16 травня 2013 року Україна святкуватиме п’ятиріччя з дня вступу до Світової організації торгівлі (далі – СОТ). За цей досить нетривалий час нашу країну неодноразово вже звинувачували у тому, що вона порушує свої зобов’язання в СОТ. Усе почалося із застосування 13% імпортної надбавки для цілей поліпшення платіжного балансу у 2009 році. Потім наробила галасу заявка України на перегляд зв’язаних ставок мит для 371 (!) товарної позиції, що de facto розглядається основними торговельними партнерами як перепогодження умов членства України в СОТ. Ще однією «неприємною несподіванкою» для членів СОТ стало опублікування в середині березня 2013 року рішення про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну легкових автомобілів незалежно від країни походження та експорту, яке було прийнято ще 28 квітня 2012 року (фактично майже через рік після прийняття). Так, представники США і ЄС висловили своє занепокоєння такими діями, оскільки відповідні заходи мають надзвичайний характер і застосовуються для негайного усунення значної шкоди, заподіяної значним, різким, раптовим та нещодавнім зростанням імпорту, та вказані заходи повинні через рік лібералізуватися. Так, Україну, з легкої руки пана Майкла Пунке, посла США при СОТ, почали називати «порушником спокою».
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Нещодавно торговельних партнерів України знову «збурило» запровадження Кабінетом Міністрів України неавтоматичного ліцензування та квот щодо імпорту в Україну коксівного вугілля та коксу, про що й піде мова далі у цій статті.
Передісторія
Зазначене неавтоматичне ліцензування та квоти були запроваджені Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 грудня 2012 р. № 1201» від 13 березня 2013 р. № 225 (далі – Постанова), яка набрала чинності з 27 квітня 2013 р. до 31 грудня 2013 р.
Відповідно до Аналізу регуляторного впливу Постанови, розміщеного на сайті Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (далі – Міненерговугілля), квоти застосовані з наступною метою:
(а) підтримка вугледобувних підприємств, обігові кошти яких уже суттєво скоротилися через зупинку відвантаження коксівного вугілля, а тому підприємства не виплачують заробітну плату вчасно, що призводить до зростання соціальної напруги у вугледобувних регіонах і може призвести до зупинки окремих шахт;
(б) на складах вуглевидобувних підприємств накопичуються значні залишки коксівного вугілля, що може призвести до самозаймань на шахтах, що може спричинити виникнення загрози здоров’ю та життю людей, які знаходяться у підземних виробітках, а також населення, яке знаходиться у технологічних будівлях та прилеглих до шахт територіях;
(в) протидіяти постійно зростаючому імпорту. Так, для прикладу, у 2009 році в Україну було імпортовано 7,5 млн тонн коксівного вугілля, у 2010 році – 9,1 млн тонн, а у 2011 році – 10,7 млн тонн, а тільки за 11 місяців 2012 року було імпортовано близько 12 млн тонн коксівного вугілля, що перевищує обсяги імпорту за 2009, 2010 та 2011 роки.