Зерно, яке ось вже декілька місяців відвантажує Одеський порт, стало критичним аспектом переговорів між Україною та світовими лідерами через його значення для глобальної продовольчої безпеки.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Чорноморська зернова ініціатива, хоч і знаходиться під постійним тиском з боку країни-агресора, все ж діє дотепер, недавно була пролонгована ще на 2 місяці, і загалом дозволила частково відновити експорт українського зерна у такий важкий час. Але навіть війна не змусила окремих бізнесменів до налагодження ефективної, прозорої та чесної роботи зернових терміналів України. У нашому випадку – терміналу під управлінням ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл». Втім, заради справедливості варто відзначити, що спір щодо цього об'єкту виник ще до повномасштабного вторгнення, а війна лише підсвітила найбільш гострі кути скандального процесу.
Якщо коротко, то передісторія конфлікту наступна.
З однієї сторони є дубайська компанія GNT Group, яка володіє 100% корпоративних прав декількох українських підприємств, а саме ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл», ТОВ «Металзюкрайн Корп Лтд» та ТОВ «Зерновий перевантажний комплекс «Інзерноекспорт». З іншої – інвестори, які вкладали e розвиток терміналу значні кошти – американський хедж-фонд Argentem Creek Partners та компанія Innovatus Capital Partners.
У певний момент, за словами Джона Паттона, регіонального керівника Argentem Creek Partners, з'ясувалось, що «Група GNT не змогла пояснити, куди поділися запаси зерна (включаючи активи, передані в заставу Innovatus), вартістю понад 130 млн доларів США. А починаючи з червня 2021 року власники зернового терміналу взагалі перестали виконувати свої зобов'язання за кредитом». ACP і Innovatus надали GNT Group низку відтермінувань погашення боргу ще до початку повномасштабного російського вторгнення 24 лютого 2022 року та були готові зробити відтермінування і в майбутньому. Оскільки проблема не вирішувалась, то згідно умов інвестування, у компаній було змінено керівництво та здійснена спроба налагодити прозорий бізнес. Натомість колишній топ-менеджмент та співвласники компаній з орбіти GNT вирішили оскаржувати усі дії кредиторів, і в результаті ситуація переросла у медійне та судове протистояння як в Україні, так і в закордонних юрисдикціях (Кіпр, ОАЕ, Велика Британія, Швейцарія тощо).
Також для розуміння ситуації в цілому важливо згадати про такі аспекти:
- у лютому 2023 року у дуже непрозорий спосіб був знятий арешт зі 100% корпоративних прав у вигляді часток у статутному капіталі згаданих вище українських товариств із відповідними обмеженнями, а також на усе належне їм нерухоме майно (йдеться про кримінальне провадження № 12022000000001431);
- 16.03.2023 ACP та Innovatus ініціювали справу про банкрутство ТОВ «Металзюкрайн Корп Лтд» (як єдиний спосіб для кредиторів зберегти активи від розмивання та непрозорих дій колишніх власників Сергія Грози та Володимира Науменка), справа розглядається у Господарському суді Львівської області;
- відділ розслідування економічних злочинів поліції Кіпру відкрив кримінальне провадження проти власників компанії та секретаря компанії та інших осіб, пов’язаних з GNT Group, якій належить Olimpex Coupe (кримінальна справа на Кіпрі була ініційована Крісом Яковідесом з CRI Group. 20 грудня 2022 року пана Яковідеса призначили керуючим GN Terminal Enterprises Limited у межах примусових заходів, вжитих компанією Madison Pacific Trust Limited як довіреною особою для кредитування ACP та Innovatus);
- Високий суд Англії 14 січня 2023 року видав наказ про арешт активів власників компаній GNT Group і Olimpex Coupe International, яким належить зерновий термінал в Одесі (розслідування, ініційоване кредиторами, довело, що GNT Group ліквідувала все зерно, передане в заставу Innovatus, а це 14000 вантажівок, без погодження із кредиторами);
- справа вже декілька разів потрапляла до фокусу уваги Міністерства юстиції. Спочатку самі боржники намагались оскаржити призначення нових директорів (декілька разів переподавали скарги, як побачимо далі – це звичний для них «процесуальний трюк»). Мінюст не виявив порушень закону. Згодом вже за заявою кредиторів Антирейдерська колегія Мінюсту встановила факт вже неправомірного (позаправового) намагання змінити керівництво компаній на користь колишніх власників (відповідні реєстраційні дії нотаріусів, зокрема реєстраційна дія №1004156670051057651 щодо зміни місцезнаходження, керівника та інформації для здійснення зв’язку з ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл», були скасовані).
Власне, саме про ось цю стратегію «перетягування канату» у грі, хто призначить свого директора (яка має свій boss level – «хто вибере свого суддю»), і хотілось б розповісти далі.
