Повномасштабне вторгнення в Україну змінило всі сфери життя, не оминувши юридичний ринок та його роботу. Зокрема, вплив війни відчула на собі судова практика. Як воєнний стан вплинув на розгляд судових справ, що відбулося із судовою комунікацією під час війни та які заходи запровадили у судовій системі, щоб забезпечити можливість розгляду судових справ і не наражати на небезпеку життя та здоров`я учасників судового процесу, ми запитали у юристів.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Олексій Харитонов, адвокат, керівник судової практики, партнер юридичної фірми «ILF»
Судова практика 2022
1) турбулентність, невизначеність і шок, особливо у перші 3-4 місяці повномасштабного вторгнення;
2) об’єднання колег усієї юридичної спільноти навколо питання щодо пошуку/розробки ефективних механізмів стягнення збитків із держави-агресора:
3) судочинство в онлайн-режимі
1. Як воєнний стан вплинув на розгляд судових справ? Чи можна вважати судову практику найпопулярнішою у 2022 р.?
Якщо дивитись на питання суто формально, то наш закон передбачає, що введення воєнного стану в Україні або на її окремих територіях не впливає на процес здійснення судочинства. Однак, фактично із початком повномасштабної війни, розпочатої державою-агресором, судова система перебувала у стані стагнації. Одна з причин цього — після оголошення воєнного стану доступ до деяких державних реєстрів був закритий чи суттєво обмежений. Серед таких реєстрів був і Єдиний державний реєстр судових рішень (ЄДРСР). Крім цього, було заблоковано «Стан розгляду справ» на Судовій владі України, де завжди можна було віднайти актуальну інформацію про дату та час того чи іншого судового засідання. Подекуди додзвонитись до канцелярії суду, помічника судді, аби дізнатись інформацію щодо руху справи було чимось за межею реальності. Тобто, чи не найголовнішим викликом на початку повномасштабної війни стала налагоджена комунікація між судом та учасниками процесу.
Окремо слід сказати про зміну територіальної підсудності судів. Верховною Радою України було прийнято закон, який надав можливість передавати справи на розгляд з одного суду, в якому правосуддя не може здійснюватися з об’єктивних причин (до прикладу, у зв’язку із активними бойовими діями у населеному пункті, де знаходиться суд), до іншого визначеного суду, який розташований хоча б у відносній безпеці. Беззаперечно, такі заходи є вимушені та адекватні тому, що відбувається. Водночас практика показала, що є певні складнощі із передачею справ з одного суду до іншого (наприклад, дві цивільні справи нашого судового департаменту передавались близько 5 місяців). Цікаво також, що наше процесуальне законодавство передбачає, що при зміні територіальної підсудності розгляду справи, її розгляд судом (до якого були передані матеріали) починається з початку. Тобто фактично мова йде про те, що справи судового департаменту, що розглядаються вже 3-4 роки мають слухатись з початку…
Якщо ми говоримо про те, чи була судова практика «популярною» у 2022 році, то все залежить від того, яку саме категорію справ ми маємо на увазі. Так, мій досвід показує, що найбільш активно судами розглядались питання в межах кримінальних проваджень, які потребували оперативного вирішення (наприклад, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, продовження строку тримання під вартою тощо). Також можу сказати, що із початку повномасштабної війни в нашій практиці зріс запит серед клієнтів на судові суперечки із державними органами (особливо із Державною податковою службою України, що можна пояснити зростанням податкового тиску на бізнес, відповідною фіскальною політикою та швидкоплинною судовою практикою з окремих питань). Інша ситуація з цивільними справами (судовий розгляд більшості таких справ знаходиться наразі «на паузі»), а також господарськими (наприклад, якщо до війни досить популярними були справи щодо стягнення проблемної заборгованості, яка виникла у юридичної особи, то наразі через складну економічну ситуацію, непомірно великі суми судового збору власники бізнесу намагаються вирішити ці питання «мирно», шляхом переговорів, погоджуючись подекуди на отримання тільки 50%-60% боргу від своїх контрагентів, аби зекономити час та судові витрати).
Позитивним, на мою думку, є об’єднання колег усієї юридичної спільноти, представників судової гілки влади навколо питання щодо пошуку/розробки ефективних механізмів (як національних, так і міжнародних) стягнення збитків із держави-агресора. Зокрема, ми з колегами від початку війни опублікували багато матеріалів, в яких намагаємось прояснювати нюанси стягнення збитків із росії в українському суді, виконання рішення суду проти росії, отримання сатисфакції за шкоду, заподіяну війною від Європейського Суду з прав людини. Наразі ми також допомагаємо нашим клієнтам фіксувати збитки, що були заподіяні війною.
2. Судова комунікація під час війни: покращилася чи, навпаки, погіршилася?
