09 вересня 2019, 13:42

Як зупинити розповсюдження контрафакту на online та physical ринках країни?

Олександр Пахаренко
Олександр Пахаренко «Пахаренко і партнери, ЮФ» партнер, директор Українського альянсу по боротьбі з підробками та піратством, адвокат, патентний повірений України

Пропозиції та рекомендації «Пахаренко і партнери» до Проекту Закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України № 1230 від 02.09.2019.  


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Враховуючи більш ніж десятирічний досвід фірми «Пахаренко і партнери» у практичній антиконтрафактній діяльності, спрямованій на припинення ввезення в Україну контрафактної продукції з незаконним використанням торговельних марок значного пулу клієнтів-правовласників, та недопущення розповсюдження підробок на українському ринку, надаємо наступне бачення ситуації із ввезенням та розповсюдженням підробок на території нашої країни.

Контрафактна продукція, що поширюється в Україні, в більшості своїй ввозиться із-за кордону. Основні країни-постачальники контрафакту — Китай (переважно), Туреччина. Невелику частину контрафакту виробляють безпосередньо в Україні.

Наразі ефективність діяльності митних органів щодо запобігання ввезенню контрафактної продукції на територію України настільки низька, що можна говорити про практично повну «прозорість» українських кордонів для потрапляння в країну підробок. Ввезення здійснюється як великими товарними партіями через пункти митного оформлення, так і через можливості міжнародних служб доставки за допомогою дрібних поштових відправлень при замовленні фізичними особами.

Очевидно, що ввезення контрафакту великими товарними партіями можливе при встановленні і використанні так званих «контрабандних каналів», що створюються організованими групами, які спеціалізуються на такій протиправній діяльності. І, звичайно ж, створення цих «каналів» можливо тільки у взаємодії з корумпованими посадовими особами митних та правоохоронних органів, враховуючи, що доступ до таких «каналів» обмежений для широкого кола зацікавлених осіб.

Однак, останнім часом широке розповсюдження у нашій країні та світі отримало ввезення в країни-призначення контрафактної продукції дрібними поштовими відправленнями. Це якраз і забезпечило можливість ввозу контрафакту для будь-яких зацікавлених осіб.

Для ввезення великих партій підробних товарів шляхом дрібних поштових відправлень залучається велика кількість фізичних осіб, які об’єднуються у так зване «співтовариство». Це дозволяє значно ускладнити митний контроль, враховуючи величезний потік відправлень, при якому великі партії контрафактних товарів розділяються на дрібні відправлення при ввезенні, а вже на території України концентруються знову у великі товарні партії для подальшого поширення. В результаті, як показує практика, деякі з таких «спільнот» розростаються до великих об'єднань суб'єктів господарювання/фізичних осіб. З метою поширення контрафактної продукції при таких об'єднаннях можуть створюватися самостійні CRM-системи, колл-центри, логістичні компанії, рекрутингові агентства, які постійно залучають до діяльності нових суб'єктів господарювання/фізичних осіб.

Встановлення такої моделі ввезення контрафактних товарів в Україні можливе через значну активність деяких національних логістичних операторів, при яких функціонують афілійовані з ними інтернет-магазини, що дозволяють здійснювати покупки з платформ електронної комерції в інших країнах, в т.ч. в Китаї. На сторінках подібних інтернет-магазинів розміщується/синхронізується каталог іноземної платформи електронної комерції. Після здійснення операції купівлі, логістичний оператор бере на себе обов'язок доставки товару в Україну. Природно, такий логістичний оператор зацікавлений у безперешкодному, зі сторони митних органів, ввезенні товару на територію України, придбаного через можливості свого ж інтернет-магазину.

Таким чином, діяльність митних органів у плані захисту прав інтелектуальної власності при переміщенні товарів на митну територію України є вкрай низько ефективною. Це дозволяє повністю задовольнити попит розповсюджувачів контрафактної продукції. Тобто цей «чорний ринок» може отримати стільки товарів для розповсюдження, скільки необхідно (дефіцит відсутній).

З огляду на зазначене, реформування діяльності роботи митного реєстру об’єктів прав інтелектуальної власності, у контексті реформування всієї митниці, набуває своєї супер-актуальності.

