«Юридична Газета» розпочинає серію публікацій есе за результатами студентського конкурсу з розробки нових медійних компонентів для комунікаційної стратегії оновленого Верховного Суду. Партнерами заходу виступили Democracy Reporting International та Асоціація розвитку суддівського самоврядування.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
1. Запровадження єдиних уніфікованих правил спілкування із засобами ЗМІ, запровадження спільного протоколу комунікації. Зазначеними правилами слід передбачити моделі співпраці ЗМІ та суду; встановити порядок проведення спільних заходів та подання прес-релізів; визначити засади професійної етики журналістів, враховуючи процесуальні можливості суду під час розгляду кожної справи.
2. Запровадження посади представника суду з питань комунікації поряд з посадою спікера-судді. Нерідко спікер-суддя у зв’язку із завантаженістю не може своєчасно та якісно здійснювати інформування громадськості щодо судових справ та постановлених рішень. Запровадження посади представника суду з питань комунікації, який має бути фаховим журналістом, сприятиме підвищенню рівня співпраці ЗМІ та громадськості; допомагатиме суддям пояснювати суть справ і прийнятих рішень, окремих деталей справ простою та зрозумілою мовою; забезпечить можливість оперативно надавати точну інформацію, тобто сприятиме налагодженню діалогу суду та громадянського суспільства.
3. Презумпція відкритого доступу. Будь-яка судова справа на будь-якій стадії судового процесу може бути висвітлена у ЗМІ, за винятком справ, розголошення відомостей у яких заборонено чинним законодавством. Якщо будь-яка судова справа має суспільний резонанс чи значення, представник суду з питань комунікації за погодженням з головуючим суддею розробляє концепцію її висвітлення у ЗМІ для надання точної інформації про перебіг судового процесу без оприлюднення персональних даних та відомостей, розголошення яких перешкоджатиме встановленню істини у справі чи може вплинути на процес розгляду справи.
4. Організація просвітницьких програм. «Три кроки назустріч правосуддя» – трихвилинна ранкова програма, в якій доступно розповідалося про судоустрій, процесуальні засади здійснення правосуддя тощо. «Вранішня кава з суддею» – програма, в якій суддя Верховного Суду протягом 5-10 хвилин розповідав би про свою діяльність, алгоритм організації роботи, здобутки, проблеми, з якими суддя зіштовхується у процесі професійної діяльності, не вдаючись до конкретних справ. Це надало б можливість загалу ближче сприймати суддю; сформувати свою особисту думку щодо конкретного судді; зрозуміти його життєві принципи та прагнення.
5. Запровадження прес-релізів справ, у яких в доступній формі інформувати про суть судових рішень у справах, щодо яких спори мають системний та резонансний характер. Анонсування розгляду справ з метою подолання прогалин у законодавстві та запровадження єдиного підходу до правозастосування, а також справ, у яких зустрічається дуалістичне тлумачення одних і тих самих правових норм різними судами.
6. Створення форуму правників для висвітлення позицій щодо шляхів подолання правових колізій, прогалин законодавства з метою пошуку найбільш прийнятних способів їх подолання, враховуючи думки практикуючих правників (прокурорів, адвокатів, нотаріусів, державних реєстраторів тощо), а також можливостей практичного правозастосування та пошуку найбільш прийнятного способу реалізації правової норми у повсякденній діяльності.
7. Запровадження єдиних інструментів для визначення рівня та якості комунікації суду.
8. Створення прес-центрів у приміщеннях суду. Наразі спроби ЗМІ отримати коментар у кабінеті судді, коридорі суду, залі судового засідання взагалі не сприяють позитивному сприйняттю суду та суддів громадянами, а навпаки, штучно створюють проблеми відсутності бажання суду спілкуватися з журналістами.
9. Впровадження системи визначення комунікаційних потреб у кожному окремому суді. Зокрема, шляхом періодичного опитування відвідувачів суду, громадськості, мешканців району потрібно визначати, яка інформація є актуальною для користувачів судових послуг. Необхідно встановити проблеми, які обмежують отримання якісних судових послуг кожного окремого суду чи судді такого суду. Така інституція надасть змогу значно покращити рівень комунікації відповідно до пореб суспільства та виявити проблемні моменти у діяльності кожного окремого суду.