Про проблему рейдерства, в тому числі аграрного, а також про його нищівні наслідки для вітчизняної економіки та інвестиційного іміджу України говорять вже не один рік поспіль. Перспективи в одну мить втратити налагоджений бізнес, повернення якого потребуватиме великих часових і фінансових затрат, нерідко «стримує» вітчизняних та відлякує потенційних іноземних інвесторів.
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Найбільш розповсюджені інструменти, які використовують рейдери
Варто зазначити, що зміст поняття «рейдерство» до цього часу так і не був визначений на законодавчому рівні. Тому нерідко рейдерством називають будь-які дії, внаслідок яких був змінений власник активів, незалежно від того, яким шляхом (законним чи незаконним) відбулися відповідні зміни.
Як свідчить практика, поняття «аграрне рейдерство» зазвичай використовують для характеристики комплексу незаконних дій, спрямованих на захоплення та подальше відчуження урожаю агровиробника. Таке захоплення може відбуватися як шляхом реалізації плану атаки, в результаті якого рейдери отримують тимчасовий контроль над активами об'єкта атаки, так і суто «силовим» шляхом — без жодних підстав і документів.
Якщо говорити не про суто силове захоплення, то процес реалізації плану атаки можна умовно поділити на дві стадії. Перша — «прихована» стадія, коли рейдери отримують документи/вносять зміни у відомості, що містяться в державних реєстрах, які дозволяють встановити тимчасовий контроль над об'єктом атаки. Для цього часто використовуються підроблені документи (наприклад, протоколи загальних зборів, договори та ін.), подаються завідомо безпідставні позови, для забезпечення яких вживаються заходи у вигляді накладення арешту, тощо. В результаті рейдери отримують формально законні підстави для подальших дій зі встановлення фізичного контролю над активами.