У випадках, вичерпний перелік яких закріплений у чинному законодавстві, доброчесний суддя закриває відповідне провадження в господарській справі. В чому полягає юридична суть зазначеного факту?
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Правовому регулюванню окресленого питання притаманні певні особливості. Зокрема, встановлюючи, в чому полягає непростий зміст юридичного терміна «закриття провадження у справі», треба проаналізувати такі джерела:
1.Чинне законодавство:
-
Конституцію України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР зі змінами і доповненнями (далі – Конституція України);
-
Господарський процесуальний кодекс України від 06.11.1991 № 1798-XII зі змінами і доповненнями (далі – ГПК України);
2. Судову практику:
-
Постанову, яка прийнята Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду 10.04.2018 у справі № 902/403/17 (далі – Постанова Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 902/403/17);
-
Постанову, яка прийнята Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду 17.09.2019 у справі № 910/14672/17 (далі – Постанова Верховного Суду від 17.09.2019 у справі № 910/14672/17);
-
Постанову, яка прийнята Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду 27.05.2020 у справі № 916/1126/19 (далі – Постанова Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 916/1126/19);
-
Постанову, яка прийнята Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду 08.06.2021 у справі № 910/18211/19 (далі – Постанова Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 910/18211/19).
Чинне законодавство, будучи багатогранною системою юридичних правил, водночас передбачає головні засади ефективного та осмисленого утвердження нашої Вітчизни як незалежної держави. Скажімо, згідно з правовою нормою, яка національним законодавцем закріплена в ч. 1 ст. 55 Конституції України, права і свободи людини та громадянина захищаються судом.
Чіткий та недвозначний зміст цього положення щодо всебічного з’ясування досліджуваного нами проблемного аспекту коментуються й в інших джерелах, і не тільки в нормативно-правових актах, а й в судовій практиці. Як це розуміти?
Чинне законодавство, регулюючи різні за своїм змістом правові відносини, заразом не є досконалим. Зокрема, в нормах, які отримали належне закріплення в окремих нормативно-правових актах, відсутня ціла низка чітких визначень відповідних юридичних термінів.
Не оминуло вказане негативне явище й численні закони, які регламентують якісне правосуддя. Приміром, у правових нормах, що закріплені в ГПК України, законодавець не передбачив чіткого та недвозначного визначення юридичного терміна «закриття провадження у справі».
Зазначена проблема вирішується завдяки аргументованій судовій практиці, яка склалася внаслідок якісного та вчасного вирішення господарських спорів. Зокрема, Постановою Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 902/403/17 передбачено, що закриття провадження у справі – це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв’язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов’язує неможливість судового розгляду справи.
Аналогічний за своєю суттю правовий висновок закріплено в інших рішеннях, що у відповідному порядку були ухвалені згаданим органом державної влади. Прикладами таких процесуальних документів є:
-
Постанова Верховного Суду від 17.09.2019 у справі № 910/14672/17;
-
Постанова Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 916/1126/19;
-
Постанова Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 910/18211/19.
Отже, закриття провадження у справі – це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв’язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов’язує неможливість судового розгляду справи.