Торги є добре відомою юридичною процедурою, вони характерні для ринкової економіки та останнім часом широко застосовуються у публічно-правовій сфері для організації закупок товарів, робіт, послуг для державних та муніципальних потреб. Одним із видів торгів, широко відомий у виконавчому процесі, є торги з реалізації майна боржника. Цей вид торгів здавна використовується для задоволення вимог кредиторів, коли відповідальність боржника за зобов’язаннями встановлена судом і постає питання про звернення стягнення на його майно. Торги з реалізації майна боржника можна визначити як комплекс заходів, що проводять організатори торгів шляхом залучення найбільшої кількості суб’єктів з метою укладення договору з особою, яка запропонувала найвищу ціну за предмет торгів. Одним із новітніх видів публічних торгів є електронні торги, про які і йтиметься у статті.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Питання звернення стягнення на майно боржника належить до компетенції Державної виконавчої служби України. Реформування Державної виконавчої служби в Україні наразі стоїть досить гостро, жваво обговорюються як невеликі нововведення, так і глобальна зміна всієї виконавчої системи. Так, одним із актуальних питань є питання реалізації арештованого майна, оскільки у цій сфері відслідковується величезна кількість зловживань, система є абсолютно непрозорою та недоступною для широкого загалу. В цьому питанні Україна помітно відстає від європейських країн, в яких процес реалізації арештованого майна є добре налагодженим механізмом. Так, на електронному аукціоні угода укладається в лічені хвилини, а заява на покупку майна за юридичною силою прирівнюється до підписання договору.
Зараз в Україні процедура реалізації майна боржників залишається недосконалою та ускладненою. Реалізація арештованого майна часто здійснюється з порушенням вимог закону, породжуючи високий рівень корупції, значне заниження ціни майна та затягування строків реалізації, оголошення про виставлення майна на торги публікуються в невідомих (непопулярних) виданнях, а тиражі таких видань швидко знищуються. Щодо місця проведення торгів, то воно також є недоступним для широкого загалу, часто відбувається недопуск учасників до торгів та штучне зірвання останніх. Одним із дієвих механізмів подолання та протидії корупції є запровадження електронної системи реалізації арештованого та конфіскованого майна. Система електронних торгів широко використовують у багатьох європейських країнах та має дуже позитивні наслідки. Україна вкрай потребує запровадження нової системи реалізації майна із забезпеченням прозорих правил, що дадуть змогу здійснювати продаж майна швидко та за реальною ціною. Слід забезпечити вільний доступ кожної особи через мережу Інтернет до інформації про арештоване майно, що передається на реалізацію, місце, час та суб’єкта його реалізації.
Законодавчого регулювання електронних торгів в Україні наразі немає, зроблені тільки перші кроки у реформуванні реалізації майна на підзаконному рівні та без широкої регламентації. З 01.05.2014 Наказом Міністерства юстиції України «Про проведення експерименту із запровадження порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів» №656/5 від 16.04.2014 у чотирьох регіонах України – у Києві, Дніпропетровській, Вінницькій та Львівській областях – стартував пілотний проект електронних торгів арештованим майном. А з 11.03.2015 розпорядженням Кабінету Міністрів України №2212-р систему електронних торгів за позитивними результатами експерименту поширено загалом в Україні.
Основною метою цього проекту є викорінення корупційних інструментів у процесах продажу арештованого майна, а також реалізація майна за найвищою вартістю. Завдяки запровадженню системи електронних торгів чиновників буде позбавлено можливості фізичного впливу на торги, їх результати чи зрив, оскільки кожен учасник торгів може на власні очі побачити бажаний лот та його дуже швидко придбати.
Визначимо основні недоліки системи торгів та їхні негативні наслідки (за інформацією ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України ):
ü непрозорість вибору як організатора торгів, так і процедури торгів, звідси високий рівень корупції в системі реалізації арештованого майна;
ü немає інформації про торги для широкого загалу, продаж майна здійснюється за заниженими цінами;
ü наразі відслідковується низький відсоток реалізованого майна – 1,1 млрд грн з 8,4 млрд грн, виставлених на торги;
ü відслідковується максимальна уцінка майна (до 50%).
