03.07.2018 р. набрав чинності Закон Республіки Казахстан «Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів Республіки Казахстан з питань вдосконалення законодавства у сфері інтелектуальної власності», яким вносяться зміни до Цивільного Кодексу, Кодексу про адміністративні правопорушення, Податкового Кодексу, Закону про авторське право і суміжні права, Закону про охорону селекційних досягнень, Патентного Закону, Закону про товарні знаки, Закону про правову охорону топографій інтегральних мікросхем, а також до деяких інших нормативних актів.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Трохи раніше, 01.01.2018 р., набрав чинності новий Податковий Кодекс, в якому також були порушені деякі питання, що стосуються інтелектуальної власності (далі — ІВ). Розглянемо основні положення прийнятих змін.
• Змінилася система реєстрації товарного знака (далі — ТЗ). Дворівнева система (раніше експертизу проводив Національний інститут інтелектуальної власності, а затвердження рішення і реєстрацію знака здійснював Департамент інтелектуальної власності Міністерства юстиції РК) змінилася однорівневою. Тепер весь процес реєстрації ТЗ від подачі до реєстрації здійснюватиме лише Республіканське державне підприємство «Національний інститут інтелектуальної власності».
• Скорочено терміни проведення експертизи заявки на ТЗ. Відтепер попередня експертиза повинна проводитися за 10 робочих днів, замість 1 місяця, повна експертиза — 7 місяців, замість 9 місяців. До того ж зі скороченням термінів експертизи скоротяться загальні терміни реєстрації ТЗ з 12 місяців до 9 місяців.
• Відомості про подані заявки тепер будуть публікуватися.
• Скорочено терміни реєстрації передачі прав (поступки, надання ліцензії), застави прав — 10 робочих днів, замість 2 місяців. Визначено термін дії ліцензії. Якщо в договорі він не вказаний, то за замовчуванням термін встановлюється на 5 років (при цьому він не може перевищувати строк дії ТЗ). Законодавчо визначено термін розгляду заяви щодо припинення або анулювання договору на підставі рішення суду — відбувається протягом 1 дня.
• Внесена поправка щодо анулювання знака у зв'язку з невикористанням. Якщо раніше передбачалася можливість анулювання знака у зв'язку з невикористанням протягом 3 років з дати реєстрації або з дати попередньої подачі заперечення, то сьогодні зацікавлена особа може оскаржити реєстрацію щодо невикористання знака лише протягом 3 років, що передують даті подачі заяви про дострокове припинення. При цьому суперечки щодо невикористання ТЗ підлягають розгляду в суді, а раніше вони розглядалися в апеляційній раді Міністерства юстиції РК.
• Доповнено підстави для визнання реєстрації ТЗ недійсним. Зокрема, якщо реєстрація проведена на ім'я представника того, хто є власником тотожного або схожого до ступеня змішування ТЗ в одній з країн-учасниць Паризької конвенції з охорони промислової власності, без дозволу останнього, а також якщо ТЗ є тотожним або схожим до ступеня змішування щодо однорідних товарів або послуг з фірмовим найменуванням іншої особи, виключне право на яке в Республіці Казахстан виникло раніше дати пріоритету ТЗ. При цьому такі спори підлягають обов'язковому попередньому розгляду в досудовому порядку в апеляційній раді.
Процедура реєстрації
• Введена обов'язкова публікація заявки після проведення попередньої експертизи. Раніше такі заявки не підлягали публікації. Заявки повинні публікуватися протягом 5 днів з моменту закінчення попередньої експертизи в бюлетені експертної організації.
• В роботі апеляційної ради тепер братимуть участь представники уповноважених органів з підприємництва. Таким чином, змінюється практика, що існувала раніше, коли до складу апеляційної ради входили лише представники уповноваженого органу, а також представники експертної організації, на вирішення яких подавалися заперечення.
• Спрощено процедуру реєстрації ліцензійних договорів. Зокрема, хоча Закон не містить чіткої позиції з цього приводу, але передбачається, що з процесу реєстрації, відповідно до нових вимог, виключається експертиза ліцензійної угоди.
Процедура апеляції
• Введено додаткові підстави для заперечування реєстрації товарного знака (наприклад, реєстрація на ім'я представника без згоди власника товарного знака).
