Заміна кредитора не є новиною для цивільного законодавства України, оскільки була передбачена ще в Цивільному кодексі УРСР від 18.07.1963 р. (ст. 197 «Уступка вимоги») і в юридичній літературі має назву «цесія».
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Заміна кредитора являє собою передачу (уступку) кредитором своїх прав вимоги за зобов’язанням іншій особі, яка в свою чергу не є стороною зобов’язання (договору).
Відповідно до частини першої статті 512 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов’язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов’язку боржника третьою особою.
Кредитор у зобов’язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (ч. 3 ст. 512 ЦК України).
ЦК України розкриває порядок зміни кредитора та обсяг прав, що переходять до нового кредитора у зобов’язанні.
Так, відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.