У зв'язку з постійним розвитком технологій, розширенням меж функціонального використання комп'ютерних програм виникає необхідність у їх належній правовій охороні. Вибір ефективної системи правової охорони комп'ютерних програм в Україні є предметом постій них дискусій у колах практикуючих юристів у зв'язку з тим, що такі програми є досить складним та комплексним об'єктом, окремі елементи якого можуть охоронятись різними інститутами права інтелектуальної власності. Ускладнюють ситуацію ще й неактуальність та застарілість визначення комп'ютерної програми в чинному законодавстві України, а також відсутність уніфікованого понятійного апарату в цій сфері.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Тож як правовласнику захистити свої права на комп'ютерну програму?
Іноземний досвід
Сьогодні практично в усіх країнах світу комп'ютерні програми охороняються авторським правом. Такого підходу офіційно дотримуються і Європейське патентне відомство, і законодавчі органи європейських держав. Та поряд з авторсько-правовою охороною комп'ютерних програм також існує і патентно-правова охорона. Наприклад, у США патентно-правова охорона комп'ютерних програм використовується паралельно з авторсько-правовою, підсилюючи таким чином загальний рівень захисту прав компаній-правовласників. Станом на 2019 р. у США 15% патентів припадало саме на ІТ-сферу. Такий підхід цілком обґрунтований, адже прирівнюючи комп'ютерну програму до винаходу чи корисної моделі, патентне право дає можливість захистити її функціональну сутність, а не кінцевий результат (зовнішній вираз комп'ютерної програми), як це передбачено авторським правом.
Цікаво, що Європейським Союзом була зроблена спроба привести своє патентне законодавство у відповідність з патентним законодавством США. Єврокомісія навіть розробила проєкт директиви «Про патентоспроможність винаходів, пов'язаних з комп'ютером», однак було прийняте рішення про припинення розгляду цього проєкту.
А що у нас?
Питання правової охорони комп'ютерної програми відображені у гл. 36 Цивільного кодексу України та Законі України «Про авторське право і суміжні права». У ст. 18 цього закону закріплено, що комп'ютерні програми охороняються як літературні твори. Охорона поширюється на комп'ютерні програми незалежно від способу чи форми їх вираження. Відповідно до ст. 28 названого закону, строк охорони комп'ютерної програми як одного з об'єктів авторського права триває протягом життя автора та 70 років після його смерті.
Таким чином, за національним законодавством правова охорона комп'ютерних програм здійснюється через інститут авторського права, що відповідає вимогам Бернської конвенції про охорону прав на літературні твори.
Авторське право vs патентне право
Враховуючи, що авторським правом охороняється лише форма вираження, слід зазначити, що при захисті комп'ютерної програми таким чином має значення код, а не ідея, концепція, принципи. У такому разі можна, змінивши, наприклад, оформлення програми, але не змінюючи її суть, одержати зовсім новий об'єкт охорони. При цьому не можна вважати порушенням використання різними авторами у своїх розробках стандартизованого для певної мови програмування фрагмента вихідного тексту програми, який уперше був використаний іншим розробником, оскільки такий фрагмент є об'єктом, що не охороняється.
З першого погляду може здатися, що з огляду на норми чинного законодавства України охорона авторським правом є єдиним способом охорони комп'ютерних програм. Проте це не так. Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» визначає винахід (корисну модель) як результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технологій. Відповідно до п. 1.2 «Правил розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель», винахід — це технологічне (технічне) вирішення, що відповідає умовам патентоздатності, а корисна модель — нове й промислово придатне конструктивне виконання пристрою.
Відповідно до ст. 459 та 460 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», до об'єктів винаходу належать продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізмів, культура клітин рослини і тварини тощо), процес (спосіб), а до об'єктів корисної моделі — пристрій або процес (спосіб).
Комп'ютерна програма може отримати правову охорону як винахід за умови, якщо вона:
1) є результатом інтелектуальної діяльності людини;
2) є технологічним (технічним) рішенням у будь-якій сфері технологій;
3) відповідає умовам патентоздатності, а саме має ознаки новизни, винахідницький рівень та є промислово придатною.
Хоча комп'ютерна програма як така не є технічним рішенням, тому не відповідає критеріям патентоздатності, вона може отримати правову охорону у складі технічних рішень, в яких використовується. За певних обставин алгоритм роботи комп'ютерної програми може отримати охорону шляхом отримання патенту на корисну модель або винахід як спосіб (процес).
Більш простим та ефективним способом може бути охорона окремих елементів комп'ютерної програми як промислових зразків.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки», промисловий зразок — це результат інтелектуальної, творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання, а ст. 5 цього ж закону роз'яснює, що «промисловим зразком може бути зовнішній вигляд виробу або його частини, що визначається, зокрема, лініями, контурами, кольором, формою, текстурою та/або матеріалом виробу та/або його оздобленням». Тобто промисловий зразок визначає зовнішній вигляд виробу, в який його втілено. Наявність у зовнішньому вигляді художньо-естетичних рис є обов'язковою умовою визнання його промисловим зразком.