Повністю підтримуючи своєчасність та необхідність прийняття змін до Митного кодексу України щодо захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України, ми вимушені констатувати, що проект № 1230 від 02.09.2019 містить низку положень, які не відповідають нормам національного законодавства у сфері інтелектуальної власності та Регламенту ЄС № 608/2013 від 12.06.2013. Тому проект потребує якнайшвидшого подальшого доопрацювання із залученням зацікавленої громадськості.

Нижче надаємо для фахового обговорення пропозиції та рекомендації «Пахаренко і партнери» до положень проекту закону № 1230 від 02.09.2019:

Стаття 4. Визначення основних термінів і понять

17) контрафактні товари:

а) товари, які порушують права на торговельну марку в Україні, а саме на них без дозволу міститься позначення, яке тотожне із зареєстрованою торговельною маркою стосовно одного й того самого виду товарів, або яке суттєво не відрізняється від такої торговельної марки;

б) товари, які порушують права на географічне зазначення в Україні й містять назву чи термін або описуються за допомогою назви чи терміну, які захищені таким географічним зазначенням;

в) будь-яка упаковка, етикетка, наліпка, брошура, інструкція з експлуатації, гарантія чи інший документ такого типу, навіть якщо вони представлені окремо, які порушують права на торговельну марку або географічне зазначення, які включають позначення, назву або термін, тотожні із зареєстрованою торговельною маркою чи захищеним географічним зазначенням, або які суттєво не відрізняються від такої торговельної марки чи географічного зазначення та які можуть використовуватися стосовно одного й того самого виду товарів, щодо якого зареєстровані торговельна марка чи географічне зазначення;

Пояснення: більш коректне формулювання у відповідності із положеннями національного законодавства у сфері інтелектуальної власності та митної справи, Регламенту ЄС № 608/2013 від 12.06.2013.

46) об’єкти права інтелектуальної власності — об’єкти авторського права і суміжних прав, винаходи, промислові зразки, торговельні марки, географічні зазначення, сорти рослин, компонування напівпровідникових виробів;

Пояснення: комерційні (фірмові) найменування — права інтелектуальної власності на цей об’єкт не носять виключний характер відповідно до статті 490 ЦКУ, а тому не відповідають вимогам підпункту (L) пункту (1) статті 2 Регламенту ЄС № 608/2013 від 12.06.2013.  Права, що надаються за сертифікатами додаткової охорони на лікарські засоби та засоби захисту рослин є правами інтелектуальної власності на винахід у яких об’єктами охорони виступають лікарські засоби та засоби захисту рослин, а тому охоплені загальним поняттям — винахід.

571) товари, що підозрюються у порушенні права інтелектуальної власності:

а) товари з ознаками порушення авторського права і суміжних прав, прав інтелектуальної власності на винаходи, промислові зразки, торговельні марки, географічні зазначення, сорти рослин, компонування напівпровідникових виробів, прав, що надаються за сертифікатами додаткової охорони на лікарські засоби та засоби захисту рослин;

б) пристрої, продукти або компоненти, які призначені, виготовлені або адаптовані головним чином для забезпечення або полегшення обходу технології, пристрою або компоненту, що у звичайному режимі функціонування запобігають або обмежують дії, не дозволені власником авторського права або суміжних прав;

в) будь-яка форма або матриця, яка спеціально призначена або адаптована для виробництва товарів, що порушують права інтелектуальної власності.

Пояснення: більш коректне формулювання у відповідності із положеннями національного законодавства у сфері інтелектуальної власності та Регламенту ЄС № 608/2013 від 12.06.2013

Стаття 397. Порядок митного контролю і митного оформлення товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності

1. Митні органи сприяють захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Заходи митних органів щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України не застосовуються щодо переміщення через митний кордон України оригінальних товарів, тобто товарів, які були виготовлені та введені у вільний обіг у будь-якій країні за згодою правовласника або товарів, виготовлених особою, належним чином уповноваженою правовласником на виробництво певної кількості товарів, у кількості, що перевищує обумовлену між цією особою і правовласником.

Пояснення: більш однозначне формулювання, що дозволить забезпечити безперешкодне оформлення оригінальних товарів та буде повністю відповідати нормам Регламенту (ЕС) № 608/2013 від 12.06.2013, тобто у такому формулюванні норма не обмежує паралельний імпорт оригінальних товарів.

Стаття 398. Митний реєстр об’єктів права інтелектуальної власності

3. Порядок реєстрації у митному реєстрі об’єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, включаючи форму заяви, перелік інформації та документів, які додаються до заяви, порядок подання і розгляду заяви та ведення реєстру визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує та реалізує державну митну політику.

