20 вересня 2023 року Велика Палата Верховного Суду розгляне справу №910/2592/19 за позовами АТ «Державний експортно-імпортний банк України» та АТ «Асвіо-Банк» про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна ПрАТ «Бліц-Інформ». Про це стало відомо з опублікованої в Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвали Великої Палати Верховного Суду від 16.08.2023.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Хронологія подій
У 2019 році відбувся аукціон із продажу заставного майна ПрАТ «Бліц-Інформ». Переможцем аукціону визначили ТОВ «Палп Мілл Прінт», яке запропонувало 49,59 млн грн (6,4% від його оціночної ринкової вартості).
Натомість державний Укрексімбанк (кредиторі у справі, в заставі якого перебувало реалізоване майно), ЮПіЕм Сейлз Ої (кредитор у справі) та АТ «Асвіо-Банк» (недопущений до аукціону учасник) звернулися до суду з позовними вимогами про визнання недійсними результатів аукціону. Вони, зокрема, зазначили, що аукціон відбувся з численними порушеннями норм чинного законодавства щодо порядку організації та проведення аукціонів.
У результаті ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2020, залишеною в силі постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2021, в задоволені позовів було відмолено. Проте постановою КГС ВС від 20.10.2021 судові рішення були скасовані, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи рішенням Господарського суду міста Києва від 31.08.2022 в задоволені позовів знову було відмолено. Однак постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2023 рішення суду першої інстанції було скасовано та прийнято нове рішення по справі про визнання недійсними результатів оскаржуваного аукціону.
Наразі відбувається касаційний перегляд судових рішень по справі №910/2592/19. Так, ухвалою КГС ВС від 13.07.2023 справу №910/2592/19 було передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду. На думку колегії суддів, висновок ВП ВС щодо неефективності такого способу захисту як визнання недійсним аукціону та визнання недійсними правочинів, вчинених за результатами аукціону з продажу майна банкрута «не є релевантним законодавчому регулюванню у процедурах банкрутства», оскільки:
1) такий спосіб захисту інтересу кредитора передбачений спеціальним законом, що надає позивачу законні сподівання на захист його інтересу у судовому порядку;
2) суд не може відмовити в задоволенні позову з підстав обрання позивачем неефективного способу захисту, якщо він передбачений законом або договором, оскільки це не передбачено законодавством України;
3) виникає багато запитань щодо вирішення долі коштів, сплачених за майно банкрута, оскільки такий захист порушеного права як витребування майна, проданого на аукціоні, зумовить подання додаткових позовів або боржником, або поточним володільцем майна -в залежності від вирішення спору, що не сприяє принципу процесуальної економії;
4) з`ясування питання добросовісності поточного володільця відчуженого на спірному аукціоні майна не охоплює велику частку внутрішньо-організаційних наслідків продажу майна на аукціоні з порушеннями, притаманних саме банкрутству, зокрема відшкодування шкоди боржникові внаслідок проведення незаконного аукціону при неможливості витребування майна він добросовісного набувача тощо;
5) не враховує, що визнання аукціону з продажу майна банкрута недійсним має на меті захист не лише боржника, а й його кредиторів, які власним позовом повинні мати можливість донести суду весь перелік порушень, які були допущені при проведенні аукціону всіма його учасниками: ліквідатором як замовником, торгівельною організацією, іншими учасниками аукціону, в тому числі переможцем;
6) залишає невирішеним питання, чи підлягає застосуванню наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2022 у справі №914/2618/16 висновок щодо неефективності такого способу захисту як визнання недійсним аукціону та визнання недійсними правочинів, вчинених за результатами аукціону з продажу майна банкрута за позовом особи, яка не є кредитором боржника, однак вважає, що її право порушено внаслідок безпідставного недопущення її до участі в аукціоні.
16 серпня 2023 року ВП ВС ухвалою прийняла справу №910/2592/19 до розгляду з метою вирішення питання щодо відступу від свого висновку у постанові від 06.07.2022 у справі №914/2618/16 про те, що позовні вимоги про визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу у спірних правовідносинах не є ефективними способами захисту інтересу та права позивача, або уточнення вказаного висновку щодо правовідносин у спорі за позовом особи, яка не є кредитором боржника, однак вважає, що її право порушено внаслідок безпідставного недопущення її до участі в аукціоні.
Позиція ВП ВС
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.07.2022 у справі №914/2618/16 висловила правову позицію щодо належного та ефективного способу захисту у випадку оскарження результатів проведеного аукціону з продажу майна боржника у справі про банкрутство, згідно з якою позовні вимоги про визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу у спірних правовідносинах не є ефективними способами захисту інтересу та права позивача.