А тепер звернемо увагу на те, як же працює нова система та які позитивні моменти є від її запровадження. Отже, електронні торги проводяться за допомогою інтернет-системи «СЕТАМ». Користувачами системи є: спостерігач, учасник, організатор та орган державної виконавчої служби. Реалізацією майна займається державне підприємство «Інформюст», отже, виключаються будь-які посередники – приватні компанії. Торги за такою системою проводяться за аналогом загальновідомих інтернет-сайтів OLX (Slando), eBay, де кожен охочий, маючи доступ до інтернету, має право зареєструватися і придбати майно. Тобто кожен, не виходячи з дому, може взяти в цьому участь шляхом підняття ставок в електронній системі. Електронна система працює за таким принципом: кожна людина, яка бажає взяти участь в електронних торгах, реєструється у системі та робить початковий внесок 5% від початкової вартості майна. Першочерговий платіж є обов’язковим, оскільки підтверджує зацікавленість у придбанні цього товару, в разі програшу на торгах початковий внесок повертається людині. В європейських країнах першочерговий платіж є 5-20% від стартової ціни лоту. У кожного зареєстрованого користувача є свій «особистий кабінет», доступ до якого є закритим, – там зберігається власна інформація та файли користувача, відображається інформація про активні наразі торги, в яких він бере участь. Інформація про хід торгів оновлюється відразу після внесення одним із учасників наступної цінової пропозиції, а також можливе розміщення попередніх заявок у Системі для відстеження появи товарів на торгах.
Після арешту майна державний виконавець зобов’язаний зареєструвати майно у реєстрі, після чого воно потрапляє до єдиного механізму, який за допомогою пошукової системи можна знайти на сайті протягом двох місяців, як того вимагає Закон. Після чого потрібно зареєструватися, знайти відповідну пропозицію і за три дні до проведення відповідних торгів внести гарантійний платіж і взяти участь. Кожна людина має право брати участь у безлічі торгів, у будь-яких лотах. Серед варіантів боротьби з корупцією пропонується активна участь правоохоронних органів, прокуратури та суду у проведенні перевірок роботи виконавчої служби, відкриття кримінальних проваджень в разі виявлення порушень, притягнення судом порушників до кримінальної та адміністративної відповідальності. Для полегшення отримання державними виконавцями інформації про зареєстровані транспортні засоби пропонується широка співпраця із Департаментом ДАІ МВС України щодо надання такої інформації, аналогічна співпраця повинна здійснюватися і з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку щодо отримання даних цінних паперів, зареєстрованих боржниками.
Тепер на спеціальному сайті http://torgi.minjust.gov.ua/ кожен може обрати товар і запропонувати свою ціну за нього, а донедавна торгівля арештованим майном була прибутковим бізнесом для певних осіб. Електронні торги майном – це абсолютно відкритий ринок, який може проконтролювати кожен через Інтернет, переглянувши хід торгів, або узяти в них участь. Публічні аукціони раніше організовували так, щоб мати змогу маніпулювати результатами. Наприклад, щоб стати на них спостерігачем, потрібно було сплатити внесок. Тіньова схема, яка роками працювала, мала таким вигляд: майно спочатку оцінювали на 70% дешевше, ніж воно насправді коштувало, його купували певні особи, щоб потім перепродати вже за ринковими цінами. А про задоволення інтересів боржників та стягувачів не думали взагалі. Боржник як був винен, так і залишався, ще й майно втрачав. Система електронних торгів максимально прозора. Людський фактор, а саме участь державного виконавця у цих процесах, зводиться до мінімуму. Все, що державний виконавець повинен зробити, наклавши арешт на майно – це сфотографувати його, описати і внести у базу електронної системи. Після цього він не зможе навіть внести зміни до цієї бази. Система автоматично встановлює час і дату проведення торгів, а майно в цей час перебуває у відповідного зберігача. Під кожним лотом є номер телефону, за яким можна подзвонити, щоб дізнатися докладнішу інформацію про лот, особисто оглянути його та прийняти рішення – все якісно і доступно.