Більш-менш адекватно комунікувати із судами, дізнаватись про рух справ можна було орієнтовно із середини травня 2022 року (суди почали активно використовувати можливості Електронного суду, листуватись за допомогою електронної пошти). Позитивним кроком стало відновлення у червні 2022 року роботи ЄДРСР та (згодом) сайту Судової влади України. Пріоритетним завданням на 2023 рік, на мою думку, має стати подальша цифровізація усіх судових процесів, удосконалення механізмів повідомлення учасників справи (оскільки в окремих випадках на сьогодні повідомлення учасників справи або ускладнено, або зовсім не відбувається).
3. Які заходи запровадили у судовій системі, щоб забезпечити можливість розгляду судових справ і не наражати на небезпеку життя та здоров`я учасників судового процесу?
На початку березня 2022 року Радою суддів України досить оперативно було опубліковано рекомендації, якими передбачено, що судді по можливості мають відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя. Отже, сьогодні ми можемо спостерігати активізацію судочинства в онлайн-режимі (тобто адвокат може брати участь у судовому засіданні не в приміщенні суду, а в режимі відеоконференції). Як показує досвід, суди здебільшого задовольняють подібні клопотання, якщо наявна відповідна технічна можливість.
Олег Маліневський, партнер
1. Чи можна вважати судову практику найпопулярнішою у 2022 р.? Як воєнний стан вплинув на розгляд судових справ?
З точки зору обсягу роботи судова практика приречена бути затребуваною. Адже це збірне поняття усіх практик, де виникають юридичні конфлікти, що мають судову перспективу. А судові юристи – це адвокати-універсали, які повинні презентувати кейс в будь-якій галузі матеріального права. Тому судова практика завжди була популярною та статистично великою за обсягом. Так було і в довоєнні роки. Війна ж – додатковий тригер, який провокує конфлікти в суспільстві, бізнесі та відповідно в правовій сфері. Сторони продовжують судитися, а суди здійснювати правосуддя. Тому на фоні тотального зменшення юридичного ринку в країні, саме судова практика втратила найменше роботи.
Взагалі ця війна поставила нові виклики та задачі перед усією правничою спільнотою. Одна з відповідей від судових юристів – нова категорія спорів – стягнення компенсації росії та її агентів воєнних збитків. Це дуже важливі та комплексні справи, які особисто для мене є питанням не лише професійного виклику чи бізнес стратегії допомоги клієнтам, а й громадського обов’язку використати мої знання та досвід на допомогу країні.
Розумію, що великий професійний виклик мають судді та інші представники системи правосуддя, яке прожовує здійснюватися попри війну та створені нею величезній виклики. Суди намагаються організувати свою роботу й у таких непростих умовах, незважаючи на ракетні обстріли та повітряні тривоги. Чимало приміщень зруйновані, частина пошкоджені та непридатні до функціонування, окремі суди змушені були змінити місцезнаходження, а в найбільш складних питаннях, пов’язаних з окупацією та активними бойовими діями – тимчасово припинити здійснення правосуддя. Окремі судді та адвокати поповнили лави ЗСУ та боронять нашу вітчизну зі зброєю в руках.
2. Судова комунікація під час війни: покращилася чи, навпаки, погіршилася?
Війна не є тим фактором, який би сприяв покращенню чогось, зокрема і у сфері комунікації. Але тут я би я виділив кілька рівнів комунікації: суди – суспільство; суд – сторони. Якщо ми говоримо про комунікацію між судами і суспільством в цілому, то я би суб’єктивно відмітив те, що люди стали менше критикувати суди. Можливо через те, що судді попри все продовжують мужньо виконувати свою роботу, а можливо через зміну пріоритетів, чи консолідацію нації на боротьбу з ворогом, встановлення певного негласного мораторію на чвари, але зміст комунікації на цьому рівні очевидно покращився.
Якщо говорити про процесуальну комунікацію між судом та сторонами по певним справам, то вона утруднилася під впливом низки негативних факторів, так чи інакше пов’язаних з війною – перебої з електропостачаннями, дефіцит коштів на відправку, кадрова незабезпеченість апарату судів, тощо. Хоча і тут є певні спроби покращити ситуацію, зокрема максимальне впровадження електронної кореспонденції, інтегрувавши існуючі цифрові системи – електронний суд, особистий кабінет адвоката, ДіЯ тощо.
3. Які заходи запровадили у судовій системі, щоб забезпечити можливість розгляду судових справ і не наражати на небезпеку життя та здоров`я учасників судового процесу?
Це дуже складне і комплексне питання, при відповіді на яке важливо враховувати багато факторів – від географії суду, характеристик будівлі, доступності бомбосховища, наявних технічних можливостей, тощо. Моя думка, що це питання потребує більшої уваги законодавця та більш послідовної політики у цій сфері. Адже ті заходи, які робляться - зміна територіальної підсудності щодо найбільш уражених війною регіонів, зняття справ з розгляду чи тимчасова зупинка здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які є загрозою життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, дистанційне правосуддя в режимі відеоконференцій, - це відповіді самої судової гілки влади на рівні РСУ чи керівництва ВС знайти вихід у цих надскладних умовах.
