Американський економіст Ф. Р. Рут зазначає: «Марно з'ясовувати, які інтереси держави превалюють у процесі розробки зовнішньоекономічної стратегії: за одних обставин — політичні, за інших — економічні. Беззаперечним є один факт, якщо держава вбачає в міжнародній економічній діяльності свої інтереси, вона вживає всіх заходів, для того щоб ця діяльність їм відповідала».
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Якщо раніше в Україні процедура організації та здійснення зовнішньоторговельних операцій була зарегламентована, то сьогодні вона має багато прогалин та застарілих положень, які потребують оновлення. Для українських учасників зовнішньоекономічної діяльності такі прогалини не лише стримують подальший розвиток бізнесу, але й можуть призвести до фінансових втрат.
Законодавство України не містить визначення міжнародної комерційної угоди (контракту). Проте Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначає поняття «зовнішньоекономічного договору (контракту)» як матеріально оформленої угоди двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їхніх іноземних контрагентів, спрямованої на виникнення, зміну або припинення їхніх взаємних прав та обов'язків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Сторони зовнішньоекономічного контракту перебувають під юрисдикцією і на території різних держав, товар перетинає митні кордони, а платежі здійснюються в іноземній валюті через уповноважений банк (за винятком товарообмінних угод). Під час укладання зовнішньоекономічного контракту обов'язково потрібно враховувати вимоги Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженого наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 р. №201.
Безперечно, глобалізація світової економіки впливає на транснаціональне торгове право. У світі зростає роль так званого «м'якого права» («soft law»). Це правила рекомендаційного характеру, які будучи необов'язковими для застосування сторонами договору, доповнюють регулювання приватноправових відносин, яке здійснюється міжнародним договором. Аналогічний процес ми спостерігаємо в Україні.
До джерел «м'якого права» у сфері договірних зобов'язань належать уніфіковані звичаї, типові договори та договірні умови, керівництва зі складання певних документів, рекомендації міжнародних організацій. Міжнародні торгові звичаї, під якими зазвичай розуміють єдині (одноманітні), які постійно дотримуються та широко відомі правила поведінки, за якими учасниками торгівлі визнається юридично обов'язковий характер, традиційно відіграють значну роль у сфері регулювання зовнішньої торгівлі та міжнародних морських перевезень.
Одними з найбільш відомих торгових звичаїв у міжнародному торговому обігу є Правила тлумачення комерційних термінів «Інкотермс» (Incoterms®), прийняті Міжнародною торговою палатою (далі — МТП). Наразі у контрактах найчастіше застосовується редакція «Інкотермс» 2010 р. (Incoterms® 2010), але очікується, що у IV кварталі 2019 р. будуть опубліковані нові правила «Incoterms® 2020», які набудуть чинності з 01.01.2020 р. Враховуючи, що до редакційної групи МТП з підготовки нової редакції правил «Incoterms® 2020» входять юристи зі Сполучених Штатів Америки, Великобританії, Франції, Туреччини, Німеччини, а також вперше увійшли представники Китаю та Австралії, редакційна група має спростити правила, видалити зайві базиси поставок, які можуть викликати плутанину у використанні торгових термінів, більш чітко роз'яснити всі умови поставок для експортерів та імпортерів по всьому світу. До уніфікованих торгових звичаїв також належать Правила для морських накладних, Правила для електронних коносаментів, розроблені МТП.
Також варто звернути увагу на роботу Міжнародного інституту уніфікації приватного права (УНІДРУА), який у 1994 р. розробив «Принципи міжнародних комерційних договорів» (Принципи УНІДРУА). Принципи УНІДРУА також належать до джерел «м'якого права» та є дуже зручним посібником зі складання зовнішньоекономічних контрактів, який може звести помилки під час укладання контракту до мінімуму. На жаль, в Україні на офіційному веб-порталі Верховної Ради розміщена у перекладі українською мовою лише редакція 1994 р., тоді як Принципи УНІДРУА вже неодноразово були переглянуті (остання редакція 2016 р.).
Зрозуміло, що Принципи УНІДРУА підлягають застосуванню в тому випадку, якщо сторони погодилися, що їхній договір буде регулюватися такими Принципами. Не можна говорити про Принципи УНІДРУА як про норми, що замінюють собою міжнародне та національне законодавство, але знання принципів і вміння їх застосувати на практиці значно спрощують контрактну роботу.
