Вдосконалення порядку розгляду судових справ
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
15 січня 2020 р. був прийнятий Закон «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», серед важливих нововведень якого:
- конкретизація підстав касаційного оскарження рішень суду стосовно неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права:
- якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку — уніфікація судової практики;
- якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
- якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
- якщо судове рішення оскаржується з підстав порушення процесуальних норм (справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду, судове рішення не підписане кимось із суддів або підписане не тими суддями, які зазначені в судовому рішенні, судове рішення ухвалене суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу, та інші, зазначені в кодексах);
- розширення переліку малозначних справ у цивільному процесі:
- справи про стягнення аліментів;
- справи про розірвання шлюбу;
- справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- зменшилась ціна позову для справ незначної складності, що можуть визнаватися судом малозначними, — до 250 (було 500) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Карантинні новели
Введення загальнодержавного карантину з 12 березня 2020 р. вплинуло на всі сфери життя країни, і судочинство не стало виключенням. Тому 30 березня 2020 р. був прийнятий Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID‑19)», яким встановлюється наступне:
- учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (КАС України, ЦПК України, ГПК України), а підтвердження особи учасника справи здійснюється за допомогою електронного підпису;
- суд може прийняти рішення про обмеження доступу осіб, які не є учасниками судового процесу, в судове засідання під час карантину (КПК України, ЦПК України, ГПК України);
- ряд процесуальних строків, що стосуються зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів тощо, були продовжені на строк дії карантину, що, у свою чергу, майже повністю заморозило діяльність судової системи. Згодом ця норма була скоригована Законом №731‑IX від 18 червня 2020 р., яким передбачалося, що суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та/або обов'язки, поновлює або продовжує процесуальні строки, якщо причини їх пропуску зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином (КАС України, ЦПК України, ГПК України). Останні зміни дозволили судовій системі ефективніше здійснювати свою діяльність.
Закон №558‑IX від 13.04.2020 р. дозволив на період дії карантину у кримінальному процесі розглядати питання, що віднесені до повноважень слідчого судді, суду (крім розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою) за його рішенням, прийнятим з власної ініціативи або за клопотанням сторони кримінального провадження, у режимі відеоконференції. Слідчий суддя, суд не має права прийняти рішення про проведення судового засідання щодо розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою у режимі відеоконференції, в якому поза межами приміщення суду перебуває підозрюваний (обвинувачений), якщо він проти цього заперечує.
Удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності
13 травня 2020 р. був прийнятий закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності», яким фактично звужується право осіб, які є/були учасниками банку і права та інтереси яких були порушені внаслідок виведення неплатоспроможного банку з ринку або ліквідації банку, на оскарження в суді протиправного (незаконного) індивідуального акта Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та рішень Кабінету міністрів України стосовно виведення банків з ринку, зокрема:
- визнання протиправним (незаконним) та скасування індивідуального акта/рішення або окремих його положень не скасовує наслідки його дії, тобто не відновлює те становище банку, яке існувало до прийняття такого акта/рішення, включаючи правовий статус цього банку, та не відновлює становище/права осіб, які були учасниками банку на момент прийняття такого акта/рішення (КАС України);
- особи, які є/були учасниками банку і права та інтереси яких були порушені, можуть розраховувати лише на матеріальну компенсацію у грошовій формі (ЦПК України, ГПК України);
- у КАС України окремою статтею запроваджуються особливості провадження у справах щодо оскарження індивідуальних актів вищезазначених органів;
- не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно (активи), у т. ч. грошові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, або банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, або банку, що ліквідується. Тобто особи, чиї права були порушені, можуть навіть не отримати матеріальної компенсації, якщо рішення буде прийняте на їх користь (ЦПК України, ГПК України).
Регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор
У зв'язку з прийняттям Закону «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» 14 липня 2020 р. у ЦПК України була додана нова глава окремого провадження «Про обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх». Нею передбачено:
- заявниками можуть бути члени сім'ї першого ступеня споріднення або законні представники такої особи;
- підстави обмеження права відвідувати гральні заклади:
- перевищення витрат на гру над особистими доходами особи, що ставить її або її сім'ю у скрутне матеріальне становище;
- наявність у особи боргових зобов'язань на суму більше 100 прожиткових мінімумів доходів громадян;
- несплата особою аліментів упродовж більше 3 місяців;
- отримання особою або членами її сім'ї житлової субсидії чи пільг на сплату житлово-комунальних послуг;
- скрутне матеріальне становище особи чи членів її сім'ї, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати;
- судові витрати відносяться на рахунок держави;
- мінімальний строк дії такого обмеження — 6 місяців;
- рішення суду після набрання ним законної сили надсилається судом до Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (уповноважений орган) для внесення відповідних даних про особу в Реєстр осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх.