Інтелектуальна власність (ІВ) відіграє важливу роль у сучасній економіці, стає важливим стратегічним ресурсом розвитку підприємств і держави. Комерційна таємниця постає важливим нематеріальним активом і критично важливою інфраструктурною складовою, що становить значну цінність для правовласників ІВ, а в деяких випадках є життєво важливою для виживання бізнесу та сталого успіху в умовах жорсткої міжнародної ринкової конкуренції.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
З правового погляду комерційна таємниця є засобом захисту від недобросовісної конкуренції в рамках реалізації права на ІВ. Це загальновизнане у світі положення випливає також зі змісту п. VIII ст. 2 Конвенції 1967 р., яка започаткувала Всесвітню організацію інтелектуальної власності, учасником якої є Китай.
Урядова комісія США з інтелектуальної власності (IP Comission) опублікувала звіт, згідно з висновками якого Китай відповідальний за 80% випадків розкрадання американської ІВ. Сумарні збитки від нехтування правом на її захист фахівці оцінили у 300 млрд США.
На сьогодні в Китаї закони, що стосуються захисту комерційної таємниці, охоплюють: Закон про боротьбу з недобросовісною конкуренцією (AUCL) (переглянутий у 2019 р.); Загальні засади цивільного законодавства (у редакції 2009 р.); Цивільний процесуальний закон (у редакції 2017 р.); Договірне право (набуло чинності 1999 р.); Закон про працю (переглянутий у 2018 р.); Кримінальне право (переглянуто у 2015 р.). Інші застосовні правила та керівництва, що стосуються захисту комерційної таємниці.
Визначення комерційної таємниці. Ст. 9 Закону про боротьбу з недобросовісною конкуренцією (далі Закон — AUCL) проголошує: «[а] бізнес-оператор не повинен брати участь у жодному з наступних порушень комерційної таємниці: Для цілей цього Закону під комерційною таємницею розуміється будь-яка технічна інформація, оперативна інформація або комерційна інформація, яка не є загальновідомою та має комерційну цінність, і щодо якої її уповноважена особа вжила заходів для забезпечення її конфіденційності».
Нещодавно Верховний народний суд Китаю ухвалив найбільший у країні вердикт про незаконне присвоєння комерційної таємниці | Sennics Chemical Technology здобула перемогу з присудженням 22 мільйонів фунтів стерлінгів проти Chen XX та Yuncheng Jinteng Chemical Technology.
Верховний народний суд Китаю підтвердив те, що було названо найбільшим на сьогодні китайським вердиктом про незаконне присвоєння комерційної таємниці.
Рішення суду було винесено на користь Sennics Chemical Technology, присудивши їм 201,54 млн юанів (близько $28 млн) проти Chen XX та Yuncheng Jinteng Chemical Technology, повідомив Аарон Вінінгер у China Law Update.
Справа стосувалася незаконного присвоєння двох технологій, названих «Синтез нітробензольної базової технології RT» та «Використання бази RT для виробництва антивікового агента для гуми 4020».
Спочатку вони були розроблені компанією Shandong Sennics Chemical, потім технологію було передано компанії Sennics, яка продовжувала її вдосконалювати. У період з 2007 по 2012 рік Чень у співпраці з компанією Xiangyu, ймовірно, незаконно придбав комерційні секрети у Sennics і використав їх для створення нової виробничої лінії. І Чень, і компанія Сян'юй було засуджено у кримінальних справах.
Проте навіть після винесення обвинувального вироку порушення, як стверджується, тривало, і компанія Xiangyu продовжувала виробляти контрафактну продукцію, використовуючи виробничі лінії, що оспорюються. У 2017 році Чень заснував нову компанію Jinteng Company, і її філія в Ліньї продовжувала використовувати комерційну таємницю для виробництва контрафактної продукції на фабриці компанії Xiangyu. Зрештою суд визнав Ченя та компанію Jinteng солідарними відповідачами за порушення. У звіті про оцінку зазначено, що ринкова вартість комерційної таємниці Sennics на 21 квітня 2012 року становила 201,54 мільйона юанів. Як здійснювався розрахунок? Компанія Sennics представила докази, які свідчать про те, що прибуток від бізнесу Xiangyu перевищив 2,7 млрд юанів за чотири роки, а середньорічний прибуток від продажів перевищив 680 млн юанів. Оскільки порушення відбувалося протягом більш як восьми років, суд дійшов висновку, що прибуток, отриманий Ченем і Цзіньтеном від використання комерційної таємниці, перевищив заявлені Sennics 201,54 мільйона юанів. У результаті Верховний народний суд залишив чинним рішення про виплату 201,54 млн юанів.
Захищаючи комерційну таємницю спеціальними процедурами поводження з нею, технологічними та юридичними заходами безпеки та юридичним захистом, включаючи угоди про нерозголошення (Non-disclosure Agreement — NDA), а також положення про найм на роботу та неконкуренцію тощо, щоб гарантувати, що правовласники ІВ можуть переглянути стратегію, щоб отримати максимальну вигоду від покращеного захисту комерційної таємниці відповідно до переглянутого Закону про недобросовісну конкуренцію КНР (Law of September 2, 1993, of the People’s Republic of China Against Unfair Competition — AUCL). Варто зазначити, що в контексті питань ІВ, зокрема комерційної таємниці, цей закон посідає особливе місце (чого не можна сказати про Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції»). У судових спорах з іноземними компаніями, які діють на ринку Китаю, він є основним знаряддям, що обґрунтовує законність копіювання тієї чи іншої технології китайським бізнесом, з посиланням на необхідну конкурентну складову ринку. У Китаї, одному з найзлісніших порушників прав ІВ, найбільше проблемних ситуацій, особливо на зовнішніх ринках, виникає саме щодо комерційної таємниці. Однак, попри промовисту статистику порушення саме цих об’єктів ІВ, підприємці дедалі частіше обирають охорону технологій та інформації, що має комерційну цінність за допомогою режиму секрету виробництва (ноу-хау), а не патенту або іншого об’єкта ІВ.
Використані джерела
Андрощук Г.О. Комерційна таємниця як фактор забезпечення національної економічної безпеки: практика Китаю (Частина 1) НАУКА, ТЕХНОЛОГІЇ, ІННОВАЦІЇ • 2022, № 2.-С.10-21. http://doi.org/10.35668/2520-6524-2022-2-02
China’s Supreme People’s Court delivers record-breaking verdict in trade secrets case China’s Supreme People’s Court delivers record-breaking verdict in trade secrets case | World IP Review