08 липня 2020, 10:56

Захист географічних зазначень згідно з Угодою про асоціацію між Україною та ЄС

Опубліковано в №13 (719)

Станіслав Коптілін
Станіслав Коптілін «Peterka & Partners» старший юрист, адвокат

16.09.2014 р. була ратифікована Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода про асоціацію).


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Серед багатьох інших питань, Угода про асоціацію регулює питання визнання та охорони географічних зазначень, які походять з територій України та ЄС, на території України та ЄС відповідно. Цією Угодою встановлені окремі стандарти, які доповнюють та уточнюють права і зобов'язання сторін згідно з Угодою про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС) та іншими міжнародними договорами у сфері інтелектуальної власності (зокрема, щодо географічних зазначень).

У додатках до Угоди про асоціацію містяться переліки географічних зазначень сільськогосподарської продукції та продуктів харчування (ДОДАТОК XXII-C), а також географічних зазначень для вин, ароматизованих вин і спиртних напоїв (ДОДАТОК XXII-D) України та ЄС. При цьому кількість географічних зазначень України, які підлягають захисту в ЄС, є мізерною у порівнянні з відповідними географічними зазначеннями ЄС, які підлягають захисту в Україні.

Це є цілком логічним, оскільки історично так склалося, що в Україні майже немає продуктів, які могли б відповідати необхідним критеріям, для того щоб маркуватися певним географічним зазначенням, а саме: походити з певного географічного місця та мати особливу якість, репутацію чи інші характеристики, зумовлені головним чином географічним місцем походження (кліматичні умови, наявність давніх традицій та кваліфікованих працівників, які володіють знаннями щодо виготовлення продукту з певними притаманними цьому продукту унікальними характеристиками).

Ще з часів УРСР, а в де яких випадках - з часів Російської Імперії, на території України виробники достатньо часто маркували свої товари позначеннями, які є ідентичними або схожими на географічні зазначення інших країн (найчастіше - європейських). «Закритість» СРСР від зовнішнього світу певною мірою цьому сприяла. Навіть коли Україна у 2008 р. стала учасницею Угоди ТРІПС, що передбачає певні процедури захисту географічних зазначень, випадки незаконного використання географічних зазначень (в тому числі шляхом реєстрації торговельних марок) не припинилися.

Як раніше, так і в наші дні, більшість випадків недобросовісного використання українськими виробниками географічних зазначень інших країн найчастіше стосується алкогольних напоїв, найпоширенішими серед яких є географічні зазначення Шампань, Коньяк, Бордо, Мадера, але є також менш відомі - Прованс (Provence), Saint Emilion тощо.

Правові підстави для захисту географічних зазначень ЄС в Україні

Відповідно до ч. 1 ст. 206 Угоди про асоціацію, сторони відмовляють у реєстрації або визнають недійсною торговельну марку, яка відповідає будь-якій із ситуацій, що згадуються у ст. 204(1) цієї Угоди, стосовно географічного зазначення, що охороняється, для подібних продуктів, за умови, що заявка на реєстрацію торговельної марки подається після дати подання заявки про реєстрацію географічного зазначення на відповідній території.

Згідно з ч. 1 ст. 204 Угоди про асоціацію, географічні зазначення, наведені у Додатках XXII-С і XXII-D до цієї Угоди, охороняються від:

• будь-якого прямого чи опосередкованого комерційного використання назви, що охороняється, для подібних продуктів, які не відповідають специфікації продукту під назвою, що охороняється, або коли таке використання зловживає репутацією географічного зазначення;

• будь-якого неправомірного використання, імітування або втілення, навіть якщо зазначається справжнє походження продукту або якщо назва, що охороняється, перекладається, викладається у транскрипції або транслітерації чи супроводжується таким висловом як «стиль», «тип», «спосіб», «який вироблений у», «імітація», «смак», «подібний» тощо;

• будь-якого іншого хибного або оманливого зазначення щодо джерела, походження, характеру або суттєвих рис продукту на внутрішньому або зовнішньому упакуванні, рекламних матеріалах або документах, які стосуються відповідного продукту, а також упакування продукту в тару, яка може викликати хибне уявлення щодо його походження;

• будь-якого іншого застосування, яке може ввести в оману споживача щодо дійсного походження продукту.

