Війна спричинила багато викликів для судової системи України. Проте конституційне право людини на судовий захист не може бути обмежене навіть в умовах воєнного стану. Після вторгнення агресора суди деякий час відходили від шоку. На сайті судової влади України майже всі розміщували оголошення, що справи знімаються з розгляду. Попри всі труднощі судова влада змогла організувати безперебійну роботу в умовах війни.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Ще в березні Рада суддів України оприлюднила рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану. Відтак вона рекомендувала суддям визначати особливості роботи кожного суду на зборах його суддів, враховуючи ситуацію безпеки у регіоні, відкладати та скасовувати судові засідання, коли є така можливість. Крім того, Рада рекомендувала допускати участь учасників справи, які за об’єктивних обставин не можуть прибути в судове засідання, в режимі відеоконференції, за допомогою будь-яких технічних засобів, у тому числі й власних.
Процедура подачі заяви для проведення відеоконференції
Відеоконференція — це телекомунікаційна технологія інтерактивної взаємодії двох або більше віддалених учасників судового провадження з можливістю обміну аудіо- та відеоінформацією у реальному масштабі часу з урахуванням керуючих даних.
Статтею 212 Цивільного процесуального кодексу України (197 ГПК України, 195 КАС України) визначено, що учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов’язковою.
До того ж вказана стаття визначає, що учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції учаснику справи необхідно не пізніше ніж за п’ять днів досудового засідання звернутися до суду з відповідною заявою. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.
Слід зазначити, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв’язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Тож, як бачимо, процес подачі заяви для участі в засіданні онлайн досить простий. Необхідно лише завчасно звернутись до суду з відповідною заявою, копії якої направити іншим учасникам справи.
Загалом можливість участі в судових засіданнях онлайн для українських юристів не нова. Навесні 2020 року дистанційне правосуддя набуло піку своєї затребуваності. Задля недопущення порушення конституційного права на судовий захист та убезпечення себе та оточуючих від потенційної можливості захворіти на COVID-19 правники почали активно використовувати можливість участі в судових засіданнях онлайн.
Разом із тим багато адвокатів зіштовхнулись з такими перепонами, як відсутність в суді технічної можливості та вільних залів для проведення відеоконференцій. Більше того, на нашу особисту думку, багатьом суддям було важко адаптуватись досудових засідань онлайн та сприйняти це як ще одну можливість для здійснення правосуддя. Проте з часом судова система стала більш диджиталізованою. В більшості судів було облаштовано по декілька залів для проведення відеоконференцій, судді почали більш лояльно ставитися до клопотань представників про участь у засіданні онлайн (а не відмовляти у задоволенні такого клопотання з формальних підстав (як-от, наприклад, через відсутність у клопотанні номера телефону суду).
Онлайн-засідання під час війни
На сьогодні проведення судового засідання в режимі відеоконференції стало вже звичним елементом здійснення судочинства в Україні.
Механізм проведення судових засідань у дистанційному форматі, без присутності учасника справи безпосередньо в залі судового засідання, допоміг значно нормалізувати здійснення правосуддя в умовах війни. Суди йдуть назустріч учасникам справи, які бажають взяти участь у засіданні онлайн. Проте умови воєнного стану перешкоджають реалізації права осіб на розгляд їх справи судом навіть у такий спосіб.
Наразі в Україні немає повністю безпечних місць і майже щодня у кожній області нашої держави лунають сирени. Звісно, це вимагає від громадян дотримання правил безпеки. Тому судді, працівники суду та учасники справи мають прямувати до укриттів, а на додаток до сирен — ми ще й мали деякий час тривалі відключення світла.
Суди, які знаходяться на відносно безпечній відстані від місцевості, де ведуться бойові дії, відновили розгляд справ у судових засіданнях. Водночас участь сторони в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів активно застосовується під час воєнного стану. При цьому формально можливість брати участь у відеозасіданнях за допомогою власних пристроїв зараз залишається прив’язаною до карантину, який досі триває.
На нашу думку, доцільно додати воєнний стан як ще одну підставу для проведення засідань онлайн або взагалі прибрати з норми подібні умови та зробити відеоконференції повноцінною альтернативою звичайного засідання.
26.04.2022 у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт № 7316 «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України, Цивільного процесуального кодексу України та Господарського процесуального кодексу України (щодо здійснення судочинства в умовах воєнного чи надзвичайного стану)».
Як бачимо з пояснювальної записки, метою прийняття проєкту Закону є запровадження дієвих механізмів здійснення судочинства в умовах воєнного чи надзвичайного стану, зокрема шляхом надання можливості здійснення повноважень секретаря судового засідання іншими працівниками апарату суду; можливості виконувати повноваження секретаря судового засідання дистанційно; можливості додаткового повідомлення учасників судового процесу про розгляд справи будь-якими можливими засобами, на всі відомі засоби комунікації (телефонограма, СМС-повідомлення, електронна пошта, повідомлення у месенджерах тощо) та через оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України; а також шляхом розширення сфери застосування письмового провадження при розгляді судових справ у судах всіх юрисдикцій та шляхом поширення на період дії воєнного чи надзвичайного стану особливостей розгляду судових справ, аналогічних тим, які застосовувалися у зв’язку із введенням карантину з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби.
Проте станом на сьогодні вказаний законопроєкт так і не прийнято.
Враховуючи те, що в умовах воєнної агресії проти України особиста участь у судовому засіданні може бути небезпечною для учасників справи — можливість участі у засіданні онлайн є необхідним елементом.
Судова практика свідчить, що суди здебільшого задовольняють клопотання учасників справи, якщо наявна відповідна технічна можливість.
Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи касаційну скаргу у справі №910/10006/19 (ухвала від 07.06.2022), зазначила, що з огляду на умови та обстановку, за яких має здійснюватися правосуддя і на необхідність дотримання принципів рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності та відкритості судового процесу; змагальності сторін та розумних строків розгляду справи, звернення до суду з клопотанням про розгляд справи в режимі відеоконференції дасть змогу дослідити й оцінити доводи касаційної скарги без порушення означених засад судочинства та водночас гарантувати та не наражати відвідувачів судового засідання на загрози їхньому життю, здоров’ю та безпеці, що можуть виникнути в умовах воєнної агресії проти України.
З огляду на те, що у багатьох судах не завжди наявна технічна можливість проводити судові засідання онлайн, рекомендуємо заздалегідь уточнювати відповідну інформацію в суді. Оскільки, хоча чинними процесуальними кодексами встановлено обов’язок суду зазначити в ухвалі про відкриття провадження щодо технічної можливості проведення відеоконференцій, досить часто це не зазначається.
Підсумовуючи, можна стверджувати, що воєнний стан в Україні вніс свої корективи у процес розгляду судових справ. Попри це судова система витримала удар та продовжує працювати на професійному рівні.