Право на сорт рослин: головні поняття

Право інтелектуальної власності на сорт рослин становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності на сорт рослин та майнові права інтелектуальної власності (ІВ) на сорт рослин. Особисті немайнові права ІВ на сорт рослин засвічуються охоронним документом — свідоцтвом про авторство на сорт рослин. Майнові права ІВ на сорт рослин засвідчуються охоронним документом — патентом на сорт рослин та вносяться до Державного реєстру патентів на сорти рослин.

Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

Щоб отримати патентну охорону прав ІВ на сорт в Україні, треба подати заявку та отримати патент саме в Україні, інакше навіть якщо сорт має охорону на іншій території, він не буде захищений правом ІВ на території нашої держави.

Право на поширення сорту — це право на комерційне розповсюдження відмінного, однорідного та стабільного посадкового матеріалу — матеріального носія сорту рослин, який може бути використаний для задоволення потреб суспільства і не заборонений для поширення з підстав загрози життю і здоров’ю людей, нанесення шкоди тваринному і рослинному світу, збереженню довкілля, засвідчене державною реєстрацією. При реєстрації права на поширення сорту відповідний сорт заноситься до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, а власнику видається свідоцтво про державну реєстрацію сорту, яке не є охоронним документом.

Право на поширення сорту буде майновим правом ІВ лише для власника чинних майнових прав ІВ (особи, яка має чинний патент України на сорт рослин), для усіх інших осіб це суто комерційне право на розповсюдження (продаж, введення в обіг) певного сорту рослин за визначену суб’єктом господарювання плату.

Один сорт - одна назва

Згідно ст. 13 Закону України «Про охорону прав на сорти рослин», будь-якому сорту рослин присвоюється назва, яка має його однозначно ідентифікувати і відрізнятися від будь-якої іншої назви існуючого сорту того самого або спорідненого виду в Україні і державах-учасницях Міжнародного союзу з охорони нових сортів рослин (УПОВ, International Union for the Protection of New Varieties of Plants, UPOV), заснованого Міжнародною конвенцією з охорони нових сортів рослин від 2.12.1961 р., членом якого Україна є з 12.09.2006 р. (далі — Конвенція УПОВ).

Якщо сорт був захищений, або якщо заявка на сорт рослин подана в іншій країні, назва сорту в Україні повинна бути однаковою з назвою в іншій країні. Якщо на сорт не була отримана патентна охорона в будь-якій країні, але він продається на ринку або відомий під певною назвою, ідентична назва має бути використана при отриманні охорони. Це відповідає політиці «один сорт — одна назва» і відображає важливість єдиної назви для кожного сорту у всьому світі.

Якщо назва сорту в нашій країні з якихось причин визнана неприйнятною, заявнику пропонується змінити назву. Після присвоєння назви сорту будь-які права, пов’язані з його затвердженою назвою, не повинні перешкоджати її вільному використанню у зв’язку з цим сортом.

Ст. 49 Закону України «Про охорону прав на сорти рослин» встановлює обов’язки щодо використання назви сорту, а саме: будь-яка особа, яка використовує посадковий матеріал сорту, повинна застосовувати назву цього сорту навіть після закінчення строку дії правової охорони на нього. Поряд з цим, власнику сорту дозволяється при використанні сорту поєднувати його назву зі знаками для товарів і послуг, зазначенням походження товарів та комерційним найменуванням.

Зміна назви сорту

П. 11 ст. 28 Закону України «Про охорону прав на сорти рослин» встановлює, що після затвердження назви сорту рішенням про виникнення прав на сорт її зміна компетентним органом можлива, лише якщо встановлено, що вона більше не відповідає умовам, викладеним у ст. 13 цього Закону, або власник патенту чи будь-яка інша особа вимагає заборонити використання існуючої назви.

Співвідношення назви сорту та торгівельної марки

Жодна назва сорту, затверджена для певного сорту, чи будь-яка її частина не можуть бути зареєстровані як торговельні марки в Україні. Це пов’язано з тим, що власник прав на сорт повинен забезпечити безперешкодне та безкоштовне використання назви сорту навіть після закінчення строку дії прав на нього. Водночас охорона прав на торговельну марку може тривати необмежено довго, а це означає, що власник торговельної марки може заборонити чи дозволити її використання будь-якій особі.

Таким чином, при реєстрації торговельної марки Укрпатент повинен перевіряти запропоноване позначення, якщо воно належить до 31 класу МКТП (свіжі фрукти та овочі, свіжі трави; живі рослини і квіти; цибулини, розсада, сіянці та насіння для сівби; живі тварини; корми та напої для тварин; солод), на тотожність раніше зареєстрованій назві сорту. Для забезпечення законодавчих основ такої перевірки восени цього року до Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» внесена відповідна зміна, а саме в абз. 9 п. 2 ст. 6 закладено положення щодо підстави для відмови в наданні правової охорони для позначень, які відтворюють назву сорту рослин, зареєстрованого чи заявленого на реєстрацію в Україні, або якому надана правова охорона відповідно до міжнародного договору України до дати подання заявки на торговельну марку, що містить таке позначення, і якщо заявлене позначення стосується сорту рослин того самого або спорідненого виду.