Географічні зазначення ЄС, що підлягають захисту в Україні на підставі Угоди про асоціацію, 01.01.2016 р. були зареєстровані в Державному реєстрі України назв місць походження та географічних зазначень походження товарів і прав на використання зареєстрованих кваліфікованих зазначень походження товарів. При цьому кожне географічне зазначення підлягає охороні не саме собою, а щодо конкретного товару чи групи товарів (алкогольні напої, вино, сир, м'ясо, олія тощо).

Таким чином, Україна взяла на себе зобов'язання з 01.01.2016 р. відмовляти в реєстрації як знаків для товарів і послуг позначень, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з географічними зазначенням ЄС.

При цьому, на нашу думку, а також враховуючи положення Угоди про асоціацію і внутрішнього законодавства України (зокрема, Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»), Україна має відмовляти в реєстрації товарних знаків як абсолютно ідентичних географічним зазначенням ЄС (Шампань (Champagne), Коньяк (Cognac), Бордо (Bordeaux) тощо), а також таких, які використовують частини географічних зазначень ЄС або створені шляхом цілеспрямованого графічного перетворення географічного зазначення (зміна деяких літер, розділення чи об'єднання слів, додавання інших слів або літер, заміна слів на схожі слова), внаслідок чого споживачі можуть бути введені в оману щодо дійсного походження товару, маркованого таким позначенням.

Наприклад, в Україні після 01.01.2016 р. був зареєстрований знак для товарів і послуг «Vina Saint Million» (33 клас МКТП), який є схожим настільки, що його можна сплутати з географічним зазначенням «Saint-Emilion» («Сент-Емільйон»), яке є назвою відповідного стародавнього виноробного регіону у Франції. Аналогічно, на розгляді Укрпатенту перебувають заявки про реєстрацію як знаків для товарів і послуг позначень «Cognacello» і «Cog Nac Hello», які були створені шляхом умисного перетворення географічного зазначення «Сognac» («Коньяк»).

Географічні зазначення «SaintEmilion» та Cognac внесені до Державного реєстру України назв місць походження та географічних зазначень походження товарів і прав на використання зареєстрованих кваліфікованих зазначень походження товарів та підлягають захисту на території України з 01.01.2016 р. на підставі Угоди про асоціацію.

Способи захисту географічних зазначень ЄС в Україні

• Позасудовий захист.

Географічні зазначення ЄС можуть бути захищенні в Україні на етапі розгляду Укрпатентом заяви про реєстрацію позначення, яке є ідентичним чи схожим на географічне зазначення, як знак для товарів і послуг. Таке заперечення може подати будь-яка особа не пізніше ніж за 5 днів до дати прийняття Укрпатентом рішення про реєстрацію знака чи про відмову в його реєстрації.

Подання заперечень проти реєстрації позначення як знака для товарів і послуг є достатньо ефективним засобом захисту прав на географічне зазначення. До того ж такий засіб захисту прав є значно дешевшим у порівнянні із судовим захистом прав. Термін розгляду заперечень прямо пов'язаний терміном розгляду заяви про реєстрацію знака для товарів і послуг та може становити більше ніж 2 роки.

• Судовий захист

Якщо спірне позначення вже зареєстроване як знак для товарів і послуг, то єдиним ефективним способом захисту географічного зазначення може бути звернення до суду з позовом про визнання недійсним відповідного свідоцтва на знак для товарів і послуг. При цьому в питанні визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг, який є ідентичним географічному зазначенню ЄС, не має виникати особливих проблем, адже суду не потрібно мати спеціальні знання для встановлення такої ідентичності.

Однак, якщо позначення, зареєстроване як знак для товарів і послуг, є лише схожим на географічне зазначення ЄС, то в цьому випадку для обґрунтування власної правової позиції перед зверненням до суду необхідно отримати відповідний експертний висновок, яким буде підтверджуватися схожість оспорюваного позначення настільки, що його можна сплутати з географічним зазначенням ЄС, або підтверджено, що оспорюване позначення є таким, що може ввести споживача в оману щодо товару чи особи, яка виробляє товар, у зв'язку з тим, що воно породжує у свідомості споживача асоціації, пов'язані з певною якістю, географічним походженням товарів.

