Аграрний сектор є тим локомотивом, який здатний витягнути нашу країну з боргової ями та забезпечити розвиток інших галузей. Як і будь-який інший бізнес, агробізнес містить у собі безліч ризиків. Крім факторів, які впливають на діяльність усіх підприємців, у аграріїв існують і додаткові проблеми та ризики.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Враховуючи той факт, що прибуток (як дрібних фермерів, так і латифундистів)напряму залежить від реалізованого товару, всі вони рано чи пізно зіштовхуються з питанням недостачі прибутку або з отриманням значних збитків у зв'язку зі втратою врожаю.
Чинників такої втрати може бути багато: починаючи від хвороби культури до несприятливих погодних умов. Думаю, ні в кого не викликає сумнівів, що з такими проблемами стикаються аграрії усього світу. Не дивлячись на те, що експерти та інвестори відзначають, що наші погодні умови є сприятливими до вирощування багатьох культур, українські сільськогосподарські виробники – не виключення, і не рідко вони переживають втрату врожаю.
У розвинених країнах фермери намагаються мінімізувати такі ризики шляхом страхування врожаю, у нашій же країні такий вид страхування практично відсутній через низку причин.
Як приклад активності використання агрострахування можна навести Іспанію. Незважаючи на всі її економічні проблеми, за 10років (2005-2015) аграріям запропоновано понад 35 нових інструментів страхування, які були позитивно прийняті самими аграріями та забезпечили процвітання багатьох фермерських господарств. У США, наприклад, поширеною й достатньо дієвою є програма субсидування фермерів на покупку страхових послуг.
У Швеції використаний дещо інший підхід: держава не допомагає фермерам, реалізуючи ті чи інші державні програми, а виконує лише контролюючі функції. Варто зазначити, що в Європі на сьогодні такий підхід є досить поширеним, страхування власного врожаю – це обов'язок фермерів.
Ці підходи мають свої плюси й мінуси та повинні використовуватися, залежно від низки факторів, але за усталеною практикою можна побачити, що плюсів від агрострахування як для аграріїв, так і для держави більше, ніж мінусів.
На сьогодні питання державної підтримки агрострахування в Україні регулюється Законом України «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою» (далі – Закон). Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону державне регулювання у сфері агрострахування з державною підтримкою здійснюється Кабінетом Міністрів України та національною комісією, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Однак державної підтримки в цьому питанні фактично немає, насамперед, через відсутність відповідної нормативно-правової бази.
Ч. 2 ст. 5 Закону передбачено, що перелік сільськогосподарської продукції, страхових ризиків, щодо яких здійснюється страхування з державною підтримкою на відповідний фінансовий рік, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Такий перелік був затверджений постановою КМУ від 15.08.2012 №813, але крім того, що він включав у себе тільки озиму пшеницю, його дія обмежувалась 2012 р.
Крім того ст. 26 Закону встановлює, що порядок і умови надання державної підтримки шляхом здешевлення страхових платежів (премій) затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.5 вищезазначеного порядку (також затвердженого постановою КМУ від 15.08.2012 №813) державна підтримка надається сільськогосподарським товаровиробникам, які:
- здійснюють виробництво сільськогосподарської продукції на території України;
- уклали зі страховиком стандартний договір страхування сільськогосподарської рослинницької продукції з державною підтримкою від сільськогосподарських виробничих ризиків;
- сплатили страховику страховий платіж за договором страхування у розмірах, розрахованих виходячи зі стандартних страхових продуктів;
- не перебувають у стадії ліквідації та щодо яких не порушено справу про банкрутство;
- не мають заборгованість перед державним (місцевим бюджетом) та Пенсійним фондом України,прострочену більш як на 6 місяців.
Безумовно, питання страхування не може залежати тільки від регулятора. На діяльність страховиків і страхувальників впливають фактори економічної та політичної нестабільності. Однак замкнутого кола тут немає. Я впевнений, що разі правильної організації страхової політики держава здатна створити сприятливі умови для агрострахування.
Залежно від наявності або відсутності державної підтримки багато з фермерів, все ж укладають страхові договори. На жаль, як показує практика, зазвичай, це ті фермери, які вже зазнали значних збитків, пов'язаних з відсутністю страхування. Це вже питання площини страхової культури, яка в Україні знаходиться на низькому рівні, в тому числі й через недовіру до страхувальників.
У нашій практиці були випадки, коли страхувальники, використовуючи свої хитрощі, ховали в текстах договору умови, які робили виплати практично неможливими. Саме тому ми рекомендуємо нашим клієнтам, звертати увагу на умови подібних договорів при їх укладанні, а ще краще – довірити цю справу професіоналам. Крім того необхідно розуміти, що правило «дешевий сир тільки в мишоловці» ніхто не скасовував, якісні страхові послуги не можуть бути дешевими.
Також для мінімізації ризиків при укладанні договорів страхування сільськогосподарської продукції слід звертати увагу на наявність у страховика відповідної ліцензії, щодо зволяє йому здійснювати цей вид страхування.
Це підтверджується і судовою практикою. Так у рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2014 №826/7719/14 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/40587882) зазначено:
«Відповідно до ст. 6 Закону, страховики мають право займатися тільки тими видами добровільного страхування, які визначені в ліцензії. Види добровільного страхування, на які видається ліцензія, визначаються згідно з прийнятими страхувальником правилами (умовами) страхування, зареєстрованими Уповноваженим органом.
Таким чином, для здійснення страхування ризиків у сільському господарстві страхувальникам необхідно отримати ліцензію на страхування сільськогосподарської продукції».
В умовах розвитку шахрайства, у тому числі й у фінансовій сфері, рекомендуємо звертати увагу на наявність у страхувальника відповідних повноважень на здійснення тих чи інших функцій.
В аспекті страхування сільськогосподарської продукції не можна обходити стороною і діяльність недержавних страхових компаній. Безумовно, впровадження нового виду страхування передбачає значні витрати для страхової компанії. Однак в умовах розвитку аграрного сектору економіки та виходу на цей ринок нових гравців, у тому числі й іноземних, попит на такий вид страхування в Україні зростатиме. Тому компанії, які надають послуги у сфері агрострахування можуть опинитися у більш виграшній ситуації,якщо порівняти з конкурентами, які відмовляться вкладати у свій розвиток.
Експертний висновок:
Необхідно розуміти, що агрострахування є найефективнішим методом управління ризиками. Це багатофункціональний інструмент, здатний заощадити гроші агропідприємств. Крім того наявність страхування завжди буде додатковим плюсом для кредиторів.
Враховуючи активний розвиток агропромислового сектору економіки, немає сумнівів, що агрострахування буде завойовувати нові позиції на ринку страхування. У такому випадку, за наявності належної підтримки з боку держави, наші фермери з часом прийдуть до того, щоб страхувати свою продукцію.
Під час прийняття рішення про страхування власної продукції рекомендуємо ретельно підходити до процесу укладення договорів страхування сільськогосподарської продукції та максимально повно дослідити інформацію про страхову компанію.