ВП ВС вказала, що Банк, який не був учасником аукціону, вважає, що за його рахунок як іпотекодержателя та заставодержателя переможець аукціону (покупець) набув право власності на заставне майно, яке не міг набути зокрема, тому, що: (а) не є добросовісним набувачем, ураховуючи його пов`язаність із боржником; (б) була зупинена дія ухвали суду першої інстанції від 8 серпня 2019 року, згідно з якою цей суд, зокрема, надав згоду на продаж заставного майна боржника; (в) діяла судова заборона ліквідатору та біржі вчиняти дії у справі № 914/2618/16 з проведення аукціону(ів) з продажу та/або у будь-який спосіб здійснювати заходи з реалізації/відчуження заставного майна боржника, що є предметом забезпечувальних договорів; (г) ліквідатору та біржі було відомо про наявність судової заборони вчиняти дії щодо проведення аукціону з продажу заставного майна; (ґ) ліквідатор діяв недобросовісно, коли визначив для подання заявок особами, які зацікавлені в придбанні майна боржника на аукціоні, нерозумний строк і встановив нерозумну початкову вартість запропонованого до продажу на аукціоні заставного майна за лотом № 1.
У результаті ВП ВС зробила висновки, що банк був іпотеко- та заставодержателем і не отримав належного задоволення своїх вимог за забезпечувальними договорами, позивач може обґрунтовувати, що вчинені правочини, зокрема підписаний боржником із переможцем аукціону (покупцем) договір купівлі-продажу, не могли бути достатньою правовою підставою для набуття заставного майна таким переможцем. А тому вправі, враховуючи вимоги частин 2 та 3 ст. 264 ЦК України, у цих спірних правовідносинах витребувати в інтересах боржника заставне майно в переможця аукціону на підставі ст. 1212 ЦК України (у разі, якщо це майно буде відчужене третій особі, - витребувати його від неї на підставі статей 387, 388 ЦК України). Для цього, заявили у ВП ВС, немає потреби окремо оскаржувати результати аукціону та договір купівлі-продажу, яким оформлений продаж заставного майна на аукціоні.
Після публікації повного тексту постанови ВП ВС від 06.07.2022 у справі №914/2618/16 в правовій спільноті вже не один місяць точиться дискусія щодо зроблених правових висновків, оскільки прийняттям відповідної постанови Велика Палата Верховного Суду кардинальним способом змінила судову практику щодо оскарження результатів аукціонів з продажу майна банкрутів у справах про банкрутство, оскільки за висновками тієї ж Великої Палати обрання неефективного способу захисту є самостійною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.
Що кажуть правники
Основними тезами правників, які виступають проти такої позиції ВП ВС є те, що суд фактично обмежив банк у можливості захистити свої права в порядку, який прямо визначений законом про банкрутством.
Правники заявили, що відповідно до положень ст. 55 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який діяв на момент проведення спірного аукціону, законодавець передбачав право кредиторів визнати недійсними результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону.
На думку правників, чинний Кодекс з процедур банкрутств України містить аналогічні положення про можливість визнання недійсним правочину, вчиненого з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону (ст. 73 Кодексу).
Що кажуть суди
В Єдиному державному реєстрі судових рішень вже містяться постанови та окремі думки суддів Верховного Суду щодо недоцільності застосування правової позиції ВП ВС, викладеної у постанові від 06.07.2022 по справі №914/2618/16.
Зокрема, в постанові КГС ВС від 06.10.2022 по справі №911/1902/17 в подібних правовідносинах суд визнав ефективним способом захисту саме визнання недійсними результатів проведеного аукціону з продажу майна в справі про банкрутство та укладених на його підставі договорів купівлі-продажу майна.
В постанові КГС ВС від 19.04.2023 по справі №922/987/16 зазначено, що твердження ВП ВС про те, що позивач може обґрунтовувати, що вчинені правочини, зокрема підписаний боржником із переможцем аукціону (покупцем) договір купівлі-продажу, не могли бути достатньою правовою підставою для набуття заставного майна, є правовою оцінкою спірних правовідносин, а не висновком про застосування певної норми права.
Колегія суддів КГС ВС вважає, що правовий висновок щодо неналежності способу захисту стосується спірних правовідносин саме тієї справи, що розглядалась ВП ВС (№914/2618/16), та не може бути врахований як висновок про застосування ст. 55 Закону про банкрутство судами нижчих інстанцій (у порядку ч. 4 ст. 236 ГПК України) під час вирішення спорів про визнання недійсними результатів аукціону у справах про банкрутство.