Вважаємо, що отримання експертного висновку є необхідним навіть незважаючи на те, що останнім часом судова практика все більше звертається до критерію «середнього споживача» під час дослідження схожості спірних позначень. В деяких справах суди роблять висновок про відсутність необхідності у застосуванні спеціальних знань, оскільки вирішення питання щодо схожості зареєстрованої торговельної марки та спірного позначення належить до компетенції звичайного пересічного споживача відповідних товарів чи послуг (Постанова Верховного Суду від 20.02.2018 р. у справі №922/3136/16).

Для встановлення факту порушення прав на географічне зазначення ЄС в цій категорії справ, на нашу думку, не має значення встановлення факту використання оспорюваного позначення в господарській діяльності (зокрема, шляхом маркування товарів), а має значення факт реєстрації оспорюваного позначення як знака для товарів і послуг, що є порушенням положень Угоди про асоціацію. Необхідність доведення у таких справах факту використання позначення нівелювало б логіку та мету, для якої була укладена Угода про асоціацію.

Окрім того, положеннями Угоди про асоціацію передбачений 10-річний перехідний період з дати набрання чинності цією Угодою, протягом якого охорона де яких географічних зазначень ЄС не припиняє використання цих географічних зазначень для позначення та презентації визначених подібних продуктів, що походять з України, на внутрішньому ринку (до таких позначень належать Шампань, Коньяк, Мадера, Порто тощо). Тобто теоретично можливою може бути ситуація, коли географічне зазначення може використовуватися для позначення товарів до 01.01.2026 р., проте не може бути зареєстроване в Україні як знак для товарів і послуг після 01.01.2016 р.

В окрему категорію справ, пов'язаних із захистом географічних зазначень ЄС на підставі Угоди про асоціацію, можна виділити справи, пов'язані з незаконним використанням географічного позначення шляхом маркування товарів для продажу, а також продажем товарів, маркованих географічним зазначенням. Способом захисту проти таких дій може бути подання до суду позову про припинення дій щодо незаконного використання географічного зазначення, а також про припинення дій щодо продажу товарів на території України та вилучення таких товарів з обігу.

Вважаємо, що у справах про захист географічних зазначень ЄС в Україні позивачеві достатньо посилатися на положення Угоди про асоціацію як на норми прямої дії. Проте не буде зайвим підкріпити власну правову позицію іншими міжнародними актами (Угодою ТРІПС чи Паризькою Конвенцією про охорону промислової власності), а також положеннями внутрішнього законодавства України.

Що стосується того, хто може бути позивачем у цій категорії справ, то ним може бути відповідна державна чи недержавна установа, уповноважена відповідною країною ЄС (власником географічного зазначення) на представництво інтересів такої держави в суді.

На жаль, наразі в Україні відсутня судова практика щодо розгляду справ про захист географічних зазначень ЄС на території України на підставі Угоди про асоціацію. Однак, ймовірно, така практика може з'явитися найближчим часом. Адже Укрпатент, навіть після набуття чинності положеннями Угоди про асоціацію в частині захисту географічних зазначень, продовжував видавати свідоцтва на знаки для товарів і послуг, які містили у своєму складі географічні зазначення ЄС.

Дійсність свідоцтв на знаки для товарів і послуг, які містять позначення тотожні або схожі настільки, що їх можна сплутати з географічними зазначенням ЄС, які підлягають захисту на території України на підставі Угоди про асоціацію, вважається порушенням з боку України основоположного принципу міжнародних відносин «pacta sunt servanda». Це не покращує імідж України на міжнародній арені, а тому Україна є зацікавленою у перегляді судами правомірності реєстрації відповідних знаків для товарів і послуг. Сподіваємося, що Україна дотримуватиметься власних міжнародних зобов'язань та загальноприйнятих стандартів у сфері охорони географічних зазначень.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати