Багатостороння конвенція
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Багатостороння конвенція про виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з‑під оподаткування.
Ратифікована із застереженнями та повідомленнями Законом №2692‑VIII від 28.02.2019 р. Дата набрання чинності для України — 01.12.2019 р.
Ратифікація Багатосторонньої конвенції дозволяє Україні виконати кроки 6 та 14 мінімального стандарту Плану дій BEPS: «Недопущення зловживання пільгами, передбаченими двосторонніми угодами» та «Удосконалення процедури взаємного узгодження шляхом вирішення спорів».
Імплементація Багатосторонньої конвенції створює умови для одночасного внесення необхідних змін до всіх діючих міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування за умов дотримання встановлених процедур кожною зі сторін договору.
До положень, які прийняті Україною, зокрема, належать такі:
1. Кожна угода доповнюється преамбулою, в якій угоди не повинні розповсюджуватись на осіб, які використовують угоди для ухилення від оподаткування (ст. 6 Багатосторонньої конвенції «Мета Угоди про оподаткування, на яку поширюється дія цієї Конвенції»).
2. Обмеження можливості застосування пільгових положень угод, якщо основною метою є отримання таких пільг (ст. 7 Багатосторонньої конвенції «Попередження зловживань положеннями договору»).
3. Одержання більше 50% вартості акцій/часток безпосередньо або опосередковано від нерухомого майна (нерухомості), розташованого в договірній юрисдикції, дає право на оподаткування доходу від таких акцій/часток саме в цій юрисдикції (ст. 9 Багатосторонньої конвенції «Доходи від відчуження акцій або частки участі особи, вартість яких одержується здебільшого з нерухомого майна»).
4. Скасування пільги щодо звільнення від оподаткування доходу, який виплачується першою юрисдикцією на користь другої юрисдикції, якщо дохід відноситься до постійного представництва, що знаходиться в третій юрисдикції, а ставка податку в третій юрисдикції становить менше 60% від стандартних ставок для такого виду доходу в другій юрисдикції (ст. 10 Багатосторонньої конвенції «Правило протидії зловживанням постійними представництвами, розташованими в третіх юрисдикціях»).
5. На відміну від раніше встановлених правил, під визначання «постійного представництва» підпадає діяльність особи, яка на постійній основі відіграє головну роль, що полягає в укладенні контрактів, які регулярно укладаються без внесення істотних змін головним підприємством. Визначення охоплює контракти не лише «від імені» довірителя, але також і щодо передачі у власність чи користування майна довірителя або щодо надання послуг довірителем (ст. 12 Багатосторонньої конвенції «Штучне уникнення статусу постійного представництва шляхом договорів комісії та подібних стратегій»). Україна вважає, що таке положення міститься в укладених двосторонніх угодах.
6. Відповідно до обраної Україною опції А, існуючі в двосторонній угоді виключення з правила, які дозволяють не створювати постійне представництво, застосовуються лише у випадку, якщо така діяльність має підготовчий або допоміжний характер (ст. 13 Багатосторонньої конвенції «Штучне уникнення статусу постійного представництва шляхом виключень, передбачених для окремих видів діяльності»).
7. Скасування пільг в оподаткуванні доходу від діяльності постійного представництва у випадку розбиття контрактів з метою уникнення перевищення мінімальних часових порогових значень, таких як, наприклад, зазначені в ст. 5 (3) Типової податкової конвенції ОЕСР (ст. 14 Багатосторонньої конвенції «Розділення контрактів»).
8. Надання можливості особі подати заяву до компетентного органу будь-якої з договірних держав, та встановлено строк подання заяви (протягом 3 років після встановлення факту оподаткування, яке не відповідає положенням Угоди про оподаткування, на яку поширюється дія Багатосторонньої конвенції).
Проте Україна зробила застереження стосовно того, що зазначена заява має бути подана протягом чітко визначеного строку, який є коротшим за 3 роки з дати першого повідомлення про невідповідність оподаткування, стосовно двосторонніх угод, укладених з країнами: Канада, Республіка Індонезія, Італійська Республіка, Ліванська Республіка.