Промисловий зразок є охороноздатним, якщо відповідає критерію новизни та має індивідуальний характер. Враховуючи, що зовнішнім виглядом прикладних комп'ютерних програм є інтерфейс з його складовими (графічними елементами, піктограмами), що мають художньо-естетичні риси, а сам процес його створення є результатом творчої діяльності та ґрунтується на принципах художнього конструювання, можна зробити висновок про можливість правової охорони інтерфейсу комп'ютерної програми як промислового зразка.
Застосування такого способу правової охорони доцільне, адже часто для кінцевого споживача саме зовнішній вигляд програми, її інтерфейс (UI-дизайн), графічне оформлення користувацького шляху (UX-дизайн) є тими елементами, за якими він має змогу відразу розпізнати ту чи іншу програму та компанію-правовласника, а самі компанії вкладають значні кошти у розробку дизайну інтерфейсу програм. Така додаткова охорона дасть правовласникам можливість ефективніше захищати свої права у випадку їх порушення.
Окремі елементи комп'ютерної програми
Комп'ютерні програми як об'єкт права інтелектуальної власності не обмежуються кодом, алгоритмом та інтерфейсом. Прикладні програми, особливо такий їх вид, як комп'ютерні ігри, містять у собі й безліч інших елементів, які варті уваги та належної охорони.
Як знак для товарів і послуг можуть охоронятись назва комп'ютерної програми чи її окремих модулів, назви локацій, імена персонажів. Звуки, що застосовуються в комп'ютерній програмі, анімовані та статичні банери, відео, музичний супровід, сценарій, опис та зовнішній вигляд персонажів, наприклад, на рівні з кодом програми також охороняються авторським правом. Інноваційні апаратні рішення, в т. ч. гаджети, обладнання, за допомогою якого функціонує програма, можуть охоронятись патентами.
Супровідна документація, договори та технічні завдання, майже будь-які робочі матеріали, що застосовуються під час розробки, та сам код програми можуть охоронятись інститутом комерційної таємниці.
Переваги та недоліки
Переваги захисту комп'ютерної програми авторським правом:
- простота та доступність охорони: авторське право виникає з моменту створення об'єкта та не потребує ніяких додаткових дій, реєстрація не є обов'язковою. Для захисту авторських прав на комп'ютерну програму потрібна лише наявність охороноздатності окремого елементу як твору;
- авторське право поширюється як на всю програму, так і на її окремі частини;
- строк дії захисту авторським правом досить значний і на практиці значно перевищує строк технічної експлуатації комп'ютерної програми;
- доведення порушення авторського права та визначення розміру компенсації за таке порушення, як правило, є менш складним.
Недоліки захисту комп'ютерної програми за допомогою авторського права:
- охорона авторським правом поширюється виключно на текст коду як літературний твір, при цьому залишаються незахищеними функції програмного коду;
• офіційна реєстрація авторського права на твір потребує розкриття зовнішньої форми та змісту такого твору.
Переваги патентування комп'ютерних програм:
- патент допоможе захистити сутність, функції, алгоритм, інтерфейс комп'ютерної програми, її внутрішнє наповнення;
- патент дає виключне право власності на саму ідею (якщо вона відображена в істотних ознаках формули винаходу) і запобігає її несанкціонованому використанню.
Недоліки патентування комп'ютерних програм:
- критерії патентоспроможності досить жорсткі;
- подача заявки передбачає розкриття зовнішньої та внутрішньої форми об'єкта;
- швидкий процес «старіння» комп'ютерних програм: за 20 років дії захисту технологія може застаріти і стати неактуальною;
- процес отримання патенту досить тривалий. Враховуючи реальні строки розгляду патентних заявок в Україні, версія комп'ютерної програми, що подається на реєстрацію, може стати неактуальною для правовласника ще до отримання патенту.
Беззаперечною перевагою захисту комп'ютерної програми через інститут комерційної таємниці є те, що такий спосіб охорони — єдиний серед усіх розглянутих, який не передбачає повного розкриття інформації третім особам. До того ж, такий механізм не потребує офіційної реєстрації, значних додаткових витрат правовласника та може бути реалізований у короткий строк. Водночас значним недоліком в українських реаліях є недосконалість механізму практичного захисту порушених прав на комерційну таємницю та відшкодування завданих правовласнику збитків.
Найбільш доцільним рішенням для правовласника, на мій погляд, є комплексний підхід до охорони та захисту своїх прав на комп'ютерні програми. Застосування одночасно різних інститутів права інтелектуальної власності не суперечить чинному законодавству України, підсилює рівень захищеності та дає більше можливостей для відновлення порушених прав і притягнення порушника до відповідальності.