Розглядаючи питання щодо правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності (далі – ЗЕД), необхідно насамперед звернутися до Конституції України.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Пунктом 9 ст. 92 Конституції України зазначено, що виключно законами визначаються засади зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної діяльності, митної справи. А пунктом 8 ст. 116 Конституції України, у свою чергу, встановлено, що Кабінет Міністрів України організовує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності України, митної справи.
Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» № 959XII від 16 квітня 1991 року, ЗЕД – діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.
Оскільки ЗЕД – це діяльність суб’єктів господарської діяльності, логічним є те, що в Господарському кодексі України для регулювання ЗЕД відведено цілий розділ.
У пункті 1 статті 377 Господарського кодексу України міститься уточнення щодо визначення поняття ЗЕД, а саме: «господарська діяльність, яка в процесі її здійснення потребує перетинання митного кордону України майном та/або робочою силою».
З самої назви «зовнішньоекономічна діяльність» очевидним є те, що в ній беруть участь не лише національні суб’єкти, а й іноземні. Іншими словами, пов’язані не лише з українським правопорядком. А тому ці відносини підпадають під поняття міжнародних.
У преамбулі Закону України «Про міжнародне приватне право» № 2709IV від 23 червня 2005 року вказано: «Цей Закон встановлює порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов’язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок». Тобто і цей Закон є складовою правового регулювання ЗЕД.