Також встановлено, що досягнута домовленість буде виконуватись незалежно від будь-яких строків, передбачених національним законодавством договірних держав (ст. 16 Багатосторонньої конвенції «Встановлення можливості платника податків самостійно ініціювати процедуру взаємного узгодження»).
Застосування Багатосторонньої конвенції до правовідносин України за двосторонніми угодами
Відповідно до пп. а) п. 1 ст. 2 Багатосторонньої угоди, термін «Угода про оподаткування, на яку поширюється дія Конвенції» означає угоду про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи, що є чинною між двома або більше сторонами та по відношенню до якої кожна така сторона направила повідомлення депозитарію, у якому зазначається угода, а також інструменти внесення змін до неї або супровідні документи (із зазначенням назви, найменувань сторін, дати підписання і, якщо це можливо на час направлення повідомлень, дати набрання чинності), як угода, на яку має поширюватися дія цієї Конвенції.
Відповідно до інформації, розміщеної на сайті https://www.oecd.org/, Багатостороння угода, укладена Україною, не є покритою, оскільки жодна юрисдикція не включила її у своє повідомлення. Таким чином, Багатостороння угода на даний час не може бути застосована Україною у відносинах з країнами, з якими укладено двосторонні угоди.
Угода з Кіпром
30 жовтня 2019 р. Верховна Рада України ратифікувала Протокол про внесення змін до Конвенції між урядом України і урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи, вчинений 11 грудня 2015 р. в Києві (далі — Протокол). Дата набрання чинності для України — 28.11.2019 р. Дата опублікування — 31.01.2020 р.
Зміни
- оподаткування дивідендів за ставкою 5% можливе у разі одночасного виконання умов: фактичним власником є компанія, яка безпосередньо володіє як мінімум 20% капіталу компанії, що виплачує дивіденди; якщо компанія інвестувала в емітента дивідендів не менше 100 тис. євро. В інших випадках ставка податку — 10%;
- ставка з оподаткування процентів збільшилась до 5%;
- оподаткування від продажу акцій, які одержують більш ніж 50% вартості чи більшої частини вартості прямо або опосередковано від нерухомого майна, можливе в державі місцезнаходження такого нерухомого майна.
Угода з Великобританією
30 жовтня 2019 р. Верховна Рада України ратифікувала Протокол між урядом України і урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про внесення змін до Конвенції між урядом України і урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна (від 10 лютого 1993 р.) (далі — Протокол). Дата набрання чинності для України — 05.12.2019 р. Дата опублікування — 31.01.2020 р.
Зміни
- дивіденди можуть оподатковуватись за двома варіантами ставок: 5%, якщо бенефіціарним власником дивідендів є компанія, яка безпосередньо або опосередковано володіє принаймні 20% капіталу компанії, яка сплачує дивіденди, та 15% в усіх інших випадках;
- ставка з оподаткування процентів збільшилась до 5%;
- оподаткування роялті за ставкою 5%. Якщо особа, яка сплачує роялті, незалежно від того, є вона резидентом договірної держави чи ні, має у договірній державі постійне представництво або постійну базу, з якими безпосередньо пов'язане право або майно, стосовно яких сплачуються роялті, і витрати зі сплати цих роялті несе постійне представництво або постійна база, вважається, що такі роялті виникають у державі, в якій розташоване постійне представництво або постійна база;
- змінюється процедура визначення податкового резидентства особи;
- змінюється процедура взаємного узгодження, зокрема заява про застосування такої процедури має бути подана протягом 3 років з моменту першого повідомлення про дії, які призвели до оподаткування не у відповідності до положень Конвенції;
- Principal Purpose Test — пільги, передбачені Конвенцією, не надаватимуться, якщо отримання такої пільги є основною метою;
- розширено положення щодо обміну податковою інформацією.