Коментарі щодо наслідків винесення постанови ВП ВС від 06.07.2022 по справі №914/2618/16
Олександр Демчан, арбітражний керуючий
Винесення постанови ВП ВС від 06.07.2022 по справі №914/2618/16 дійсно сколихнуло юридичний світ, оскільки зазначеною постановою змінено сформовану протягом останнього десятиріччя усталену практику оскарження результатів аукціонів у справах про банкрутство.
Постанова ВП ВС від 06.07.2022 по справі №914/2618/16 не відповідає високим стандартам якості, які встановлені щодо рішень ВП ВС, як вказівних орієнтирів для всієї правозастосовної системи України, з огляду на наступне.
По-перше, викладені у цій постанові висновки прямо суперечать нормам чинного законодавства України, оскільки всупереч ч. 1 ст. 387 ЦК України, якою передбачено, що тільки власник майна має право подати позов про витребування майна, судом визначено, що кредитор повинен був звернутись саме з віндикаційним позовом. Крім цього, в постанові ВП ВС від 06.07.2022 не дотримано принципу пріоритету спеціальних норм права над загальними, оскільки за наявності передбаченого законодавством у сфері банкрутства (ч. 1 ст. 73 КУзПБ) способу захисту, судом визначено, що позивач мав обрати загальний, передбачений ЦК, спосіб захисту у вигляді витребування майна з чужого незаконного володіння.
По-друге, зазначена постанова вносить неоднорідність у правозастосовну практику, велика кількість суддів намагаються «оминути» викладені висновки у зв’язку із їх суперечливістю. Зокрема, в постанові ВС від 19.04.2023 по справі №922/987/16 зазначено, що правовий висновок щодо неналежності способу захисту стосується спірних правовідносин саме справи № 914/2618/16, та не може бути врахований як висновок про застосування статті 55 Закону про банкрутство судами нижчих інстанцій під час вирішення спорів про визнання недійсними результатів аукціону у справах про банкрутство, хоча у зазначеній справі ситуація щодо способу захисту аналогічна ситуації у справі №914/2618/16.
Окрім зазначеного, постановою ВП ВС від 06.07.2022 по справі №914/2618/16 породжено наступні правові проблеми:
- незрозуміла подальша правова доля грошових коштів, сплачених на аукціоні за майно, яке витребовується, внаслідок чого невідворотним є подання учасниками справи відповідних позовних заяв та подальше затягування справи;
- неможливість вирішення в межах справи про витребування майна питань відшкодування шкоди боржникові внаслідок проведення незаконного аукціону при неможливості витребування майна він добросовісного набувача;
- відсутність механізму для доведення кредитором всього переліку порушень, які були допущені при проведенні аукціону всіма його учасниками: ліквідатором, торговельною організацією, іншими учасниками аукціону;
- невирішеність питання, чи підлягає застосуванню висновок ВП ВС щодо неефективності відповідного способу захисту за позовом особи, яка не є кредитором боржника, однак вважає, що її право порушено внаслідок безпідставного недопущення її до участі в аукціоні.
Проте є надія, що ситуація, яка склалась, буде виправлена. Верховний Суд ухвалою від 13.07.2023 по справі №910/2592/19 окреслив коло проблем, які виникли внаслідок існування відповідних висновків ВП ВС, та прийняв рішення про передачу справи на розгляд ВП ВС у зв’язку із виявленою необхідністю відступити від висновку ВП ВС. Ухвалою від 16.08.2023 ВП ВС прийнято зазначену справу до розгляду та призначено судове засідання на 20.09.2023.
З огляду на всі правові проблеми, які виникли внаслідок винесення постанови ВП ВС від 06.07.2022 по справі №914/2618/16, найбільш вигідним та корисним для правозастосовної практики буде прийняття ВП ВС у межах справи 910/2592/19 рішення про відступлення від висновку, викладеного у постанові ВП ВС від 06.07.2022 по справі №914/2618/16, із викладенням більш досконалої позиції щодо цього питання.
Ростислав Кравець, адвокат
Суддя дійшов висновку, що для захисту інтересів і прав банку у спірних правовідносинах є вимога про витребування на користь боржника рухомого та нерухомого майна як набутого покупцем без достатньої правової підстави. Однак очевидно, що він навіть не відкривав Цивільний кодекс та ст. 388 ЦК, де прямо зазначено, що таким правом володіє тільки власник майна, яким банк не є.