Оформлення результатів торгів теж відбувається за спрощеною процедурою. Так, на веб-сайті Системи відображаються відомості про завершення торгів, формується за встановленою формою протокол торгів з лоту, переможець торгів друкує та підписує протокол та здійснює оплату за придбане майно, а орган державної виконавчої служби складає акт про проведені торги. Вся процедура триває до 22 днів.
За півроку з моменту запровадження електронної системи торгів відслідковуються дуже позитивні зміни: збільшилась кількість аукціонів, збільшилися ціни на лоти, спрощено сам порядок реалізації майна. Грузинський експерт Хатія Шелія, що консультує Мін’юст у питаннях реформування системи виконання судових рішень, зазначила, що електронний аукціон є дієвим механізмом у реалізації арештованого майна. За її словами, електронні торги суттєво знижують ризики корупційних проявів, це знижує тиск на боржника за рахунок зменшення його боргових зобов’язань завдяки вищій ціні продажу лоту, а також пришвидшує пошук потенційних покупців і створює здорову конкуренцію між ними.
Звісно, що будь-яка система не є досконалою та не може працювати без недоліків, тим більше, якщо така система є новою та тільки починає діяти в країні. Тому не будемо відразу повністю ідеалізувати нову систему, а також звернемо увагу на суттєві недоліки, над якими ще треба попрацювати для більш досконалої її роботи. Журналісти відразу після введення нової системи почали акцентувати увагу громадськості на тому, що «СЕТАМ» вже має корупційні лазівки, що дають змогу забезпечити перемогу потрібному покупцю з мінімальною ціною, – зокрема, про це йшлося у сюжеті Олександра Гуменюка у «Слідство.Інфо». Як стверджує журналіст, працівники державного підприємства «Інформюст», яке займається реалізацією майна, відсіюють небажаних покупців на так званих «цікавих лотах». На них потенційного учасника просто не реєструють – система не дає підтвердження про оплату гарантійного внеску. Також журналіст зазначив, що трапляються випадки, коли система просто не відображала пропозицію вже зареєстрованого учасника.Також звернемо увагу на деякі законодавчі прогалини.
Відповідно до Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16.04.2014 №656/5 (далі – Порядок) дано визначення поняття арештованого майна – це рухоме або нерухоме майно боржника (крім земельних ділянок). Тобто у разі накладення арешту на земельні ділянки, вони не є арештованим майном у розумінні зазначеного Порядку і не можуть реалізовуватися через СЕТАМ, що значно зменшує кількість нерухомого майна, яке може бути передано на реалізацію. Це значно ускладнює процедуру електронної реалізації арештованого майна та потребує узгодження законодавцем всіх законодавчих та підзаконних актів для досконалої роботи нової Системи.
Із зазначеного вище пропонуємо здійснити законодавчу регламентацію сфери електронних торгів в Україні. Погоджуючись з думкою Д.Н. Рафікової (висловлена у збірнику з матеріалів міжнародної науково-практичної конференції у м. Саратов), вважаємо, що у разі нормативного регулювання електронних торгів у виконавчому процесі законодавцю слід звернути увагу на такі питання, як: визначення основних понять, детальна регламентація процедури проведення торгів в електронному форматі з чітким розмежуванням прав та обов’язків кожного із суб’єктів, закріплення підстав та порядку оскарження результатів електронних торгів, створення контролюючих систем для виявлення і припинення зловживань та порушень. Крім того, чинні нормативні акти не регламентують підстав для визнання торгів недійсними, що призводить до величезної кількості спорів у теорії та судовій практиці. Вважаємо, що підстави для визнання торгів недійсними можуть бути такі: порушення на етапі сповіщення про торги (форма та строки), порушення порядку прийому заявок та допуску претендентів до торгів тощо.
Загалом же можна зробити висновок, що запровадження електронної системи торгів є дуже позитивним явищем, що значно полегшує процедуру реалізації майна, виключає посередників, викорінює корупцію, збільшує доходи від продажу, при цьому зростає сам обсяг реалізації майна та значно зменшуються витрати державного бюджету на реалізацію арештованого майна. Суспільство не стоїть на місці, постійний розвиток призводить до необхідності зміни також життєвих умов, які зачіпають сферу публічних торгів, тому законодавець повинен оперативно реагувати на прогрес та швидко «добудовувати» норми права на основі новітніх теоретичних та практичних досліджень.