Непоодинокими є випадки, коли «великі гравці» здійснюють реєстрацію свого знака для товарів і послуг на всі класи Міжнародної класифікації товарів і послуг, що в майбутньому унеможливлює захист іншими особами власного знака для товарів і послуг, який є схожим до того, що вже був зареєстрований. З метою уникнення зловживань щодо реєстрації та подальшого невикористання знаків для товарів і послуг на всі класи МКТП, в українських та міжнародних документах передбачені запобіжники, які дозволяють іншим особам подолати захист, наданий свідоцтвом на знак для товарів і послуг.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Одним з таких є дострокове припинення дії свідоцтва на знак для товарів і послуг, що передбачається Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг». У ст. 18 цього Закону вказано: «Якщо знак не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг протягом 3‑х років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від іншої дати після цієї публікації, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково».
Насамперед, слід зазначити, що протягом певного періоду з моменту набрання чинності Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, існувала невизначеність щодо того, впродовж якого строку має не використовуватися знак, щоб свідоцтво могло бути достроково припиненим. На відміну від українського закону, Угода про асоціацію з ЄС встановлює 5‑річний строк невикористання торговельної марки, для того щоб її реєстрація підлягала анулюванню.
Вперше на рівні суду касаційної інстанції пріоритет положень Угоди про асоціацію з ЄС закріпив Верховний Суд у справі №910/14972/17, зазначивши, що українським законодавством та міжнародними принципами зафіксовано: «Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору».
Таким чином, встановлюючи факти невикористання знака для товарів і послуг, необхідно підтвердити таке невикористання протягом строку в 5 років. Не менш важливим є підтвердження безперервності такого невикористання.
Варто зазначити, що з одного боку, Угодою про асоціацію з ЄС визначено, що початок реального використання торговельної марки після спливу 5 років невикористання не дає можливості заявляти про анулювання реєстрації в тому випадку, якщо таке використання розпочалося до дати можливої подачі відповідної заяви про анулювання. З іншого боку, Угода про асоціацію з ЄС надає підстави для анулювання такої реєстрації, якщо підготовка до початку або поновлення використання здійснюється лише у зв'язку з тим, що власник усвідомлює можливість подання заяви про анулювання протягом 3‑місячного періоду з дня спливу 5‑річного строку невикористання.
Найбільш значущим у цьому питанні є доведення належними та достатніми доказами факту невикористання торговельної марки. Незважаючи на те, що тягар доведення у таких справах лежить на особі, щодо свідоцтва якої була подана заява про припинення, одним з основоположних принципів цивільного та господарського процесів є змагальність сторін, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Законом визначено, що свідоцтво не може бути припиненим у тому випадку, якщо будуть наведені поважні причини невикористання знака, а саме обставини, що перешкоджають використанню знака незалежно від волі власника свідоцтва (такі як обмеження імпорту чи інші вимоги до товарів і послуг, встановлені законодавством), а також можливість введення в оману щодо особи, яка виробляє товари або надає послуги, під час використання знака особою, яка звернулася до суду, чи іншою особою щодо товарів і послуг, стосовно яких висунута вимога про припинення дії свідоцтва.
(для перегляду натисніть на зображення)
Судова практика
В цьому аспекті наголосимо на тому, що усталена судова практика підтримує позицію, що захисту підлягають знаки, які використовуються саме щодо тих товарів і послуг, на яких вони були зареєстровані. Суди зазначають, що поширення на території України товарів із зображенням знака підтверджується «касовими чеками, квитанціями, накладними, іншими документами, що містять інформацію про найменування товару та місце його придбання, а якщо власником знака є нерезидент, підтвердженням ввезення товарів в Україну можуть бути митні декларації та інші митні документи».
Окрім того, лише укладення договорів на розпорядження майновими правами інтелектуальної власності не створює використання торговельної марки, якщо це не підтверджується фактичними діями на виконання таких договорів. Під час розгляду таких справ суди вказують, що саме необхідно дослідити для належного вирішення цього спору: фактичну наявність чи відсутність на ринку всіх товарів та послуг, на які зареєстрований той чи інший знак; фактичну наявність обставин використання спірного знака щодо кожного зареєстрованого класу для товарів та послуг; у разі відсутності на ринку — поважність причин невикористання знака; як надані документи (в тому числі договори) підтверджують використання торговельної марки.
Висновки
Таким чином, у разі необхідності достроково припинити дію певного свідоцтва на знак для товарів і послуг щодо визначеного класу МКТП не слід чекати, допоки відповідач намагатиметься зібрати докази на підтвердження свого використання, а потрібно надавати власну доказову базу з метою захисту своєї торговельної марки для класу, який не використовується за оспорюваним свідоцтвом.