У 2020 р. найбільш значних змін процесуальне законодавство зазнало із набранням чинності Законом України від 15 січня 2020 р. №460‑IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», що відбулося 8 лютого 2020 р. Їх зміст і напрацьована правозастосовна практика дозволяють стверджувати, що не всі з них сприяють реалізації права на апеляційне та касаційне оскарження.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Позитивно можна оцінити виключення з переліку ухвал, які можуть оскаржуватися в апеляційному порядку окремо від рішення суду, ухвали про відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності. Шляхом оскарження саме цієї ухвали учасники справи найчастіше зловживали правом на апеляційне оскарження з метою затягування розгляду справи у суді першої інстанції.
Судова практика
Слід зауважити, що на практиці виникла проблема застосування зазначеної зміни у часі, щодо якої Верховний Суд висловив правову позицію у постанові від 3 червня 2020 р. у справі №161/18471/18, зауваживши, що у разі, коли особа оскаржила судове рішення, яке підлягало апеляційному оскарженню на момент звернення з апеляційною скаргою, повернення апеляційної скарги відповідно до процесуального законодавства, яке виключило судове рішення з переліку тих, які підлягають апеляційному оскарженню, є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.