Щоб запобігти неправомірній реєстрації назв сортів, радою УПОВ на 39 черговій сесії 25 жовтня 2015 р. затверджено «Пояснення щодо назв сортів відповідно до акта 1991 року Конвенції УПОВ» (документ UPOV/ INF/12/5 Explanatory Notes on Variety Denominations Under the Convention). П. а та б §4 цього документа містять роз’яснення до п. 4 ст. 20 Конвенції УПОВ стосовно раніше набутих прав:

«а) Орган не повинен приймати назву сорту, якщо раніше набуте право, здійснення якого може завадити використанню запропонованої назви, вже було надане третій особі відповідно до закону про права селекціонера, закону про торговельні марки або будь-якого іншого законодавства з інтелектуальної власності. Власник попередньо набутого права може відстоювати свої права за допомогою наявних процедур щодо подання заперечень або судових. Однак органам рекомендується зробити попередні пошуки у відповідних публікаціях (наприклад, офіційних бюлетенях) і базах даних (наприклад, UPOVROM) для виявлення раніше набутих прав на назву сортів рослин. Вони можуть також зробити пошук в інших реєстрах, таких як реєстри торговельних марок, перед тим, як прийняти запропоновану назву сорту.

б) Поняття раніше набутих прав мають включати ті права, які діють на відповідній території на дату публікації запропонованої назви сорту. Для прав, дія яких починається з дати подання заявки на реєстрацію, дата подання є датою початку дії попередньо набутих прав, що розглядаються у разі, якщо така заявка призведе до надання прав».

Як бачимо, назва сорту не може бути прийнятна та використана на території України за наявності зареєстрованої торговельної марки третьої сторони, якщо закладом експертизи у сфері сортів рослин до затвердження назви сорту одержано повідомлення про чинну реєстрацію торговельної марки, яка є ідентичною або подібною до назви сорту. При цьому основним джерелом щодо першочергового права на назву сорту є повідомлення власника такого права або одержання закладом експертизи інформації про першочергове право з інших джерел, і в цьому випадку заявнику обов’язково повідомляють про існування такого права і про те, що це право може стати на заваді запропонованій назві сорту.

Окрім того, у §1.2 документа UPOV/INF/12/5 зазначено: «Зобов’язання відповідно до п. 1) використовувати назву сорту навіть після закінчення строку дії права селекціонера має безпосереднє відношення до випадків, коли селекціонер сорту є також власником торговельної марки, тотожної назві сорту.

Слід зазначити, що коли позначення зареєстроване як торговельна марка органом з торговельних марок, використання цього позначення в якості назви сорту може трансформувати ТМ в родову назву. У таких випадках реєстрація ТМ може підлягати анулюванню. З метою забезпечення ясності та визначеності щодо найменувань сортів органи влади повинні відхиляти (або відмовляти у реєстрації) назву сорту, яка є тотожною торговельній марці, щодо якої селекціонер має право. Селекціонер може відмовитися від права на торговельну марку до подання запропонованої назви сорту, щоб уникнути відмови у її прийнятті».

Таким чином, під час пропонування до продажу або продажу сорту рослин одночасне маркування посадкового матеріалу тотожними позначеннями, одне з яких є назвою сорту, а інше торговельною маркою, призведе до того, що ТМ сприйматиметься споживачем як родова назва певного сорту рослини, а відтак, буде позбавлена будь-якої розрізняльної здатності. У таких випадках реєстрація торговельної марки може підлягати анулюванню.

Надання ліцензії та отримання роялті за використання сорту рослин

Власник патенту на сорт протягом строку дії охоронного документа може надати ліцензію (дозвіл) на використання цього сорту третій особі. Ліцензія може бути виключна та невиключна. Відомості про надання ліцензій на використання сорту та передачу майнових прав ІВ на сорт рослин вносяться до Державного реєстру патентів на сорти рослин. За використання сорту володілець патенту отримує роялті — будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або надання права на використання сорту рослин.

Особа, яка має право на поширення сорту, засвідчене державною реєстрацією, але не має чинних патентних прав на цей сорт в Україні, не має права надавати третім особам ліцензію (дозвіл) на розповсюдження сорту в Україні та збирати роялті. Особа, яка отримала право на поширення сорту, який став суспільним надбанням або вільним у використанні, засвідчене свідоцтвом про державну реєстрацію сорту, не має права надавати третім особам ліцензію (дозвіл) на розповсюдження сорту в Україні та збирати роялті, оскільки патентна охорона на цей сорт вже закінчилась. Такі особи як суб’єкти господарювання можуть лише розповсюджувати (продавати) насіння або саджанці цього сорту за визначену плату на договірній основі.

Таким чином, видати ліцензію на використання сорту та отримувати роялті за таке використання може лише власник чинних патентних прав на цей сорт в Україні.