Якщо говорити про законодавчу політику, то я вбачаю кілька можливих рецептів. Звісно найбільш універсальна і проста порада – якомога ширше використання можливостей електронного суду та дистанційного правосуддя, зокрема як щодо сторін, так і суддів. Це те, що ми розвивали ще в часи Ковід, та що просто необхідно поглиблювати зараз.
Також час зробити максимально ефективним судовий процес, визначивши пріоритетним електронну комунікацію із судом, а таку форму як судове засідання лишити для розгляду справи по суті. Доцільно реформувати стадію підготовчого судового засідання, перевівши його в письмову форму із законодавчим визначенням строків подання документів та клопотань, а також їх розгляду судом. Останнє, до речі, могло би зменшити кількість відкладень справ, зумовлених неявкою сторони або технічною неможливістю провести засідання у режимі відеоконференції у визначений час. Щодо системи документообігу між сторонами і судом, то окрім цифрової автоматизації, доцільно уніфікувати саму структуру процесуальних документів у справі, прив’язавши її до базової конструкції позову – підстав та предмету.
Це не лише підвищить рівень обґрунтованості судових рішень (суддя змушений буде дати оцінку кожній підставі позову, спіставляючи її із запереченнями відповідача, вимогами закону та доказами у справі), а й знизить потребу проведення очих зустрічей з судом в формі судових засідань. Також можна передбачити можливість надання стороною своїх відео пояснень. Тож, пропри те, що війна є найскладнішим випробуванням для усіх нас, це також унікальна можливість зробити систему правосуддя в України максимально ефективною.
Ігор Ясько, керуючий партнер ЮК Winner
1. Чи можна вважати судову практику найпопулярнішою у 2022 р.? Як воєнний стан вплинув на розгляд судових справ?
У зв'язку з введенням воєнного стану в Україні та агресією рф, судова система у 2022 році працювала в режимі турбулентності. За законом воєнний стан не впливає на здійснення судочинства (ст. 26 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану»), а скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. Але це тільки теорія, а на практиці забезпечити якісну, постійну і безпечну роботу судів важко. Складність ситуації з судами залежала від територіальної юрисдикції того чи іншого суду, адже бойові дії або тимчасова окупація унеможливлювали розгляд справ. Деякі суди змінювали своє розташування, інші скорочували частоту, періодичність або зменшували глибину розгляду справ у судових засіданнях, тому говорити про якусь загальну концепцію судової практики дуже важко. У зовсім різних ситуаціях опинилися суди, наприклад, Львівської області і Харківської, або Вінницької чи Херсонської. Справи, які розглядалися судами в Харківській області передані Полтавським судам. Справи, що розглядалися в Чернігові - розподілили між судами Черкаської та Київської області. Отже, це два різних підходи до здійснення судочинства. Тому ситуацію можна охарактеризувати трьома словами – турбулентність, невизначеність і шок, особливо у перші 3-4 місяця вторгнення.
2. Судова комунікація під час війни: покращилася чи, навпаки, погіршилася?
У більшості випадків з нашої практики можемо сказати, що судова комунікація покращилась. І це не дивно, адже українці намагалися підтримувати один одного та єднатися. Більшість суддів ставилася із розумінням, тому і поновлювалися строки, і співчували бізнесу, і до сторін процесу, звичайно, коли можна було так зробити в межах закону і здорового глузду. Представники бізнесу і адвокати також прекрасно відчували на собі всі обставини, у яких опинилася судова система: шок, повітряні тривоги, обстріли, проблеми з енергетикою – тому можна сказати, що суди і сторони чули один одного. Звичайно, не всі і не завжди, але переважно.
3. Які заходи запровадили у судовій системі, щоб забезпечити можливість розгляду судових справ і не наражати на небезпеку життя та здоров`я учасників судового процесу?
Рада суддів ще на початку війни прийняла певні рішення, які дозволили б покращити роботу суддів, наприклад, переведення їх на дистанційну роботу чи можливість участі у засіданнях у форматі відеоконференцій, продовження процесуальних строків щонайменше до закінчення воєнного стану, можливість відкладення справ. Суди максимально в турборежимі почали переходити на електронну комунікацію зі сторонами процесу. Запрацював активно електронний суд, пришвидшився обмін документами через електронні пошти або навіть через месенджери. І якщо на етапі локдауна і пандемії це все тільки започатковувалося, то воєнний стан і агресія рф тільки пришвидшила функціонування цієї системи, змусила запрацювати на повну. Ми отримували сканкопії документів, ставили електронні цифрові підписи, брали участь в онлайн-засіданнях у суді. Зрозуміло, що з лютого у країні ситуація стресова, і цей стрес значно пришвидшив, покращив і підвищив якість електронного документообігу, якщо порівнювати з довоєнним часом.