10 червня 2022, 10:29

ДТП повертаються. Чому трагедії на дорогах нас нічому не навчають

Григорій Мамка
Григорій Мамка народний депутат України, заступник Голови Комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності, д.ю.н.

Ще до початку війни, коли проблема масштабних ДТП в Україні була предметом дискусій і не сходила з обговорень під час ефірів, навряд чи хтось припустив би, що на цю статистику вплине війна. Проте так і сталося. Уже в перший місяць дії воєнного стану автопотік на дорогах значно скоротився: багато громадян виїхали за кордон, а ті, хто лишився, сідали за кермо лише за нагальної потреби.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


За останніми даними патрульної поліції, за чотири місяці 2022 р. по Україні зафіксували 4 028 ДТП, що майже на 40% менше, ніж за цей самий період минулого року. В цих аваріях загинула 661 особа, що на 16% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Така позитивна статистика зумовлена саме зменшенням трафіку, бо, на жаль, українські водії у своїй більшості обережнішими не стали, як і не стали кращими умови для безпечного кермування. 

Перші два місяці війни дали можливість патрульним переключитись на виконання першочергових завдань, які виникли через війну. Однак уже з першої половини травня ДПСУ почала фіксувати кількісну перевагу українців, що повертаються додому, над тими, хто залишав країну. З пожвавленням руху на дорогах на третьому місяці війни відновились і дорожні пригоди.

Кілька прикладів жахливих ДТП за травень 2022 р.:

- 3 травня, Рівненщина, траса «Київ–Чоп». В автотрощі загинули 24 пасажири рейсового автобуса, який їхав із Харкова до Польщі, та 2 водії. Аварія стала наймасштабнішою трагедією на дорогах України за останнє десятиліття;

- 11 травня, Київ, Троєщина. Ford на шаленій швидкості врізався в блокпост, у результаті чого загинуло двоє людей;

- 16 травня, Хмельниччина, траса «Рівне–Старокостянтинів». Не розминулись Geely та Mercedes, двоє загиблих.

Ці історії повертають нас до невирішених проблем останніх років: безвідповідального ставлення українських водіїв до кермування та відсутності відповідної інфраструктури на тих ділянках доріг, де вона повинна бути.

Головними причинами аварій в умовах війни, за даними поліції, лишаються:

- перевищення швидкості руху на дорозі – 46% усіх ДТП;

- порушення правил маневрування (19%);

- порушення правил пішохідних переходів і перехресть (по 8%);

- недотримання безпечної дистанції на дорозі та кермування в нетверезому стані (27%). 

«Дорожній менталітет»

До війни в загальному рейтингу благополуччя країн «The Legatum Prosperity Index» (Індекс процвітання) в Україні відбувся певний прогрес щодо поліпшення якості доріг, утім, це майже не вплинуло на зменшення ДТП. Безперечно, хороші дороги є запорукою безпеки руху, але без культури поведінки за кермом, високого рівня відповідальності громадян та ефективної системи дорожньої безпеки ми й надалі матимемо коло проблем, що триватимуть роками. Поки що в наших реаліях ризикована манера їзди притаманна багатьом водіям незалежно від марки авто, більше того – це перетворилось на своєрідний «дорожній менталітет» і стало темою для  «дорожніх» анекдотів. Дехто з водіїв за кермом відчувають ейфорію та бажання проїхатись «з вітерцем», забуваючи, що на дорозі вони відповідають не лише за своє життя, а й за життя інших. Відтак особистісні проблеми, як-от банальне небажання поступитись на дорозі, ігнорування ременів безпеки, поверхневе ставлення до ПДР, – системно призводять до фатальних наслідків.

Закони та менеджмент

Наразі у комітетах ВРУ законотворці розглядають нові проєкти щодо посилення відповідальності водіїв:

7354  – зміни до КУпАП щодо відповідальності у сфері підготовки та допуску водіїв до керування транспортними засобами;

№ 7026-1 – зміни до КУпАП щодо підвищення відповідальності за систематичні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху;

№ 6502 – зміни до КУпАП та інших законів щодо впровадження обліку штрафних балів за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху.

Втім, для вирішення проблеми дорожніх аварій, яка в сучасних реаліях перетворилася на соціальну, підвищених штрафів чи збільшення камер фіксації ПДР – замало.

Знизити аварійність та підвищити безпеку на дорогах можна за умов:

 – дієвої системи менеджменту доріг і системи дорожньої безпеки. При цьому комплексні заходи щодо запобігання аваріям мають відбуватися в координації з правоохоронним блоком;

 – інформаційних кампаній щодо запобігання ДТП, які повинні створюватись не для «галочки». Вони мають бути продуманими, такими, які стосувалися б кожного громадянина – саме тоді вони будуть максимально ефективними;

 – розбудови інфраструктури, правильного нанесення дорожньої розмітки,  встановлення знаків так, щоб вони не мали подвійних трактувань.

Також в Україні потрібно розробити і починати втілювати на всіх рівнях нову Стратегію підвищення безпеки дорожнього руху. Така Стратегія має бути розроблена і на місцях, для кожної області, з урахуванням усіх особливостей регіону. Очевидно, та стратегія, яка була затверджена урядом у 2020 р. і мала на меті суттєве зниження рівня смертності внаслідок ДТП, заявлених показників не досягла. І хоч термін реалізації чинної Стратегії триває до 2024 р., її вже наразі необхідно адаптувати до умов, що виникли через війну, а ключові безпекові показники реалізовувати не на словах, а на ділі.

Насамкінець зазначимо, що водії мають навчитись керувати авто у межах міста так, щоб у будь-який момент, в будь-якому місці можна було загальмувати – як, наприклад, роблять у Польщі, де перевагу на дорозі має пішохід, стосовно якого у цій країні діє заборона на користування телефоном під час переходу дороги або трамвайної колії. Як і в багатьох країнах Європи, у Польщі вдалося суттєво зменшити аварійність на дорогах завдяки шведській програмі «Vision Zero», головним принципом якої є розумна система менеджменту безпеки на автошляхах.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати