Весна та літо 2019 р. ознаменувалися посиленням заходів щодо товарів походженням з Російської Федерації. Однак перші заходи щодо товарів походженням з РФ були застосовані ще у 2016 р. Постановою КМУ №1147 «Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації». Це стало першим рішенням уряду в межах реалізації ст. 29 ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність», яка передбачає заходи України у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії щодо України, що застосовуються державою, визнаною Верховною Радою України державою-агресором та/або державою-окупантом.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Відповідно до ст. 29 ЗУ «Про ЗЕД», до таких заходів належить:
- застосування повної заборони (повного ембарго) на торгівлю;
- застосування часткової заборони (часткового ембарго) на торгівлю;
- позбавлення режиму найбільшого сприяння або пільгового спеціального режиму;
- запровадження спеціального мита;
- запровадження режиму ліцензування зовнішньоекономічних операцій;
- встановлення квот;
- інші заходи, передбачені законами та міжнародними договорами України.
Особливістю накладення цих санкцій є те, що вони застосовуються рішенням Кабінету Міністрів України без дотримання вимог ч. 4‑9 ст. 29 цього закону (без участі Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, без економічного аналізу впливу, без переговорних процесів у межах торговельних союзів тощо), тобто таке рішення є суто політичним, але ніяк економічним.
Протягом 2016–2019 рр. перелік товарів походженням з РФ, заборонених до ввезення на територію України, постійно розширювався, але найбільш резонансними стали зміни до цієї постанови саме у 2019 р., адже саме вони стали найбільш об'ємними та торкнулися великої кількості імпортерів не лише з РФ, але й з інших країн. Дійсно, під заборону потрапив великий перелік продуктів харчування (пиво, горілка, сигарети з фільтром, вітаміни, гормони, антибіотики, ліки, корм для собак або котів, ветеринарні препарати, агрохімікати, обладнання для залізниць або трамвайних колій, локомотиви дизель-електричні, вагони залізничні або трамвайні, портландцемент, вироби з деревини, одяг, вироби з металу, скляні пляшки, труби, дріт, трактори, транспортні засоби (вантажні та пасажирські) тощо).
Таким чином, багато імпортерів товарів (навіть походженням не з РФ) отримали ускладнення ведення своєї зовнішньоекономічної діяльності. Адже ст. 44 Митного кодексу України «Порядок підтвердження країни походження товару» встановлено, що сертифікат про походження товару обов'язково подається на товари, щодо ввезення яких в Україну застосовуються кількісні обмеження (квоти) або заходи, вжиті органами державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в межах повноважень, визначених законами України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну», «Про зовнішньоекономічну діяльність».
З логіки цієї норми випливає, що для того щоб підтвердити країну походження товару (довести, що товар походженням не з РФ), який міститься в переліку товарів, заборонених для ввезення з РФ, митному органу необхідно надати оригінал сертифіката походження, який підтверджує іншу, ніж Російська Федерація, країну походження. Чинна норма не передбачає будь-яких варіацій. Тобто маркування товару, країна експорту в Україну, заява про походження товару в рахунку, паспорт виробу чи сертифікат якості, в якому зазначений виробник товару, не є підставою для здійснення митного оформлення товару. Така норма значно ускладнює життя українського імпортера. Однак вирішення цієї проблеми одне — перевірка класифікації свого товару щодо переліку заборонених до ввезення товарів походженням з РФ, а також у разі потреби — отримання від продавця сертифіката походження товару.
Вищезазначені норми торкнулися ще одного заходу з боку України щодо товарів походженням з РФ — встановлення спеціального мита для важких дистилятів (газойлів) за кодами згідно з УКТЗЕ (2710) 19‑43‑00(2710) 19‑48‑00 та для скрапленого газу, що використовується як паливо, за кодом згідно з УКТЗЕ (2711) 12‑11‑00. Така Постанова КМУ №624 була прийнята 17.07.2019 р. та набула чинності 01.08.2019 р.
Варто звернути увагу імпортерів, що спеціальне мито — це додаткове мито, яке не замінює наявні мита. З цього приводу є достатньо цікаве завдання для спеціалістів у галузі митного права — застосування антидемпінгового мита на певні товари під час імпорту в Україну. Суть цього завдання полягає в тому, що антидемпінгове мито вводиться щодо певного товару, певної країни походження (нерідко певних виробників з такої країни). Тобто визнання щодо певного товару, що він підпадає під антидемпінгове мито, є автоматичним (за логікою) визнанням того, що країна походження товару інша, ніж Російська Федерація, а отже, не підпадає під перелік заборонених до ввезення товарів або не підлягає обкладенню спеціальним митом. Однак логіка часто не дружить із суворістю закону, тому перед товарами, що підлягають сплаті антидемпінгового мита, постає необхідність надання сертифіката про походження товару.
При цьому Митний кодекс встановлює винятки, коли надання оригіналу сертифіката походження не вимагається:
- якщо товари, що переміщуються через митний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню відповідно до цього Кодексу (вартість товару є меншою, ніж встановлено ст. 374 МКУ, що підлягає обов'язковому письмовому декларуванню);
- якщо товари ввозяться громадянами та оподатковуються за єдиною ставкою мита відповідно до розд. XII цього Кодексу (згідно з ч. 2, 4 ст. 374, встановлена єдина ставка митна для товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами, в розмірі 10%);
- якщо товари ввозяться на митну територію України в режимі тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування (відповідно до положень Стамбульської Конвенції про тимчасове ввезення);
- якщо товари переміщуються митною територією України в режимі транзиту;
- якщо це передбачено міжнародним договором, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України;
- якщо через митний кордон України переміщуються зразки флори, фауни, ґрунтів, каміння тощо для наукових досліджень, відібрані на об'єктах України, які розташовані в полярних регіонах або на островах у нейтральних водах Світового океану, що знаходяться у сфері наукових інтересів України.
Висновок
Беззаперечно, українські імпортери отримали додаткові ризики під час переміщення товарів. Рішення просте, але водночас складне — постійний моніторинг змін щодо переліку заборонених до ввезення товарів або на які встановлено спеціальне мито походженням з Російської Федерації та обов'язкова вимога до продавця про надання оригіналу сертифіката походження (Форма А, EUR‑1 тощо).
Якщо імпортер до введення заборони здійснив передоплату за товар походженням з Російської Федерації, їх митне оформлення дозволяється на суму здійсненої суб'єктами господарської діяльності України передоплати за поставку таких товарів, за умови попереднього отримання документального підтвердження здійснення такої передоплати Державною фіскальною службою від банківської установи за зверненням суб'єкта господарської діяльності України.