Бронювання працівників агросектору: шляхи розв’язання проблемних питань

Не є секретом, що для відповідного фінансування армії, економіка повинна працювати (функціонувати), а бізнес сплачувати податки.

Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

Україна як аграрна країна значну частину бюджетних коштів отримує саме від аграрного сектору, в якому задіяна велика кількість як аграрних компаній, так і малих фермерських господарств та приватних підприємців.

У зв’язку із прийняттям нового закону про мобілізацію і збільшенням кількості військовослужбовців, виникла потреба у додатковому фінансуванні нещодавно мобілізованих людей. З цим бюджет нашої країни може не впоратися.

Згідно з статистичними даними і розрахунками, для належного забезпечення одного військового потрібно п’ять-сім працюючих цивільних. Тому питання бронювання працівників, зокрема і з аграрного сектору, які працюючи зможуть закрити певну дірку в бюджеті, є нагальним та актуальним в наші часи.

Вважаю, що для запоруки успіху, важливим є дотримання наступного балансу: або ти воюєш, або ти працюєш на благо держави та військових.

Законодавче регулювання

Порядком бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 № 76 (надалі — Порядок) визначено наступні категорії військовозобов’язаних працівників, які підлягають бронюванню:

• в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, у разі, коли це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів;

• на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, коли це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);

• на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;

• на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Підприємства агросектору можуть підпадати лише під критерій критично важливі для функціонування економіки.

Для можливості віднесення підприємства до критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період необхідно відповідати трьом із наступних семи критеріїв:

1) загальна сума сплачених податків та сума сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування протягом звітного податкового року перевищує еквівалент 1, 5 млн євро;

2) сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за звітний податковий рік перевищує еквівалент 32 млн євро;

3) підприємство має стратегічне значення для економіки і безпеки держави відповідно до переліку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4.03.2015 № 83;

4) підприємство має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади. Такі критерії встановлюються встановлюються центральними органами виконавчої влади чи військовими адміністраціями;

5) відсутність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

6) розмір середньої заробітної плати застрахованих осіб-працівників на підприємстві за останній календарний квартал становить не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 р.;

7) підприємство є резидентом Дія.City. 

Наказом Мінагрополітики та продовольства України від 21.02.2023 № 223 встановлено критерії з визначення підприємств, які мають важливе значення в галузі сільського господарства в особливий період.

До таких критеріїв відносяться підприємства, які:

1. Здійснюють оброблення угідь сільськогосподарського призначення на площі не менше 500 гектарів, або

• мають середню кількості застрахованих осіб-працівників не менше 20 осіб, або
• є постачальниками насіння овочевих та/або польових культур і представляють та діють в інтересах суб’єкта прав інтелектуальної власності на сорт рослин (далі — суб’єкт прав) по більш ніж 100 сортам рослин у Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні та постачають насіння овочевих та/або польових культур та мають об’єми ввезення такого насіння в Україну за річний період з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року на більш ніж 30 млн гривень, або перебувають у сфері управління Мінагрополітики або управління корпоративними правами держави у статутних капіталах, яких здійснює Мінагрополітики;

2. Провадять діяльність з виробництва, переробки та збуту (експорту) сільськогосподарської продукції, основним видом діяльності (станом на 01 червня 2023 року) є один із встановлених Мінагрополітики КВЕД, 

• або є виробниками та/або постачальниками засобів захисту рослин (пестицидів), насіння та/або садивного матеріалу, ветеринарних препаратів, добрив, сільськогосподарської техніки, устатковання, обладнання і запасних частин до них, основним видом діяльності (станом на 01 червня 2023 року) є один із встановлених Мінагрополітики КВЕД, 
• або забезпечують виробничо-технологічні процеси з приймання, очищення, сушіння, зберігання, переробки зерна, олійних та зернобобових культур, продуктів їх доробки, основним видом діяльності (станом на 01 червня 2023 року) згідно з КВЕД, є один із списку встановлених Мінагрополітики КВЕД, або здійснюють виробництво та реалізацію харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів, основним видом діяльності (станом на 01 червня 2023 року) є один із встановлених Мінагрополітики КВЕД, або провадять рибогосподарську діяльність основним видом діяльності (станом на 01 червня 2023 року) є один із встановлених Мінагрополітики КВЕД, 
• або здійснюють науково-технічну діяльність щодо створення умов для підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва і рівня продовольчої безпеки України, основним видом діяльності (станом на 01 червня 2023 року) є один із встановлених Мінагрополітики КВЕД,
• або здійснюють діяльність з надання часткових гарантій за кредитними зобов’язаннями суб’єктів малого і середнього підприємництва, що провадять діяльність у галузі сільського господарства, основним видом діяльності (станом на 01 червня 2023 року) є один із встановлених Мінагрополітики КВЕД.

Підставою для прийняття рішення про визначення підприємства, яке має важливе значення в галузі сільського господарства національної економіки в особливий період, є відповідність одному із критеріїв по кожному із зазначених вище пунктів.

Варто зазначити, що бронюванню підлягають не всі працівники підприємства, яке отримає відповідний статус згідно з Порядком, а лише половини від усіх військовозобов’язаних працівників.

Отже, законодавством встановлені хоч і жорсткі, але чіткі та прозорі критерії для можливості віднесення підприємства із агросектору до таких, що мають важливе значення та як наслідок отримати можливість бронювати своїх військовозобов’язаних працівників.

Шляхи подолання проблемних питань бронювання

Що ж робити невеликим підприємствам та господарствам, які не підпадають під критерії важливості значення для економіки, встановлені Мінагрополітики?

Наразі така можливість відсутня, оскільки невеликим агропідприємствам практично неможливо відповідати критеріям, встановленим Порядком, за якими вони зможуть отримати статус критично важливого підприємства.

Тому необхідним є внесення відповідних змін до законодавства для можливості отримання іншого виду бронювання, аніж передбачено на сьогоднішній день.

Одним із таких варіантів може бути бронювання осіб із високою заробітною платою, про який періодично висловлюються як народні депутати, так і спеціалісти в сфері економіки. Він полягає в тому, що бронювання зможуть отримувати працівники, які отримують високу офіційну заробітну плату, та відповідно оплачують значний розмір податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску. Простіше кажучи, працівники агросектору із високою заробітною платою та відповідними високими бюджетними відрахуваннями зможуть отримати право на бронювання.

Другим варіантом може бути так зване економічне бронювання, при якому особа щомісячно здійснює відрахування фіксованої грошової суми, яка може йти на утримання військових. Часто озвучують суму у розмірі 20 000 гривень, але, на мій погляд, цю суму можна збільшити до 25 000–30 000 гривень.

Оскільки існує багато суперечок щодо запропонованої моделі бронювання працівників, важливо в цьому контексті зазначити, що це не є відкупом від виконання свого військового обов’язку, а є саме утриманням військовослужбовця. 

При затвердженні зазначених варіантів бронювання можуть значно зменшитися корумповані нелегальні схеми, за допомогою яких громадянам вдається «відкосити» від військової служби та призведе до значного приросту бюджету країни, кошти з якого прямо будуть направлені на утримання наших військових.

Із прийняттям нового закону про мобілізацію, на жаль, реалії на сьогоднішній день такі, що бюджет країни не в змозі буде забезпечити нову хвилю мобілізованих, яких потрібно певним чином утримувати, а допомога країн-партнерів не передбачає фінансування саме військових, і прийняття тих чи інших моделей економічного бронювання стане в нагоді для держави та допоможе перекрити ті дірки в бюджеті, які можуть з’явитися із приростом мобілізованого населення.