Але перед тим варто нагадати про слова бізнес-омбудсмена Романа Ващука, який днями в інтерв’ю «Укрінформу» сказав, що не вважає, що справи інвесторів повинні розглядатися в окремому суді. Дослівно це звучало так: «Я вважаю несправедливим, коли іноземний інвестор матиме суперсуд, а український бізнес муситиме мордуватися». Іронія долі полягає в тому, що в українських судах зараз «мордується» саме інвестор, а український бізнес дуже добре знає усі нюанси вітчизняного правосуддя.
За прикладами далеко ходити не треба.
Білгород-Дністровський суд
18-20 січня 2023 року колишні директори ТОВ «Олімпекс Купе», ТОВ «Металзюкрайн Корп» та ТОВ «Інзерноекспорт» подали до Білгород-Дністровського суду три ідентичні позови до компаній про відшкодування збитків (присудження матеріальної та моральної шкоди) та поновлення на посаді керівника. Згідно з процесуальними нормами, місце (регіон) суду обирається позивачем на власний розсуд і визначається за місцем його реєстрації.
Раніше, 9 січня 2023 року, один з директорів подав аналогічний позов до Суворовського суду Одеси. Таким чином, до 18 січня він мав зареєстровану адресу в Одесі, а потім раптово вирішив переїхати до Білгорода-Дністровського разом зі своєю колишньою колегою. Така ж ситуація з іншим директором, який ще 10 січня 2023 року подав позов до Київського суду Одеси.
У Білгород-Дністровському суді наразі працює лише 2 судді з відповідною спеціалізацією розгляду справ про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. У день подання позовів один суддя був хворий (лише один день), тому всі 3 позови були передані єдиному судді, що залишився. Окрім наявності цілком обґрунтованої підозри у вчиненні процесуальних маніпуляцій з боку заявників та судді, варто відзначити також той факт, що вирішення зазначених у позові питань належить до юрисдикції господарських судів, а отже не мали розглядатися Білгород-Дністровським судом.
Попри це, у відповідності до ухвал, винесених суддею Білгород-Дністровського суду Боярським О.О., всі три судові заборони мають однакові приписи: призупинити дію рішення про звільнення директора з роботи, без повторного призначення на посаду директора; заборонити державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії.
І саме рішення суду, і спосіб захисту, обраний боржниками, виглядає досить дивно, оскільки воно потім не було реалізоване на практиці (відповідні зміни до реєстрів на підставі рішень цього суду не вносились). Ймовірно, навіть самі боржники усвідомлювали правову нікчемність таких рішень.
Тим не менш, саме на їх підставі (справи № 495/523/23 від 19 січня 2023 року, а також № 495/528/23 від 19 січня 2023 року; № 495/540/23 від 20 січня 2023 року) 2 лютого 2023 року начальниця юридичного відділу порту Одеси відмовила представникам кредиторів у доступі на територію порту.
Ці рішення зараз оскаржується.
Західний апеляційний господарський суд
Представники колишніх власників подали до Західного апеляційного господарського суду три ідентичні апеляційні скарги на рішення Господарського суду Львівської області, якими прагнули досягти призупинення дії рішень від 4 січня 2023 року про призначення нових директорів ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл», ТОВ «Металзюкрайн Корп Лтд» та ТОВ «ЗПК «Інзерноекспорт» компанією Madison Pacific (представляє інтереси кредиторів) та заборону вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо цих компаній.
Але через деякий час дві апеляційні скарги були відкликані, бо, ймовірно, були передані на розгляд «невідповідним» суддям, а от скарга щодо ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» залишилась. У результаті 14.02.2023 у справі №914/257/23 була винесена постанова (незаконна, на думку кредиторів), якою було частково задоволено апеляційну скаргу Марченка В.Г. на ухвалу Господарського суду Львівської області від 16 січня 2023 року про відмову у вжитті заходів забезпечення позову до подання позовної заяви та вжито заходів по забезпечення позову: зупинення дії рішення від 4 січня 2023 року про призначення нового директора ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» та заборону вчинення будь-яких реєстраційних дій.
Як наслідок — суддям в інших процесах не завжди вдається відразу встановити, хто ж наразі є директором ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл».
Постанова оскаржується.
Господарський суд Одеської області
До цього суду подано декілька заяв про поновлення колишніх директорів компаній з орбіти GNT Group на своїх посадах (зокрема, справи № 916/37/23 та № 916/25/23).
У цих справах також зафіксовані спроби подання ідентичних заяв про забезпечення позову для впливу на систему автоматичного розподілу справ. Зокрема, заява у справі № 916/37/23 була подана наступного дня (4 січня 2023 року) після подання ідентичної заяви у справі № 916/25/23 (3 січня 2023 року). Тобто, на думку автора, вчинено дії, пов’язані з маніпулюванням автоматизованого розподілу справ між суддями, що заборонено законодавством України.
