Із січня 2013 року зазнала суттєвих змін процедура відведення земельних ділянок у власність або користування фізичним, юридичним особам, а також порядок оформлення та державної реєстрації прав на земельні ділянки. Дані зміни спричинені набранням чинності як новими нормативноправовими актами, так і внесенням змін до вже діючих норм, зокрема, Закон України «Про Державний земельний кадастр» № 3613VI від 07.07.2011 року, Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952IV від 01.07.2004 року тощо.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Незважаючи на те, що з 2013 року законодавство в земельній сфері зазнало суттєвих змін, актуальною залишається проблема суперечностей між нормами діючих нормативноправових актів. Детальніше про наявні суперечності йтиметься трохи пізніше, а перш за все вважаємо за необхідне зупинитися на нововведеннях, що з’явилися при проходженні процедури відведення земельних ділянок. При цьому закцентуємо увагу на правозастосовній практиці, що складається в місті Києві та стосується оформлення та державної реєстрації прав на землю.
Так, 28 лютого 2013 року, на сесії Київської міської ради, депутатами було прийняте рішення № 63/9120 «Про Тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві». Саме цим порядком було врегульовано процедуру передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність фізичним та юридичним особам. Варто наголосити, що до прийняття цього рішення упродовж двох місяців у Києві панував вакуум у земельних питаннях, зумовлений відсутністю порядку відведення земельних ділянок, який би відповідав новому законодавству.
Крім того, з 1 січня 2013 року набрали чинності закони України «Про Державний земельний кадастр», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури відведення земельних ділянок та зміни їх цільового призначення» від 02.10.2012 року № 5395, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 року № 5245, нововведення яких призвели до покладення на осіб, які не завершили до 2013 року процедуру оформлення прав на землю, тягаря щодо приведення вже розробленої ними документації у відповідність до вимог вищезазначених нормативноправових актів.
Виходячи з п. 9 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розмежування земель державної та комунальної власності» право власності на земельні ділянки державної та комунальної власності реалізується лише після державної реєстрації права власності на відповідну земельну ділянку. Отже, органи державної та місцевої влади наділяються правом розпоряджатися земельними ділянками лише після проведення державної реєстрації своїх прав. Виходячи з цього, саме ці органи повинні виступати зацікавленими особами при проходженні процедури державної реєстрації права комунальної чи державної власності. Звісно, цього не буде реалізовано, адже для проведення державної реєстрації прав повинні проводитися землевпорядні роботи, а також виготовлятися відповідна документація із землеустрою, що, у свою чергу, потребує чималих витрат бюджетних коштів, які для зазначених цілей у бюджетах не передбачені.