Відповідальність авіаперевізників у міжнародних пасажирських перевезеннях обмежена і стандартизована. Досвідченим мандрівникам давно відомі цифри 250, 400 та 600 євро — це суми компенсацій за скасований рейс залежно від його дальності відповідно до європейського та національного законодавства. Типові обставини та більш-менш однакове правове регулювання компенсацій пасажирам у різних країнах стали чудовим фундаментом для розвитку legal tech рішень. Онлайн сервіси AirAdvisor, Airhelp, Compensair, Skycop та інші пропонують постраждалим пасажирам в їх інтересах займатись отриманням компенсацій від перевізників, включно з переговорами, скаргами до органів авіаційної влади та навіть представництвом у суді. Також з'явились сайти, які за невелику плату пропонують зразки претензій та скарг на авіакомпаній. Деякі з названих сервісів створили та розвивають українські юристи, які мають досвід роботи в авіації.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
У багатьох випадках такі сервіси є ефективним і швидким та недорогим способом отримати компенсацію порівняно з судовим адвокатом. Але є й випадки, коли звернення до такого сервісу завершується безрезультатно. В якості юристів авіакомпаній, до яких останнім часом потрапило чимало претензій, поданих такими сервісами, та скарг, які розглядала Державіаслужба України, у більшості випадків ми були змушені відмовити в задоволенні вимог, і ось чому.
Неналежне оформлення повноважень діяти від імені пасажира
До претензій від імені пасажирів юристи онлайн сервісів додають довіреність, адвокатський ордер або договір відступлення права вимоги, а інколи мікс цих документів.
Оскільки робота онлайн сервісів орієнтована на багато країн, у т. ч. ЄС, юридична особа, через яку оформлюються відносини з пасажиром, зазвичай зареєстрована в одній з країн ЄС, і відповідно, довіреність чи договір укладається пасажиром з такою юридичною особою в електронній формі. Звертаючись з претензіями до представництв іноземних авіаперевізників в Україні чи до українських авіакомпаній, адвокат може надати ордер, який оформлений не на представництво пасажира, а на таку юридичну особу. При цьому договір юридичної особи з пасажиром не передбачає можливості передоручення. Так само довіреність, яка видана в електронній формі юридичній особі, часто не містить права передоручення, а навпаки, вказує на те, що вона видана без такого права.
Цікавими є також випадки, коли від сервісу одночасно надається довіреність від імені та в інтересах пасажира та договір відступлення права вимоги. Тобто залишається невідомим, які права за довіреністю захищає представник, якщо свою вимогу пасажир відступив, і вона перейшла до іноземної юридичної особи. Такі документи є взаємовиключними.
Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про міжнародне приватне право», порядок видачі, строк дії, припинення та правові наслідки припинення довіреності визначаються правом держави, у якій видана довіреність. Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Відповідно до ч. 3 ст. 207 Цивільного кодексу України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Договір чи довіреність від пасажирів на юристів сервісів чи їх юридичну особу оформлюються рукописним підписом в електронній формі, виконаним, наприклад, через планшет стилусом чи пальцем. Такі довіреності видані в Україні, і до них має застосовуватись право України. При цьому відсутня письмова згода сторін зі зразками такого аналога власноручного підпису, і він не може вважатись електронним підписом.
Щодо договору цесії, то деякі авіакомпанії стали включати у свої правила перевезень, які є частиною договору з пасажиром, пункт про заборону відступлення прав. Відповідно до українського законодавства, це унеможливлює дійсність такого правочину. Суди ЄС, до речі, визнають такі умови правил авіаперевізників протиправними, але в Україні така практика поки відсутня.
Державіаслужба України отримувала значну кількість звернень від онлайн сервісів і просто передавала їх перевізникам для розгляду, часто відповідаючи відмовою у зв'язку з описаними проблемами з повноваженнями від пасажирів. У новій редакції Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу (діють з березня 2019 р.) регулятор передбачив норму, відповідно до якої перед зверненням зі скаргою до Державіаслужби України слід спочатку звернутись з претензією до авіакомпанії. Таким чином Служба зменшила потік скарг безпосередньо до неї.
До документів на підтвердження повноважень від сервісів бувають і інші питання. Наприклад, може бути довіреність від одного пасажира, а вимога стосується групи пасажирів. Довіреність у порядку передоручення та довіреність від фізичної особи для представництва у суді повинні бути нотаріально посвідчені (вимоги ч. 2 ст. 245 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 62 Цивільного процесуального кодексу України).
Застосовне право, зміст претензій та рух коштів
Зразки документів (довіреність, договір), які підписує пасажир, уповноважуючи онлайн сервіси, часто орієнтовані на регламент (ЄС) Європейського парламенту та Ради від 11 лютого 2004 р. №261/2004 про запровадження загальних правил компенсації та допомоги пасажирам у разі відмови у перевезенні та скасування чи тривалої затримки рейсів та Монреальську конвенцію. Тобто така довіреність може уповноважувати юристів сервісу на отримання компенсації саме на підставі регламенту ЄС №261/2004.
Обмеження повноважень лише компенсаціями за цим регламентом може бути підставою для відмови у претензії, якщо вона адресована від імені українського громадянина до українського авіаперевізника. Така довіреність не буде прийнята, наприклад, перевізниками країн Перської затоки чи перевізниками з Азії, правила яких можуть кардинально відрізнятись. Хоча у випадку подання позову, наприклад, до суду Німеччини, де в українського перевізника є представництво і існує спрощене судове провадження, така довіреність може спрацювати.
В авіаційних правилах України «Правила повітряних перевезень та обслуговування пасажирів і багажу», затверджених наказом Державної авіаційної служби України від 26 листопада 2018 р. №1239, є ряд особливостей порівняно з правилами ЄС. Наприклад, для виплати компенсації за скасованим рейсом Правила вимагають наявності письмового звернення від пасажира. Тобто крім повноважень, сервісам варто додатково оформляти від пасажирів підписане ними звернення.
Авіаційними правилами також передбачено, що кошти за невикористаний квиток повертаються на ту банківську карту, з якої було виконано платіж. А договір з сервісами та їх претензії часто суперечать цьому правилу, оскільки передбачають сплату коштів не безпосередньо пасажиру, а на рахунок юридичної особи сервісу. Були випадки, коли перевізники задовольняли претензію, подану сервісом, і сплачували кошти на його рахунок, а потім пасажир звертався безпосередньо і дивувався, що його претензія була задоволена, а кошти він не отримав.
У документах від сервісів інколи не вирішено питання з отриманням дозволу від пасажирів на використання персональних даних, і авіаперевізники можуть відмовляти у наданні відповідей щодо пасажирів.
Претензії, які перевізники задовольняють, як правило, є безспірними, і вони й так були б задоволені, якби пасажир звернувся безпосередньо, скориставшись тими формами, які пропонує, наприклад, сайт авіакомпанії (кабінет пасажира). Якщо пасажир отримує від сервісу незадовільний результат, це не означає, що справа безперспективна. Дуже ймовірно, що відмова пов'язана з тим, що сервіс не зміг надати належні повноваження.
Варто отримувати від сервісів повну та детальну інформацію про їх роботу. Також слід звертати увагу на те, що передача прав вимоги за умовами договору може передбачати відмову від права самостійно звертатись з вимогами до авіакомпанії та отримувати кошти на свій рахунок. Авіакомпанії часто пропонують певний розмір компенсації чи повернення сум, який може бути менший за розмір вимог, заявлених сервісами. Пасажирам варто запитувати, чи були такі пропозиції, і самостійно вирішувати, погоджуватись чи ні.