Регулярнішими, ніж вибори в нашій країні, можна назвати питання зняття мораторію на продаж земель с/г призначення. Перманентність цього питання, безперечно, пов'язана з його важливістю. Відкриття ринку може мати як позитивні результати для країни, так і стати причиною фактичного занепаду. Все залежить від того, чи будемо ми до цього готові. Потрібно усвідомлювати, що відкриття ринку землі — це не інструмент виключно наповнення бюджету, це питання стратегічної безпеки нашої країни.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Маніпуляції та перекручування фактів деякими політиками та іншими «спеціалістами» здійснюються виключно з тією метою, щоб сформувати необхідний для них інформаційний шум. Можливо, ви вже чули байку про те, що КНР підготувала декілька тисяч чоловіків, щоб вони одружилися з українками й таким чином сконцентрували у своїх руках значну частину с/г земель. Важко назвати цю новину такою, що має під собою підґрунтя, але її розповсюдження стає підставою для створення у свідомості деяких наших співвітчизників ідеї, що відкриття ринку земці — це зло.
Тепер поглянемо на факти та уявимо, що ринок землі відкритий без будь-яких обмежень, а власники можуть будь-кому продавати землю. Чи надало б це можливість іноземному інвестору сконцентрувати у своїх руках значний земельний банк? Ні! Середній розмір паю в Україні становить 4 га. Отже, для придбання навіть 500 га необхідно провести переговори зі 125 власниками. Всі вони повинні погодитися продати свої паї, а це дуже складний механізм. Будь-який іноземний інвестор, який зацікавлений у придбанні с/г землі в Україні, завжди націлюється на єдиний масив. Тому найпопулярніший механізм акумуляції земель — це придбання корпоративних прав с/г підприємств, які вже мають в оренді цілий масив паїв. На цьому прикладі можна чітко простежити роботу зі свідомістю наших громадян.
Розуміючи правила гри аграрного ринку, моя думка полягає в тому, що ринок землі має бути відкритий. Проте для цього дуже важливо здійснити низку заходів, які дозволять захистити державні інтереси, в тому числі економічні. Відкриття ринку землі сьогодні несе значні ризики. Наше законодавство не готове до того, щоб забезпечити всім гравцям цього ринку рівні права, а також не готове до захисту внутрішніх інтересів держави. Ключовим етапом відкриття ринку є підготовка якісної нормативної бази, яка дозволить зафіксувати непорушні правила, за допомогою яких наша країна зможе отримати значний поштовх до розвитку. Однак до цього ми маємо продумати чітку стратегію реалізації відкриття ринку та суворо її дотримуватися. Для початку було б добре проаналізувати світову практику та обрати найбільш прийнятний для наших реалій варіант.
Наприклад, у Польщі, заборонено придбання с/г земель не громадянами ЄС. В Угорщині та Туреччині встановлені обмеження щодо концентрації в одного власника певного масиву земель с/г призначення. В Литві, Латвії, Словаччині покупець с/г землі повинен мати відповідну освіту, яка дозволятиме йому ефективно використовувати землю. В Молдові, Хорватії, Чорногорії іноземцям заборонено купувати с/г землю. У Греції та Сербії обмежують купівлю землі у прикордонних районах і таким чином вирішують питання стратегічної безпеки країни.
Щодо конкретних кроків, я вважаю, що відкриття ринку землі в Україні має відбуватися у кілька етапів. По‑перше, потрібно дозволити продаж земель с/г призначення державної та комунальної власності. Право на придбання такої землі може надаватися громадянам України та юридичним особам-резидентам України. Також слід заборонити зміну цільового призначення. По‑друге, дозволити придбання с/г земель нерезидентами з обов'язковим встановленням обмежень площ, що можуть бути придбані одним іноземним суб'єктом.
Безперечно, зазначені етапи мають бути розширені. Зокрема, варто звернути увагу, що в багатьох країнах з відкритим ринком землі, на відміну від України, встановлені також обмеження у питаннях оренди землі. Такі обмеження встановлюються на підставі територіальності, освіти, розміру земельного банку, що може бути орендований одним власником тощо.
Необхідно розуміти, що сьогоднішнє законодавство України достатньо ліберальне у питаннях використання землі. Навіть встановлений мораторій не завжди може забезпечити захист с/г земельного фонду. За різними даними, сьогодні приблизно 30% с/г земель знаходяться в тіні, що фактично призводить до недоотримання бюджетом України 16 млрд грн. Підставою для таких втрат бюджету є відповідні законодавчі обмеження, а точніше їх відсутність. Уявімо, які можуть бути недоотримання бюджету у разі відкриття ринку землі без наявності якісної нормативної бази.
Обіг земель с/г призначення має бути встановлений, але бажання здійснити реформу швидко може мати критичні наслідки для подальшої долі країни. Без пафосу, це одне з ключових питань у розвитку нашої держави, а тому підхід до нього має бути дуже зваженим. До створення алгоритму відкриття ринку землі мають бути залучені ключові фахівці аграрного сектору, які безпосередньо працюють на землі, а також які розуміються на питаннях функціонування держави загалом та аграрного сектору зокрема. Ключові обов'язки мають бути покладені на нормотворців, адже саме від якості законів та підзаконних актів залежить успішність реалізації стратегії відкриття ринку землі.