Тому цей висновок грубо суперечить Цивільному кодексу та здоровому глузду. Другий, ще більш дикий, висновок – це те, що заборона поряд з іншими обставинами може мати значення у справі за належною вимогою для оцінки добросовісності сторін правочину з відчуження відповідного майна.
Тобто рішення суду іменем України про заборону продажу (чи будь-яку іншу заборону) можна не виконувати з огляду на внутрішнє розуміння добросовісності. Суддя, що не виконує закон, а вигадує як його обійти, не повинен працювати у жодній судовій системі.
Після прочитання цього рішення виникає неприємне відчуття, що рішення просто було куплене, настільки воно незаконне та нелогічне. Крім цього, якщо використовувати у практиці рішення в частині належного відповідача, то й уповноважена особа ФГВФО на ліквідацію банку не може бути належним відповідачем, а відповідачем повинен бути у всіх правовідносинах тільки ФГВФО – як той, хто призначив, контролює та несе за неї відповідальність.
Олександр Іванишин, керуючий партнер АО «А.Д.ХОК»
Предметом розгляду судової справи №910/2592/19 є оскарження результатів проведеного в межах справи про банкрутство ще в далекому 2019 році аукціону з продажу майна одного з колишніх лідерів видавничої та поліграфічної сфери України ПрАТ «Бліц-Інформ».
Саме в той час серед збанкрутілих боржників широкого розповсюдження набула практика проведення «контрольованих аукціонів із молотка» з наперед визначеними переможцями та результатами, що дозволяло впливовим власникам таких боржників у результаті продажу майна своїм підконтрольним чи пов’язаним компаніям та за заниженою вартістю уникнути виконання значної частини своїх зобов’язань перед кредиторами.
Не в останню чергу це було зумовлено майбутнім набранням чинності Кодексом України з процедур банкрутства та введенням відкритого електронного формату проведення аукціонів з продажу майна боржників в справах про банкрутство, які майже повністю усували раніше наявні прогалини в законодавстві з даного питання. Саме за такими «старими правилами» і було проведено аукціон із продажу майна ПрАТ «Бліц-Інформ», в результаті чого заставне майно ринковою вартістю 773,2 млн грн, яке мало забезпечувати повернення боржником державному банку заборгованості в розмірі понад 1,7 млрд грн, було реалізовано лише за 49,5 млн грн. З огляду на це, зовсім не дивує швидкість самої процедури банкрутства ПрАТ «Бліц-Інформ», провадження в якій було відкрито лише в березні 2019 року, а в червні боржника вже було визнано судом банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, а вже в листопаді все майно останнього було продано на других повторних торгах.
Варто відзначити, що до запровадження на законодавчому рівні проведення електронних аукціонів виникла значна кількість судових спорів щодо оскарження проведених аукціонів із продажу майна боржників та сформувалася стала багаторічна судова практика щодо визнання недійсними в судовому порядку результатів проведеного з порушеннями норм законодавства аукціону як належного та ефективного способу захисту порушених прав в таких спорах. Проте з прийняттям постанови від 06.07.2022 по справі № 914/2618/16 Великою Палатою Верховного Суду було повністю змінено вищезазначену судову практику із висловленням правової позиції, що в даній категорії справ ефективним способом захисту порушених прав може бути лише пред’явлення позовних вимог про витребування проданого на аукціоні майна на користь боржника. В межах розгляду справи №910/2592/19 Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність відступлення від викладених в постанові від 06.07.2022 по справі № 914/2618/16 висновків та передав справу на розгляд Великої Палати.
Вважаю повністю обґрунтованими та доречними зазначені Касаційним господарським судом підстави для відступу та маю надію на підтримку даної позиції та Великою Палатою у справі № 910/2592/19, оскільки норми спеціального законодавства про банкрутство, зокрема ст. 55 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» прямо передбачали такий спосіб захисту як визнання недійсними в судовому порядку результатів аукціону проведеного з порушенням вимог закону, а за змістом статей 387, 388 та 1212 Цивільного кодексу України право на витребування майна належить виключно його законному власнику, що повністю виключає можливість застосування цих норм до спірних правовідносин. Свідченням важливості для юридичної спільноти розгляду Великою Палатою справи № 910/2592/19 з можливим формуванням нової судової практики є зростання з кожним днем переліку судових справ, які зупиняються судами до завершення перегляду Великою Палатою справи № 910/2592/19.