Варто зазначити, що роль міжнародних комерційних угод як регуляторів зовнішньоекономічних відносин суттєво зростає, а також підвищується значення їх стандартизації. Бажання полегшити контрактну роботу призвело до появи типових контрактів (уніфікованих контрактів, проформ) та стандартних угод.
Міжнародна торгова палата розробила типові договори, які будь-яка компанія може адаптувати до своїх потреб, таким чином скорочуючи час на переговори. Зокрема, МТП підготувала Типовий договір купівлі-продажу, Типовий договір комерційного представництва, Типову угоду про конфіденційність та Типове застереження про конфіденційність, Типовий дистриб'юторський договір, Типовий договір франчайзингу, Типове застереження про форс-мажор та Типове застереження про ускладнення, Юридичне керівництво в договорах глобального пошуку, Типовий договір на будівництво «під ключ» великих об'єктів, Типовий договір субпідряду, Керівництво із застосування умов про використання електронних повідомлень тощо.
Комісією з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ) розроблені Єдині правила, що стосуються договірних умов про узгодження сум, які підлягають сплаті у разі невиконання зобов'язання, Правове керівництво зі складання міжнародних контрактів на будівництво промислових об'єктів тощо. Проте найбільшу активність у частині розробки стандартних форм контрактів наразі проявляє Міжнародна асоціація торгівлі зерном і кормами (англ. The Grain and Feed Trade Association, більше відома як ГАФТА/GAFTA), яка пропонує до використання вже більше ніж 100 типових проформ контрактів.
Для спрощення погодження чартерних угод у міжнародній морській практиці використовують спеціально розроблені проформи чартерів. Бланкові (стандартні, постійні) умови проформ чартерів після їх розробки проходять апробацію та узгодження. Проєкти проформ у сфері торговельного судноплавства, як правило, схвалюються Балтійською і Міжнародною морською радою (BIMCO), Міжнародною палатою судноплавства (ICS) та іншими організаціями. Факт проходження процедур схвалення проформи зазначається зверху на бланку проформи, що є певним орієнтиром надійності її використання при укладенні договорів у сфері шиппінгу.
Наразі існують як універсальні проформи чартерів (наприклад, Gencon, Nuvoy), так і форми чартерів, що застосовуються для перевезення певного типу вантажів, тайм-чартери або бербоут чартери (наприклад, BALTIME, BARECON).
Для нафти, зерна та інших товарів використання типових форм стало звичайною практикою. На жаль, деякі учасники зовнішньоекономічної діяльності до роботи з типовими контрактами підходять занадто безтурботно, вважаючи, що це універсальний документ, який однаково захищає інтереси як продавця, так і покупця. Однак це далеко не завжди так. Достатньо часто в типових контрактах деякі загальновідомі міжнародні документи виключаються зі сфери застосування.
Наприклад, до низки стандартних контрактів ГАФТА/GAFTA не застосовуються положення Конвенції ООН 1980 р. про договори міжнародної купівлі-продажу товарів (Віденська конвенція). Це цілком узгоджується з положеннями ст. 6 цього міжнародного акту, відповідно до якої сторони договору купівлі-продажу можуть виключити застосування Віденської конвенції.
Необхідно звертати особливу увагу на арбітражні застереження, що включаються до стандартних форм контрактів, які можуть суттєво обмежити доступ сторони до судового захисту. Не переймаючись вивченням умов стандартної проформи контракту, український експортер (або імпортер) буває неприємно здивований, коли випадково дізнається, що його контракт регулюється англійським, а не українським правом. Виходить, що на цей аспект контракту він просто не звернув уваги або вважав його несуттєвим. Такий підхід може стати джерелом серйозних ризиків та, можливо, збитків з боку українських учасників зовнішньоекономічної діяльності.
Таким чином, застосування типових проформ і торгових звичаїв може значно спростити діяльність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. Однак з метою уникнення помилок у контрактній роботі та ризиків фінансових втрат бажаним є проведення детального аналізу змісту контракту на відповідність вимогам його сторін, зазначення меж відповідальності та визначення права, яке буде застосовуватися у разі виникнення спору, а також детально прописане арбітражне застереження.