Туреччина й Україна зі своїми відмінностями є двома схожими країнами. Турецька Республіка, як і Україна, не розвивалася в союзі з будь-якими іншими країнами, а тому внутрішньополітичні процеси двох країн схожі. Туреччина має такі самі загальнодержавні недоліки, як і Україна, як-то: корупційні прояви, недосконалість судової системи, тому для турецьких інвесторів ці питання звичні, і є розуміння, як в таких умовах працювати, на відміну від європейського досвіду. Обмін технологіями, розвиток інновацій, залучення інвестицій і стимулювання ринку інтелектуальної власності — це тільки частина переваг після ратифікації угоди, що фактично вже перебуває на завершальному етапі.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Інтелектуальна власність в Україні
Ринок інтелектуальної власності (далі — ІВ) в Україні є доволі розвиненим. ІВ включає в себе права на авторські твори, винаходи, товарні знаки, промислові зразки, комерційні та технічні ноу-хау, інші об’єкти, створені людським розумом та інтелектом. Законодавство має гарантувати права власників ІВ та встановлювати процедури їх реєстрації та захисту. Проте механізм захисту ще далекий від досконалості. Паралельно ми намагаємось імплементувати норми права до європейських. Що стосується Туреччини, то є кілька ключових моментів, про які поговоримо у цій статті.
Захист від порушень
Що варто зауважити передусім, так це про захист прав інтелектуальної власності. Угода буде містити положення про підвищення захисту прав ІВ між обома країнами. Це може означати посилення захисту авторських прав, патентів, товарних знаків та інших форм інтелектуальної власності. Особливо вдало на цьому тлі набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав інтелектуальної власності» №2974-IX (Закон), який вносить зміни до низки нормативних актів України та посилює механізми захисту прав власника об’єкта інтелектуальної власності. Але, найімовірніше, національне законодавство знову доведеться частково коригувати, адже вказаний Закон був насамперед спрямований на виконання Директиви ЄС. Тому варто очікувати й зміни в правових нормах. Ратифікація угоди може також призвести до необхідності адаптації внутрішнього законодавства України в галузі інтелектуальної власності до нових міжнародних стандартів. Це може вимагати внесення змін у закони та правила з ІВ з метою підсилення механізмів захисту прав інтелектуальної власності та забезпечення їх ефективного захисту.
Вплив на ринок конкретних галузей
Ратифікація угоди про вільну торгівлю між Україною і Туреччиною очевидно вплине на різні галузі економіки обох країн. Вплив буде залежати від конкретних умов, які вона передбачає, а різні галузі можуть відчути вплив угоди по-різному. Проте є загальні аспекти. Так, угода сприятиме збільшенню торгівлі товарами між Україною та Туреччиною, що автоматично розвиватиме галузі, які експортують товари. Наприклад, сільське господарство, яке наразі посідає провідні експортні місця, може додатково збільшити експорт сільськогосподарської продукції до Туреччини. Не омине угода й торгівлю послугами, зокрема фінансові послуги, туризм, транспорт й інші. Це створить нові можливості у сфері послуг. Однак найвагомішим сектором залишаться інвестиції, які безпосередньо пов’язані з ІВ. Зокрема, інвестування у виробництво, промисловість, технології, інфраструктуру. Галузі, пов’язані з виробництвом і використанням технологій, наприклад, фармацевтична, будуть особливо чутливими до змін у правилах щодо патентів і ліцензій.
Проєкти, що вже реалізуються з Туреччиною
Питання приватних інвестицій в Україні — одне із найдискусійніших на міжнародних платформах, де на порядку денному обговорюється Україна. З одного боку, в умовах сьогодення українські активи здешевіли зі зрозумілих причин і є цікавими в ціні для приватних інвесторів. З іншого — питання невизначеної безпеки стримує інвесторів від занадто ризикованих вкладень. Та в інформаційному просторі ми можемо спостерігати іншу тенденцію, що приватні інвестиції, навіть у період воєнного стану, вже вкладаються в Україні.
Так, першопрохідцем таких інвестицій стала компанія Baykar. Із самого початку російського воєнного вторгнення на територію України компанія відкрито підтримує Україну, за що ми маємо змогу їй дякувати. 3 лютого 2022 року було підписано Рамкову угоду між урядами України й Туреччини про співробітництво у сфері високих технологій, авіаційній та космічній галузях, якою передбачається також розробка, виробництво та експлуатація безпілотних літальних апаратів Bayraktar. Ця угода цікава тим, що за ст. 1 метою її підписання визначено покращення інвестиційного клімату для турецьких компаній у сфері високих технологій, авіаційній та космічній галузях.
Також угодою передбачені досить привабливі пільги (до 1 січня 2035 року) для турецьких компаній, які будуть реалізовувати свої приватні інвестиції у визначених секторах економіки:
— звільнення від сплати будь-яких митних платежів при ввезенні товарів або обладнання для реалізації інвестиційного проєкту на території України;
— звільнення від сплати податків на землю, на якій буде здійснюватися реалізація інвестиційного проєкту;
— звільнення інвестора від сплати податку на прибуток протягом 10 років;
— видача посвідок на тимчасове проживання усім іноземним працівникам, які будуть залучені до реалізації інвестиційного проєкту;
— видача дозволів на працевлаштування;
— зобов’язання України у сприянні видачі дозвільних і ліцензійних документів;
— позаконкурсне надання турецьким компаніям у постійне користування земельних ділянок із фонду Міністерства оборони України для реалізації інвестиційних проєктів на 49 років; — дозвіл на земельних ділянках із фонду Міноборони України здійснювати будівництво;
— зобов’язання України не націоналізувати проєкти та не реквізувати їх;
— у випадку націоналізації або реквізиції — здійснити швидку, ефективну та адекватну компенсацію;
— виплата ринкової експропріації у випадку націоналізації або реквізиції;
— кожна з країн угоди зобов’язалася забезпечувати антикорупційні заходи.
Тобто ми можемо зробити висновок, що Україна у сфері авіаційної та космічної галузей обрала стратегічним партнером Туреччину, що дасть змогу здійснювати турецьким компаніям свою діяльність на території України на пільгових і привабливих умовах.
Висновок
Усі аспекти залежать від того, як кожна з країн реалізує ці зміни у внутрішньому законодавстві. Інтелектуальні власники та підприємства, які працюють у сфері ІВ, повинні бути готові до аналізу та адаптації до цих змін, а також слідкувати за новинами та роз’ясненнями як від владних органів, так і юридичних компаній, що спеціалізуються на інтелектуальній власності. Проте вже можна сказати, що Туреччина як країна, що зацікавлена у збільшенні експортного потенціалу у сфері оборонного комплексу, розглядає Україну як новий ринок для виробництва та збуту своєї продукції.