Значну частину виготовленої продукції та послуг Україна продає на міжнародному ринку. Зрозуміло, що Україна як член Світової організації торгівлі (далі – СОТ) для ефективної торгівлі товарами та послугами на міжнародному ринку має дотримуватися уніфікованих правил, стандартів і умов.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Застосування таких правил, стандартів та умов може мати негативні наслідки для країни і впливати на розвиток внутрішніх галузей економіки, наприклад, спричинити спад виробництва, зменшити конкурентоспроможність національного продукту тощо. З цієї причини країна, особливо в часи кризи, намагається максимально захистити національного виробника і обмежити конкуренцію на своєму ринку, гнучко, а іноді й неправомірно застосовуючи стандарти СОТ. Такі дії досить часто призводять до спорів і непорозумінь між країнами – учасницями СОТ. У випадку коли країна-учасниця вважає, що положення СОТ застосовуються іншою країною неправомірно, унаслідок чого права країни, закріплені в договорах СОТ, порушені, така країна може звернутися до спеціального органу СОТ з урегулювання спорів (Dispute Settlement Body, далі – ДСБ) з проханням розглянути спір. Процедури та етапи врегулювання спорів закріплені в Домовленостях про правила і процедури врегулювання спорів (далі – домовленості).
Велика кількість спорів у рамках СОТ стосується торговельних спорів, які виникають унаслідок введення країною – учасницею СОТ захисних або антидемпінгових заходів, зокрема, введення додаткових мит (спеціальних або антидемпінгових) на товари. Зазвичай такі заходи запроваджуються тоді, коли темпи і обсяги виробництва та продажу ідентичних або аналогічних товарів на внутрішньому ринку знижуються у значних кількостях і виникає загроза для галузі виробництва на внутрішньому ринку.
Захист вітчизняного виробника: де межа?
Зрозуміло, що будь-які захисні заходи мають бути обґрунтовані, адже вони створюють перепони для експортерів такої продукції на внутрішньому ринку, ставлячи їх в нерівні конкурентні умови з національними виробниками.