Навколо суперечливої особистості Степана Бандери вже понад півстоліття не вщухають скандали й конфлікти. Оцінки Степана Бандери у населення та політиків діаметрально протилежні. Він користується популярністю, переважно, серед мешканців Західної України – після розпаду СРСР для багатьох з них його ім'я стало символом боротьби за незалежність України. Водночас, жителі Східної України, а також Польщі та Росії ставляться до нього вкрай негативно, звинувачуючи у фашизмі, тероризмі, радикальному націоналізмі та колабораціонізмі.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Це ім'я і досі розділяє Україну. Якщо на Сході його вперто не сприймають, вважаючи нацистом, фашистським прибічником, то на Західній Україні, навпаки, громадськість і влада плекає культ Бандери. Йому ставлять пам'ятники, називають на його честь вулиці та школи, відкривають музеї, гучно відзначають ювілеї, вимагають від Президента надати йому звання Героя України, а батька Бандери (священика Андрія) пропонують зарахувати до рангу святих. Час від часу постає питання про перепоховання праху С. Бандери в Україні. Однак його рідня виступає проти та вже сплатила 3 тис. євро за продовження оренди місця на мюнхенському кладовищі ще на 50 років. Онук Степан Бандера хоче, щоб спочатку побудували пантеон слави вояків УПА. Він впевнений, що повернення діда на батьківщину може розколоти суспільство. А поки що з-за кордону привезли лише копію посмертної маски Бандери для Тернопільського музею.
Окрім монументів, пам'ять про Степана Бандеру живе в Україні в найрізноманітніших формах. На Тернопільщині організували «бандерівський табір», де молодь живе в землянках і співає повстанські пісні. У Львові школярі грали «в Бандеру» під час квесту «Бандерзнай». А на Франківщині з'явилася горілка «Бандерівська западенка». Так, символ поступово перетворився на торгову марку. В Західній Україні з’явилася мода на горілку з приємною для вуха місцевих назвою «Бандерівська западенка». Горілка з націоналістичною назвою розходиться «на ура» в магазинах і барах Галичини, а туристи купують її як сувенір. Етикетка – у червоно-чорних кольорах прапора УПА.
Випускає дражливий алкоголь Івано-франківське ЗАТ «Зірниця», директор якого Руслан Терешко ще у 2008 р. зареєстрував бренд «Бандерівська западенка». Він стверджує, що перед випуском «Бандерівської западенки» консультувався з онуком Степана Бандери, щоб не було проблем з авторськими правами. Натомість, підприємець обіцяв допомогти коштами на впорядкування родинного обійстя Бандери-старшого в Старому Угринові Івано-Франківської області. Ось такий своєрідний маркетинг: саме російські туристи, які є основними покупцями «западенки», стають основними інвесторами ремонтних робіт в музеї Бандери. При цьому бізнесмен зізнається, що онук Бандери – Степан Бандера-молодший – ідею не схвалив (як відомо, провідник ОУН не випивав, та й в УПА планував «сухий» закон), однак і не заперечував. Щоправда, ветерани ОУН-УПА також не схвалюють появу «бандерівської» горілки. «В УПА спиртне було заборонено. І сам Бандера не випивав. Так що це блюзнірство», – обурюються вони. У львів’ян, як і в українських Інтернет-споживачів, думки з приводу «Бандерівської» оковитої також розходяться.
Відзначимо, що і політики не дуже охоче коментують цю тему, дехто відкараскувався, що про «такі приземлені теми говорити не буде». Ось думка одного з галичан про «Бандерівську западенку»:
Юрій Михайльчишин, депутат Львівської міськради, фракція ВО «Свобода»: «Я алкоголю взагалі не вживаю – здоровий спосіб життя і заняття спортом несумісні зі спиртним. До такої горілки ставлюсь негативно, адже це банальна комерція, заснована на використанні образу реальної історичної постаті й символі українського руху опору, у якого, до речі, є правонаступники. Тому ще треба перевірити наскільки правомірним є використання такого бренду».
Звернемося до норми Закону. Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», не реєструються як знаки позначення, які відтворюють назви відомих в Україні творів науки, літератури та мистецтва або цитати й персонажі з них, твори мистецтва та їх фрагменти без згоди власників авторського права або їх правонаступників; прізвища, імена, псевдоніми та похідні від них, портрети й факсиміле відомих в Україні осіб без їх згоди. Цікаво, що ж спонукало експертів видати свідоцтво на цей знак?
Угледівши комерційний зиск, з'явилися й інші охочі на використання чужої репутації. Нещодавно зареєстровані нові позначення: БАНДЕРІВСЬКЕ (свідоцтво №205656 для пива), Бендерівка (свідоцтво №204631 для алкогольних напоїв (окрім пива), Бандерштад (свідоцтво №204865 для алкогольних напоїв).
Відомо, що питання, які виникають у зв'язку з оцінкою охороноздатності знаків, які відтворюють імена, є досить складними та дискусійними. Це зумовлено низкою причин, серед яких можна назвати наступні положення. По-перше, Закон про товарні знаки використовує таку кваліфікуючу ознаку стосовно знаків, що відтворюють імена та прізвища, як популярність особи, чиє ім'я, прізвище, зображення тощо заявляється на реєстрацію як товарного знака або включається в знак. При цьому ні закон, ні правила ТЗ не дають роз'яснення поняття «відомі особи». Аналіз законів про товарні знаки, що діють в різних країнах (США, Великобританія, Канада, Швеція, Угорщина, Південна Корея, Куба, Японія), показує, що лише законодавці Японії ввели в текст поняття «відомі особи», які тлумачаться як особистості, «відомі у професійних колах». По-друге, заявлені на реєстрацію в якості товарного знака позначення можуть включати імена та зображення як живих, так і покійних знаменитостей. Очевидною є проблема отримання необхідного дозволу, особливо якщо позначення включає прізвище, ім'я тощо померлих осіб. Однак, якщо такий дозвіл не отримано та не прикладено заявником до заявки на реєстрацію товарного знака, то заявлене позначення не повинно реєструватися. Мотивом для такої відмови може стати наведене вище положення Закону про товарні знаки. Безконтрольність та зловживання нормами закону породжує вседозволеність.