• З компетенції апеляційної ради, яка розглядає скарги на рішення експертної організації, виключено розгляд скарг проти дії реєстрацій товарних знаків у зв'язку з їх невикористанням. Тепер позови на цій підставі одразу можуть бути подані до суду.
• Відтепер спори проти дії реєстрації ТЗ у зв'язку з його невикористанням, про порушення прав на товарні знаки та найменування місця походження товару, щодо укладення та виконання ліцензійного договору на використання товарного знака за згодою сторін можуть вирішуватися в порядку медіації або передаватися на розгляд в арбітраж.
• Укладання і реєстрація ліцензійного/субліцензійного договору дозволяють відносити на відрахування деякі пов'язані з просуванням товару витрати. Платник податків, який має право на виробництво та (або) реалізацію товару, що містить ТЗ, який використовується на підставі зареєстрованого ліцензійного або субліцензійного договору, відносить на відрахування витрати з діяльності, спрямованої на підтримку та (або) збільшення обсягів продажів такого товару незалежно від наявності на нього права власності. Це означає, що витрати, наприклад, на маркетингову та рекламну діяльність товарів, що містять ТЗ, які використовуються за ліцензійним договором, можуть бути віднесені на відрахування при визначенні оподатковуваного доходу, якщо така діяльність була здійснена у зв'язку з реалізацією таких товарів.
• Визначено термін «контрафактний товар та його упаковка». Контрафактним вважається товар та його упаковка, на яких розміщено без згоди правовласника ТЗ або позначення, схоже з ним до ступеня змішування. Контрафактні товари та їх упаковки, а також знаряддя, обладнання чи інші засоби й матеріали, використані для їх виготовлення, підлягають вилученню з обігу і знищенню коштом порушника на підставі рішення суду, яке набрало чинності. При цьому існують винятки: якщо введення в обіг контрафактних товарів є необхідним у громадських інтересах та не порушує вимог законодавства Республіки Казахстан про захист прав споживачів, за умови видалення з товару та його упаковки незаконно використовуваного ТЗ або схожого з ним до ступеня змішування позначення.
• Запроваджена компенсація як ще одна міра відшкодування збитків власника ТЗ. Власник знака має право вимагати від порушника виплати компенсації, замість відшкодування збитків. Розмір компенсації не встановлений і підлягає визначенню судом, виходячи з характеру порушення, ринкової вартості однорідних (оригінальних) товарів, на яких ТЗ або позначення, схоже з ним до ступеня змішування, розміщені за згодою власника. Відсутність чітких підходів, що визначають мінімальний і максимальний розмір компенсації, дозволяє суду більш гнучко визначати розмір компенсації, але водночас зближує поняття компенсації з відшкодуванням збитків, оскільки власник ТЗ, мабуть, повинен буде детально обґрунтувати розміри компенсації та навести розрахунки, як і у разі розрахунку збитків.
• Скасована адміністративна відповідальність за паралельний імпорт і продаж паралельно імпортованих товарів. У разі призупинення митними органами паралельного імпорту правовласник повинен звертатися за захистом своїх прав до суду в цивільному порядку, а не до митного органу для порушення справи про адміністративне правопорушення, як це було раніше. Спори, пов'язані з реалізацією паралельно імпортованих товарів на внутрішньому ринку, також будуть розглядатися лише в цивільному порядку.
• Спірна підсудність. Незважаючи на те, що законодавство передбачає і адміністративну, і кримінальну відповідальність за незаконне використання ТЗ, Цивільний Кодекс та Закон про товарні знаки встановлюють, що суперечки, пов'язані з визначенням правомірності використання ТЗ або позначення, схожого з ним до ступеня змішування, або загальновідомого ТЗ, підлягають розгляду лише в цивільному процесі.
Окрім зазначених основних змін, внесено також низку інших вагомих доповнень. Зокрема, законодавчо закріплений період, з якого виникає виключне право на ТЗ, спрощено вимоги до документів, що надаються при подачі заявки на реєстрацію ТЗ, деталізована процедура досудового розгляду справ в апеляційній раді уповноваженого органу тощо.