У 2016-2017 рр. впровадження судової реформи здійснило резонанс в юридичній спільноті України. Однак час не стоїть на місці. Вже минув рік з моменту внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів, а отже, можна підбити підсумки цього року та виділити ключові новації.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Адвокатська монополія
Судова реформа принесла обмеження, за якими виключно адвокат має можливість здійснювати представництво інтересів у судах. Адвокатська монополія на представництво інтересів у Верховному Суді та касаційних судах у складі Верховного Суду почала діяти 01.01.2017 р., в судах апеляційної інстанції — з 01.01.2018 р., в судах першої інстанції — з 01.01.2019 р. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюватиметься з 01.01.2020 р.
Отже, на початок 2019 р. юристам залишаються лише справи, що розпочалися до 30.09.2016 р., оскільки розгляд справ, прийнятих до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності. Звичайні юристи також можуть представляти інтереси у малозначних спорах, категорії яких передбачені усіма новими процесуальними кодексами. Також збереглося право юридичної особи на самопредставництво. У зв'язку з цим трапляються випадки, коли юрист компанії для представництва її інтересів в суді стає номінальним директором цієї компанії. Чи потрібна така додаткова відповідальність для інхауса та як вона оцінюється — це питання для кожного з нас.
Можна констатувати негативний вплив зазначеної зміни до Конституції України на юристів, оскільки сьогодні їм потрібно терміново отримувати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, а також негативні наслідки для юридичних фірм, у яких два варіанти: або пошук, працевлаштування та збільшення кількості адвокатів для представництва клієнтів у судах, або відсутність працівників на робочому місці у зв'язку з проходженням кваліфікаційно-дисциплінарного іспиту та піврічним стажуванням.
Процесуальні новели
Новими процесуальними нормами передбачено зазначення попереднього орієнтовного розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс та які очікує понести у зв'язку з розглядом справи, розмір яких сторона у процесі розгляду справи повинна довести.
Повторюючи новий ЗУ «Про виконавче провадження», судова реформа передбачає норму, відповідно до якої для відкриття провадження позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну юридичну допомогу. Якщо позивач не внесе зазначену суму, то суд може відмовити йому в позові. Однак, як показує практика, у процесі підготовки та подачі позовної заяви позивач не зазначає нічого, окрім витрат на поштову кореспонденцію, а суд приймає такий позов та самостійно визначає розмір судових витрат на підставі наданих сторонами доказів під час ухвалення рішення.
Сьогодні суди активно розглядають справи у спрощеному позовному провадженні, яке не передбачає проведення підготовчого судового засідання та дозволяє розглянути справу за один судовий розгляд. Така можливість передбачена тим, що законодавець не визначив вичерпний перелік справ, які можна розглядати у такий спосіб. Тому оцінивши ціну позову, значення справи для сторін та складність справи, суд самостійно приймає рішення про розгляд справи у спрощеному позовному провадженні. Тобто фактично законодавець використовує диспозитивний принцип віднесення судом справ до категорії малозначних.
Якщо говорити про розгляд справи в загальному позовному провадженні, необхідно виділити започаткування нового для процесуального законодавства інституту підготовчого провадження, яке складається з підготовчих засідань, покликаних з'ясувати обставини справи, встановити перелік відсутніх та необхідних для вирішення справи доказів тощо. Отже, підготовче провадження покликане для створення «плану» розгляду справи.
Також було змінено порядок подання доказів. Сторону, яка додає письмові докази після відкриття провадження у справі, зобов'язано надати підтвердження відправлення таких письмових доказів іншим сторонам. Стороні також доведеться обґрунтувати, за яких причин ці докази не були додані одразу до позовної заяви. Достатньо прогресивною є новела стосовно права сторони замовити висновок експерта без відповідної ухвали суду, що суттєво скорочує строки розгляду справи.
Однією з найцікавіших процесуальних новел є запровадження зустрічного забезпечення, яке передбачає відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. Варто відзначити обов'язок позивача надати пропозицію щодо способу зустрічного забезпечення, адже в іншому випадку заява про забезпечення позову не буде задоволена. Таке процесуальне зобов'язання охороняє відповідача від зловживання процесуальними правами позивачем. До речі, санкції за вчинення таких дій також передбачені новим процесуальним законодавством.
Повернення до триланкової судової системи
Судова реформа завершила діяльність Вищого адміністративного суду України, Вищого господарського суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Справи, які були у провадженні вищезазначених судів, перейшли до Верховного суду, що надовго загальмувало процеси їх розгляду, отримання законних рішень та їх виконання. Згідно з даними Верховного Суду, станом на 09.11.2018 р. у провадженні ВС перебуває 153232 справи, з яких 77247 справ передані з Верховного суду України, Вищого адміністративного суду України, Вищого господарського суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Відповідно до нововведень судової реформи, судді обираються на конкурсній основі, кваліфікаційне оцінювання яких проводить Вища кваліфікаційна комісія суддів України (далі — ВККСУ). Згідно з даними ВККСУ, за 2018 р. 1894 суддів пройшли кваліфікаційне оцінювання, з яких 1593 (тобто 84%) відповідають займаній посаді, а інші судді підлягають звільненню або вже звільнені. Окрім того, варто відзначити позитивну новелу законодавства, за якої суддями ВС можуть стати не лише судді, але й адвокати та науковці. Це дозволяє складу суду вирішити спір, дивлячись на обставини справи з різних ракурсів.
ЄСІТС: етапи побудови
Одним з найочікуваніших нововведень судової реформи є запровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі — ЄСІТС), створення якої передбачено Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».
Окремо Законом України «Про судоустрій і статус суддів України» визначено, що Положення про ЄСІТС затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України (ч. 7 ст. 15-1 Закону). На сьогодні Державною судовою адміністрацією України подання про затвердження Положення про ЄСІТС до Вищої ради правосуддя не внесено, передбачених законом обов'язкових консультацій з Радою суддів України з цього питання не проведено, відповідне оголошення у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади не опубліковано.
Водночас, приймаючи Закон №2147-VIII, законодавець рекомендував створити та запровадити ЄСІТС до 31.12.2018 р. Таким чином, враховуючи, що до кінця 2018 р. залишився один місяць, а створення ЄСІТС ще триває, дата початку запровадження роботи ЄСІТС та її підсистеми «Електронний суд» наразі залишається невідомою.
Окрім того, у 2018 р. було запроваджено пілотний проект електронного суду, до якого залучено 18 пілотних судів: Київський апеляційний адміністративний суд, Апеляційний суд Одеської області, Київський районний суд Одеси, Одеський апеляційний господарський суд, господарський суд Одеської області, Вінницький апеляційний адміністративний суд, Вінницький окружний адміністративний суд, Донецький апеляційний адміністративний суд, а також районні суди м. Києва. Раніше (з квітня 2017 р.) в деяких судах вже здійснювалась дослідна експлуатація «Електронного суду». Проте, як зазначають в деяких судах, за весь час через нову систему не надійшло жодного звернення.
Зареєструвавши за допомогою ЕЦП офіційну адресу на сайті електронного суду, користувач може подати позовну заяву до суду, внести додатки в електронному вигляді, сплатити судовий збір. Після формування та перевірки заяви вона підписується натисканням на кнопку та направляється в суд. Надалі, в міру проходження заяви в суді, через сервіс надходитимуть повідомлення про результати авторозподілу, ухвалені судом рішення, повістки, інші процесуальні документи.
Крок за кроком судова реформа змінює механізм роботи судів, юристів та звичайних громадян. Очікуємо нових досягнень!