Пояснення: розпочати удосконалення роботи митного реєстру об’єктів права інтелектуальної власності з розробки електронної системи оперативного обміну інформацією (із застосуванням новітніх цифрових технологій, програмного он-лайн-ресурсу) між компаніями-правовласниками (або їх представниками) та митними органами і має це робити саме центральний орган виконавчої влади, що забезпечує та реалізує на практиці державну митну політику.

Стаття 401. Знищення товарів, митне оформлення яких призупинено за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності

1. У разі призупинення за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, такі товари можуть бути знищені під митним контролем без необхідності встановлення порушення прав інтелектуальної власності, якщо будуть виконані умови перераховані у наступних пунктах.

__________

9. У разi відмови власника товарів, митне оформлення яких призупинено за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності, від поміщення таких товарів у митний режим знищення або руйнування після надання митному органу згоди на їх знищення або ненадання заперечення щодо їх знищення відповідно до частини третьої цієї статті, в тому числі недотримання строку, встановленого частиною шостою цієї статті, митні органи розміщують такі товари у митний режим знищення або руйнування.

Пояснення: більш коректне формулювання у відповідності із положеннями митного законодавства України та статті 23 Регламенту ЄС № 608/2013 від 12.06.2013, враховуючи, що правовласник не є стороною поставки чи контракту, а тому не має документів необхідних для розміщення призупиненого товару у митний режим знищення або руйнування без порушення митних правил. В той же час представник митних органів має змінити статус цих товарів та перевести їх із режиму призупинення в митний режим знищення або руйнування, а далі вже включиться в роботу правовласник для виконання усіх дій, необхідних для знищення контрафактних товарів.

Стаття 401-1. Особливості призупинення митного оформлення та знищення невеликих партій товарів, що перемiщуються (пересилаються) через митний кордон України у мiжнародних поштових та експрес-вiдправленнях

10. Знищення невеликих партій товарів здійснюється під митним контролем. Оплата процедури знищення, у тому числі вартість зберігання, перевезення, знищення, оформлення документів та інші витрати, пов’язані зі знищенням, здійснюється за рахунок правовласника. Митні органи на запит правовласника надають йому інформацію щодо товарів, які мають бути знищені, та документи, що підтверджують таке знищення.

Пояснення: більш «робоче» формулювання у відповідності із положеннями митного законодавства України та статті 23 Регламенту ЄС № 608/2013 від 12.06.2013, враховуючи, що організацією знищення малих партій доцільно займатись митним органам, щоб забезпечити ефективне функціонування процедури знищення невеликих партій товарів та знищення самої схеми ввозу контрафактних товарів, шляхом поштових відправлень.  Правовласники готові підтримати запропоновану державою модель знищення невеликих партій товарів та відкриті до конструктивного діалогу.

РЕЗЮМЕ

На думку правовласників, у процесі реформування митниці з метою покращення захисту прав власників об’єктів інтелектуальної власності перш за все необхідно:

• забезпечити безперешкодне оформлення оригінальних товарів, що буде повністю відповідати нормам Регламенту (ЕС) № 608/2013;

• розпочати удосконалення роботи митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності з розробки електронної системи оперативного обміну інформацією (із застосуванням новітніх цифрових технологій, програмного он-лайн-ресурсу) між компаніями-правовласниками (або їх представниками) та митними органами;

• удосконалити процедури знищення контрафактних товарів та знищення малих партій товарів, починаючи із закріплення можливості поміщення такого товару в режим «знищення або руйнування» саме посадовими особами митниці після надання згоди на таку процедуру власником товарів та власником прав інтелектуальної власності, та закінчуючи прийняттям нормативного акту щодо механізмів розміщення контрафактних товарів на митному складі, чітких строків їх зберігання та порядку нарахування сум за їх зберігання.

Отже, просимо депутатів почути голос фахової спільноти і організувати якнайшвидше доопрацювання проекту закону № 1230 від 02.09.2019 для врахування усіх рекомендацій та винесення доопрацьованої редакції проекту у сесійну залу Верховної Ради України найближчим часом. А колег просимо активно долучитись до обговорення проекту і розроблення нових дієвих норм МКУ.

 

Пропозиції та рекомендації «Пахаренко і партнери» до Проекту Закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України № 1230 від 02.09.2019

 

 

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати