної юрисдикції розглядаються й інші справи. Але якщо для цивільних, а подекуди навіть для кримінальних справ, швидкість розгляду, яка інколи дорівнює кільком рокам, не є критичною – то для військових злочинів, особливо в бойовій обстановці, від строку, протягом якого військовий перебуває під судом, прямо залежить боєздатність його військової частини та бойовий дух особового складу. Тому завдання судді - розглянути їх якомога скоріше – чого, нажаль, не зважаючи ні на що, в системі судів загальної юрисдикції досягти неможливо.
По-друге, в Україні сьогодні війна, і жоден військовослужбовець з впевненістю не можна сказати, де він буде завтра. Таким чином, справжньою проблемою стає допит свідків у справах. Суддя суду загальної юрисдикції не може проводити судовий розгляд поза приміщенням суду – цього не дозволяє ані кількість справ, що перебувають у його провадженні, ані рівень матеріально-технічного забезпечення. Військові частіше всього не можуть прибути на розгляд через пів-країни, оскільки в бойовій обстановці залишення позицій становить серйозний ризик. На відміну від суддів судів загальної юрисдикції, судді військових судів здебільшого розглядали справи у розташуваннях військових частин у присутності військовослужбовців. Це гарантує:
1. Швидкий та більш ґрунтовний розгляд справи, тому що суддя може допитати відразу всіх свідків, не чекаючи їхнього прибуття з інших, часто віддалених населених пунктів;
2. За необхідності, дослідити речові докази та провести огляд місця вчинення злочину не за допомогою фото та відеозйомки, а саме у місці їх знаходження.
3. Запобігання та попередження скоєння злочинів, правове виховання військовослужбовців – «загальна превенція»;
Практика розгляду справ у розташуваннях військових частин є найбільш ефективним способом реалізувати принципи гласності та доступності судового процесу для військовослужбовців, оскільки останні не в змозі відвідувати у вільний від служби час судові процеси за межами частини.
По-третє, військові злочини – це у великій мірі справи, які пов'язані з військовою таємницею. Документи із грифами секретності не можна просто так принести до суду та знайомитись із ними у своєму кабінеті, для цього необхідне спеціальне приміщення, якими не обладнано суди першої інстанції.
Військові суди є невід'ємною частиною системи захисту прав та законних інтересів військовослужбовців у багатьох розвинутих країнах світу та Європи. Вони сприятимуть судовому захисту прав і свобод людини та громадянина в умовах воєнного стану, кращому застосуванню гарантій справедливого судового розгляду, соціальній стабільності та режиму законності у державі, що мають реалізовуватися винятково засобами правового характеру.