31.01.2019 р. Європейська комісія завершила спеціальне розслідування щодо імпорту сталевих виробів з інших країн, прийнявши Рішення №2019/159 про застосування заходів спеціального захисту проти імпорту визначених сталевих виробів. Україні вдалося зафіксувати розмір квоти, який відповідає усталеній торговельній практиці та розміру імпорту сталевих виробів протягом 2015–2017 рр. Хоча сподіватися на розширення ринку збуту сталевих виробів до ЄС українським металургам не варто, збереження певного status quo в умовах посилення протекціоністських настроїв у світовій торгівлі є певним досягненням.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Конкуренція чи загроза безпеці ЄС
Спеціальне розслідування офіційно було розпочате 26.03.2018 р. та охоплювало період з 2013 р. до 2017 р. Воно стало відповіддю ЄС на значне зростання імпорту сталевих виробів на умовах, які можуть спричинити, на думку Комісії, серйозну шкоду європейським виробникам конкуруючих товарів.
Спецрозслідування стосується сталевих виробів 28 категорій, які для аналізу Комісія віднесла до однієї групи з трьома підвидами: плаский прокат, сортовий прокат і труби. У рішенні Єврокомісії проводяться паралелі між заходами торговельного захисту щодо аналогічних сталевих виробів, що застосовуються в США. Таким чином, Міністерство торгівлі може проводити розслідування ступеня загрози імпорту національній безпеці країни та готувати звіт за його результатами, а Президент США може вживати заходи відповідно до рекомендацій Міністерства.
Спеціальне розслідування у цифрах:
- 10 місяців;
- 10 верифікаційних візитів на металургійні заводи в різних країнах ЄС, що належать найбільшим виробникам сталевих виробів (сукупно понад 15% внутрішнього ринку збуту);
- 452 опитувальника від зацікавлених осіб (найбільше від Македонії, Індії, Народної Республіки Китай, Російської Федерації, Південної Кореї та Туреччини), а також значна кількість письмових коментарів від виробників ЄС, іноземних виробників, імпортерів, споживачів, асоціацій та органів влади інших країн;
- 93 індивідуальних слухання, ініційованих зацікавленими особами, в межах яких 150 зацікавлених сторін мали можливість озвучити власну позицію та надати відповідні докази на їх підтримку.
Що взяли до уваги:
- різке та значне збільшення в абсолютних та відносних числах імпорту стальних виробів у період з 2013 р. до 2017 р. у такому розмірі, що могло спричинити або загрожувало спричиненню серйозних збитків внутрішнім виробникам;
- збільшення частки імпортних сталевих виробів 26 категорій у відносному вираженні з 12,7 (2013 р.) до 18,1 (2017 р.), а також зменшення частки локальних виробників;
- зменшення кількості зайнятих працівників у галузі на 9 208 робочих місць у період з 2013 р. до 2017 р.;
- інтереси ЄС — запобігання серйозним збиткам внаслідок різкого збільшення імпорту за допомогою механізму, який збереже традиційні торговельні потоки з паралельним функціонуванням ринку сталі ЄС;
- інтереси виробників ЄС;
- інтереси імпортерів та споживачів.
Що не враховано спецрозслідуванням
Під час проведення аналізу загального обсягу імпорту сталевих виробів у 2013–2017 рр. Комісія не брала до уваги обсяги імпорту сталевих виробів із країн Європейської Економічної зони (країни ЄС, а також Ісландії, Норвегії та Ліхтенштейну), а також з певних країн, з якими підписано Угоду про економічне партнерство (Ботсвана, Камерун, Фіджі, Гана, Кот‑д'Івуар, Лесото, Мозамбік, Намібія, Південна Африка, Свазіленд), що передбачає виключення з багатосторонніх спеціальних захисних заходів.
Нові стандарти
Як результат, Єврокомісія запроваджує квотування імпорту сталевих виробів до рівня, який не буде спричиняти серйозну шкоду металургійній індустрії ЄС, при цьому забезпечуючи збереження традиційних торгових потоків та наявних користувачів. Згідно з остаточним рішенням Комісії, тарифна квота для конкретної країни повинна базуватися на середньому імпорті сукупності сталевих виробів, які є об'єктом розслідування в період з 2015 р. до 2017 р. плюс 5%. Також Комісія передбачила можливість звернутися до невикористаної залишкової тарифної квоти або перенести невикористану квоту на наступний період. Розмір використання квот за вказаними захисними заходами буде щомісячно оновлюватися http://ec.europa.eu/taxation_customs/. Перегляд проміжних результатів розслідування повинен відбутися не пізніше ніж 01.07.2019 р.
Орієнтири для України
У процесі проведення торговельних розслідувань Міністерство економічного розвитку і торгівлі України повинно брати за орієнтир позицію Комісії щодо заперечення доводів зацікавлених осіб про те, що збільшення імпорту в період з 2013 р. до 2017 р. було спричинено світовою економічною кризою та аномально низьким рівнем імпорту у 2013 р. Зокрема, зазначається: «Комісія порахувала, що 2013 р. як відправна точка для аналізу не спричинив недійсності аналізу. У той час як споживання сталі в ЄС дійсно збільшилося на 14% за період з 2013 р. до 2017 р., таке збільшення було досягнуто прогресивним чином протягом усього періоду. На відміну від цього, імпорт збільшився набагато більше, ніж попит у ЄС, а саме на 64% за той же період та набагато швидше, ніж попит в ЄС… Відповідно, частка ринку імпорту збільшилася на 5,4 (з 12,7% до 18,1%)».
За результатами вказаного розслідування, Україну як члена СОТ і країну, що розвивається, стосуються спеціальні заходи щодо 14 груп сталевих виробів у вигляді квотування імпорту сталевих виробів на період з лютого 2019 р. до червня 2021 р. (з поступовим збільшенням квоти за роками) та 25% мита на імпортовані понад квоту стальні вироби.
Комісія обґрунтовує застосування розміру мита понад квоту аналогічним розміром мита, запровадженим США як наслідок прийняття Закону про розширення торгівлі 1962 р., а також 25% розміру мита понад квоту є пропорційною мірою та цілком узгоджується із задекларованою метою — захистити ринок сталі ЄС від сплеску імпорту, спричиненого відхиленням вільної міжнародної торгівлі під впливом протекціоністських заходів США.
Завершення глобального оцінювання умов вільної торгівлі органами ЄС щодо сталевих виробів є певною відповіддю на запровадження США торговельних обмежень на подібну металургійну продукцію з метою уникнення її значного перерозподілу на внутрішньому ринку ЄС.