Печерський районний суд міста Києва
І тепер важливо більш детально зупинитись на тому, як був «знесений» арешт корпоративних прав у кримінальному провадженні. Тут механізм «каруселі», або як ще називають такий тип зловживання своїми процесуальними правами – судового спаму щодо пошуку «свого» судді – був продемонстрований, як кажуть, у всій красі.
20 січня 2023 року, не маючи на це жодних повноважень, звільнені директори українських компаній залучили відому київську юридичну фірму для здійснення дій від імені цих компаній.
27.01.2023 адвокат колишніх директорів подав до Печерського районного суду міста Києва клопотання про скасування арештів з майна (100 відсотків корпоративних прав у вигляді часток у статутному капіталі) ТОВ «Металзюкрайн корп лтд» і ТОВ «ЗПК «Інзерноекспорт», ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл», накладеного у межах кримінального провадження №12022000000001431 ухвалами суду у справі № 757/322/23-к від 05.01.2023, №757/321/23-к від 05.01.2023 та № 757/317/23-к від 05.01.2023.
Автоматизований розподіл судових справ відбувся 30.01.2023, за результатом чого вказані клопотання розподілені слідчим суддям Константіновій К.Е. та Вовку С.В. Але в подальшому адвокат надіслав до суду заяву про залишення клопотань, які отримала суддя Константінова К.Е., без розгляду та подав аналогічні клопотання знову. Нові клопотання про скасування арешту з майна ТОВ «ЗПК «Інзерноекспорт» отримав слідчий суддя Соколов О.М., а клопотання про скасування арешту з майна ТОВ «Олімпекс купе інтернейшнл» отримала слідчий суддя Бусик О.Л. Щодо цих суддів також була подана заява про залишення клопотання без розгляду. І знову до Печерського районного суду міста Києва подаються аналогічні клопотання. І тільки 17.02.2023 року вже нова слідча суддя Печерського районного суду міста Києва Гречана С.І. скасувала арешт 100 відсотків корпоративних прав у вигляді часток у статутному капіталі майна, а також майна належного ТОВ «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ» (справа 757/6247/23-к).
Але є питання, як клопотання про скасування арешту з корпоративних прав та майна ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» подане саме від імені товариства, але власником 100 відсотків корпоративних прав (часток у статутному капіталі) ТОВ «Олімпекс купе інтернейшнл» є компанія GNT Тrаdе Dмсс. І чи мала право звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту з корпоративних прав ТОВ «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ», не будучи власником майна щодо якого ставиться питання про скасування арешту (за правилами ст. 174 КПК України)?
Чи завершився на цьому судовий спам у даній справі? Аж ніяк.
Нещодавно стало відомо, що ще 14 та 15 березня 2023 року адвокат від імені ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл», ТОВ «Металзюкрайн корп лтд» та ТОВ «ЗПК «Інзерноекспорт» звернувся до Одеського окружного адмінсуду з позовними заявами до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказів та зобов`язання Міністерства юстиції України вчинити дії. Водночас уповноважені діяти від імені цих товариств директори не надавали адвокату доручення звертатися з позовними заявами до суду та не уповноважували на представництво інтересів товариств.
Інформацію про наявність таких позовів в Одеському окружному адміністративному суді було отримано шляхом моніторингу наявних судових справ за участю товариств на вебпорталі «Судова влада України». У зв’язку з цим невідкладно директорами товариств було подано до Одеського окружного адміністративного суду заяви про залишення поданих адвокатом позовних заяв без розгляду: від ТОВ «ЗПК «Інзерноекспорт» Кулаком І.О. (керівник згідно з відомостями ЄДР); від ТОВ «Металзюкрайн корп лтд» Дашо А.Ю. (керівник згідно з відомостями ЄДР); від ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» Кулаком І.О. (тут варто пояснити, що хоча приватним нотаріусом Гулієвим А.А. проведено реєстраційну дію щодо зміни керівника на Марченка В.Г., і саме він зараз вказаний уповноваженою особою в ЄДР, проте до суду було подано копію наказу Міністерства юстиції України № 929/5 від 10.03.2023 про скасування такої реєстраційної дії).
У результаті ухвалами Одеського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 у справах № 420/5192/23 та № 420/5222/23 заяви директорів товариств задоволено та повернуто позовні заяви позивачам без розгляду, тим самим судом підтверджено правомочність всіх нових директорів, зокрема і Кулака І.О., як директора ТОВ «Олімпекс купе інтернейшнл».
Тож на завершення варто сказати, що, можливо, для інвесторів, дійсно, не потрібен окремий суперсуд, але на якісну роботу ВРП та ВККС вони чекатимуть з нетерпінням, коли ці установи оновлять суди першої та апеляційної інстанцій.