Сфера публічних закупівель — це динамічний світ, де стикаються інтереси держави, бізнесу та суспільства. Зростання обсягів закупівель робить цю тему ще актуальнішою, а розгляд спорів у сфері публічних закупівель стає невід'ємною частиною судової практики. Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини.
Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! Пропоную розглянути найпоширеніші типи спорів, що виникають у сфері публічних закупівель, проаналізувати актуальні позиції Верховного Суду щодо їх вирішення та звернути увагу на практичні аспекти та нюанси, з якими стикаються учасники тендерних процедур. Після укладання господарського договору оскарження процесу закупівлі не є належним способом захисту Згідно з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.08.2023 у справі 924/1288/21, якщо замовником закупівлі вже ухвалено рішення і воно було виконано, визнання всієї процедури закупівлі недійсною є неефективним способом захисту. Коли закупівля завершується укладанням договору, то оскаржується сам договір, а не вся процедура закупівлі. Порушення законодавства при укладенні договору про закупівлю є підставою для визнання його недійсним, відповідно до норм Цивільного кодексу України, за винятком випадків, визначених у ст. 43 Закону «Про публічні закупівлі». При цьому підставою визнання такого договору недійсним є, зокрема, порушення передбачених законодавством правил проведення торгів. У спорі про визнання виконаного договору недійсним суд має визначитися з ефективністю обраного позивачем способу захисту Така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.02.2024 у справі № 917/709/22. Якщо прокурор в інтересах держави звертається до суду з відповідним позовом із заявленням вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, суд має визначити наслідки визнання договору недійсним, з`ясувати, як будуть відновлені права держави, можливість проведення двосторонньої реституції, можливість проведення повторної закупівлі, необхідність відшкодувати іншій стороні правочину вартість товару чи збитки тощо. Ціна договору про закупівлю не може бути збільшена більше ніж на 10 % Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, ціна товару є істотною умовою договору. Збільшення ціни товару після його передачі у власність замовника не допускається. Збільшення ціни товару можливе лише в межах 10% від ціни, вказаної у договорі про закупівлю, якщо сторони про таку умову домовились. Якщо сторони не узгодили можливість збільшення ціни товару, його зростання можливе лише у випадку, якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку ст. 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Учасник процедури закупівель обмежений у праві відмовитися від укладання договору У своїй постанові від 28.03.2023 у справі №922/3928/20 Верховний Суд зазначив, що на відміну від загальної процедури укладення договору, особливістю публічних закупівель є те, що право відмовитись від укладання договору є обмеженим. Здійснюючи аналіз положень законів під час розгляду подібних спорів, суд неодноразово звертав увагу, що визначена в ч. 2 ст. 32 Закону «Про публічні закупівлі» конструкція «замовник укладає», а не «замовник має право укласти» свідчить, що ця норма зобов’язує замовника укласти договір з переможцем торгів. Тому єдиними підставами непідписання вже узгодженого договору є дії або бездіяльність саме учасника торгів, а не замовника.
13 березня 2024, 18:43