30 червня набули чинності два накази Міністерства фінансів (№281 та №282 від 09.06.2020 р.), що спрямовані на удосконалення захисту прав інтелектуальної власності (далі — ПІВ) на митниці. Після набрання чинності Законом «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України» прийняття цих наказів є наступним кроком у подальшій імплементації положень регламентів ЄС, що здійснюється у рамках виконання зобов'язань за ст. 84 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, зокрема, регламенту Комісії (ЄС) №1891/2004 від 21 жовтня 2004 р., який встановлює положення для імплементації регламенту Ради (ЄС) №1383/2003 від 22 липня 2003 р. щодо митних дій проти товарів, підозрюваних у порушенні окремих прав інтелектуальної власності, та необхідних заходів проти товарів, що порушують такі права.
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Наказ №281 замінює вже досить застарілий наказ Мінфіну №647 від 30 травня 2012 р. і запроваджує єдиний, більш деталізований підхід та порядок застосування митними органами заходів до товарів, що підозрюються у порушенні прав інтелектуальної власності, стандартизовані форми взаємодії з правовласниками та декларантами та порядок застосування заходів щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності та взаємодії між митними органами, правовласниками та декларантами.
У свою чергу, наказ №282 вносить зміни до порядку реєстрації у митному реєстрі об'єктів права інтелектуальної власності, який був затверджений 30 травня 2012 р. наказом Мінфіну №648, вдосконалює процедуру реєстрації і належного захисту об'єктів ПІВ, включених у митний реєстр. Оновлений порядок є більш детальним порівняно зі своїм попередником, і можна сказати, розроблений в інтересах сумлінного бізнесу.
Зупинимося більш детально на сутності наказу №282, оскільки він містить доволі багато нововведень, які бізнес повинен мати на увазі при реєстрації об'єктів ПІВ у митному реєстрі і їх подальшому захисті.
Більш швидка і зручна реєстрація заяви
У старому порядку надання неповного пакету документів до заяви про реєстрацію об'єкту ПІВ передбачало відмову в реєстрації. Як наслідок, доводилося подавати нову заяву та матеріали-додатки з урахуванням повного усунення причин, які були підставою для відмови у включенні об'єкта до митного реєстру. Зважаючи на те, що строк розгляду заяви становив 30 робочих днів з дати її подання, «переподання» заяви і новий відлік 30 днів суттєво сповільнювали строки реєстрації об'єктів ПІВ.
Оновлений порядок передбачає більш удосконалену процедуру. У разі, якщо після реєстрації заяви встановлено, що до неї не додано всі документи, зазначено неповну інформацію та/або є зауваження до доданих документів, структурний підрозділ Держмитслужби (далі — СП) надсилає заявнику запит із зазначенням документів та/або інформації, які необхідно надати, відкоригувати або доповнити (п. 13 нового порядку). Після отримання такого запиту у заявника є 10 днів на усунення недоліків. До того ж, заявнику направляється повідомлення з датою та номером, за яким зареєстровано його заяву. Це однозначно робить процедуру більш чіткою, швидкою та передбачуваною.
Мультиреєстрація об'єктів ПІВ
Старий порядок, як і стара заява про реєстрацію об'єкту ПІВ, не містили можливості реєстрації одночасно кількох об'єктів ПІВ. Можливість «вбити кількох зайців» шляхом реєстрації одночасно кількох об'єктів ПІВ у одній заяві згідно з оновленим порядком однозначно є прогресом. При цьому за результатами розгляду такої мультизаяви реєструються ті об'єкти ПІВ, щодо яких заявником у визначений час надано «повний пакет». СП надає заявнику перелік тих об'єктів ПІВ, які були зареєстровані у митному реєстрі. При цьому у разі подання мультизаяви визначається один загальний строк реєстрації для всіх об'єктів ПІВ.
Сама форма заяви також змінилася. Як наголошує Мінфін, «запроваджено форми заяв, які використовуються у країнах ЄС».
