Зовсім скоро, 15.12.2018 р., Верховний Суд святкуватиме першу річницю свого створення. Безперечно, за рік діяльності Верховного Суду відбулося чимало змін як формальних (наприклад, щодо оформлення судових рішень), так і змістовних (наприклад, щодо застосування практики Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) та відходження від формалізму з наданням переваги захисту прав людини).
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Застосовуючи практику ЄСПЛ, Верховний Суд все частіше почав використовувати критерії, до яких вдається ЄСПЛ, під час з’ясування, чи відбулося порушення прав людини з боку держави. Згідно з практикою ЄСПЛ, порушення державою визнається у випадку, коли буде встановлено, що дії держави не відповідали хоча б одному з чотирьох критеріїв:
- застосування обмежень, передбачених законом;
- наявність мети, визначеної Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція), для якої були застосовані ці обмеження (інтереси національної та громадської безпеки чи економічний добробут країни, запобігання заворушенням чи злочинам, захист здоров’я чи моралі або захист прав і свобод інших осіб);
- необхідність обмеження в демократичному суспільстві;
- співмірність (пропорційність) обмеження переслідуваній меті.
Найбільше дискусій викликає застосування Верховним Судом критерію співмірності (пропорційності).