Своєчасна перевірка недостовірних відомостей
Інше питання — верифікація інформації. Старий порядок не передбачав повноважень структурного підрозділу митниці перевіряти достовірність відомостей/документів. По суті, все зводилося до формальної перевірки комплектності документів. При цьому п. 2.8 старого порядку передбачав виключення об'єкта ПІВ з митного реєстру у разі подальшого виявлення недостовірності відомостей, наведених правовласником у заяві та доданих до неї матеріалах, вже постфактум після реєстрації.
Оновлений порядок передбачає, що у разі виникнення сумнівів щодо дійсності документа, який подається разом із заявою про реєстрацію об'єкта ПІВ у митному реєстрі, чи достовірності відомостей, що в ньому містяться, СП Держмитслужби може звернутися до органу підприємства, установи, організації, що видав такий документ, із запитом про проведення його перевірки або надання додаткових відомостей (п. 11 нового порядку). При цьому строк розгляду такої заяви не призупиняється.
Такий підхід дозволяє митниці ще на етапі перевірки заяви швидко виявити, чи добросовісний заявник та чи не призведе подання завідомо сфабрикованої заяви до «патентного тролінгу» на митниці і ускладнення роботи добросовісних імпортерів/експортерів.
Деталізовані підстави для відмови в реєстрації
Оновлений порядок розширив коло підстав для відмови в реєстрації об'єкта ПІВ у митному реєстрі з 4 до 8. Деякі нововведені підстави додатково дозволять запобігти «тролінгу» і зловживанням недобросовісних заявників. Серед них:
- виявлення у заяві недостовірної та/або неповної інформації, про що описано вище;
- наявність щодо об'єкта ПІВ невідшкодованих витрат, пов'язаних із зберіганням товарів, митне оформлення яких призупинено відповідно до ст. 399, 400 і 4011 Митного кодексу — дії митниці щодо сприяння захисту ОПІВ;
- невідповідність товарів з торговою маркою, щодо яких подано заяву, класам товарів згідно з Міжнародною класифікацією товарів і послуг, зазначених в охоронному документі на таку торгову марку.
Розширення повноважень митниці щодо перевірки і відмови в реєстрації об'єкта ПІВ має використовуватися для дійсного захисту об'єктів ПІВ при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності добросовісними суб'єктами господарювання.
Нові підстави виключення об'єкта ПІВ з митного реєстру
Новий порядок також надає додаткові підстави виключення об'єкта ПІВ з митного реєстру, а саме:
- часткова або повна передача іншій особі прав на зареєстрований у митному реєстрі об'єкт ПІВ, що впливає на правові підстави реєстрації об'єкта у митному реєстрі, систематичне (три та більше разів протягом року) ненадання до СП Держмитслужби інформації та/або документів про будь-які зміни та/або доповнення до інформації та документів щодо зареєстрованого об'єкта ПІВ;
- систематичне (три та більше разів протягом року) ненадання відповідей на повідомлення митних органів у рамках «сприяння захисту об'єкта ПІВ» (зупинка, знищення товарів, що підозрюються у порушенні ПІВ);
- у разі використання правовласником інформації, отриманої від митних органів, у цілях, не пов'язаних із застосуванням заходів сприяння.
Виходячи з викладених підстав, заявник, чиї об'єкти ПІВ включені до митного реєстру, має співпрацювати з СП Держмитслужби задля безперешкодного митного оформлення товарів інших добросовісних імпортерів та експортерів і не створювати штучних перешкод при митному оформленні товарів інших суб'єктів господарювання.
Електронна форма комунікації
Наказ №282 передбачає створення та введення в експлуатацію до 1 липня 2020 р. нового програмно-інформаційного комплексу «Митний реєстр об'єктів права інтелектуальної власності», а також програмно-інформаційного сервісу для правовласників. Що є досить важливим в умовах карантину, переведено в електронну форму комунікації між правовласниками та Держмитслужбою.
Проте як буде реалізовуватися така діджиталізація на практиці, ще доведеться оцінити за наслідками роботи з «Реєстром об'єктів права інтелектуальної власності 2.0» та програмно-інформаційним сервісом для правовласників.
Як зазначає Мінфін, практична реалізація цих документів дозволить, з одного боку, посилити боротьбу з контрафактними та піратськими товарами, а з іншого — прискорити переміщення через митний кордон України оригінальних товарів та їх безперешкодне митне оформлення. Побачимо…